Провадження № 33/821/11/24 Справа № 707/2842/23 Категорія: ст. 124 КУпАПГоловуючий у І інстанції Баронін Д. Б. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
12 січня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В. за участю захисника Черниченка Є.М., особи яку притягнуто до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката Сучило А.О., потерпілої ОСОБА_3 , експерта Стерниша О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Черниченка Є.М. на постанову Черкаського райсуду Черкаської обл. від 7.11.2023 р., якою
ОСОБА_1 , який наро-
дився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, має неповну
вищу освіту, не одружений, працює кур'єром
ФОП, проживає
АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та нього накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 536,8 грн.,-
Відповідно до постанови суду, 9.09.2023 р. о 17:20 год. в с. Руська Поляна по вул. Шевченка ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-21110» р/номер НОМЕР_1 , виїхавши на перехрестя з вул. Генерала-майора Момота, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху на перехресті та ділянці дороги з дорожньою розміткою 1.1, не дотримався безпечної швидкості руху та дистанції, здійснив зіткнення з припаркованим на лівому узбіччі автомобілем «Volkswagen Passat» р/номер НОМЕР_2 та автомобілем «Nissan Qashqai» р/номер НОМЕР_3 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. п. 2.3 «б», 12.1 та 13.1 ПДР України та скоїв адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановлю суду, захисник Черниченко Є.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до висновку судово - автотехнічної експертизи № СТ/217Е-23 від 27.10.2023р.: в дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля «Nissan Qashqai» р/номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 повинна була діяти у відповідності до вимог п. п. 10.1 та 34.1.1 ПДР України.
У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля «ВАЗ- 21110» р/номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п. п. 12.3 та 12.4 ПДР України.
У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у діях водія автомобіля «Nissan Qashqai» ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 та 34.1.1. ПДР України, які, з технічної точки зору, перебували в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у діях водія автомобіля «ВАЗ- 21110» ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам 12.4 ПДР України, які з технічної точки зору перебували в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у причинному зв'язку з її виникненням, з технічної точки зору, була зміна напрямку руху ліворуч через суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 ПДР України водієм «Nissan Qashqai» ОСОБА_2 та перевищення максимально допустимої швидкості руху транспортних засобів у населеному пункті водієм автомобіля «ВАЗ-21110» ОСОБА_1 .
Тобто в діях водія автомобіля «ВАЗ-21110» ОСОБА_1 не вбачаються порушення вимог 2.3 б), 12.1 та 13.1 ПДР України, які б знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
На підставі протоколу про адмінправопорушення неможливо встановити чи здійснював ОСОБА_1 обгін на перехресті або ж намагався уникнути зіткнення з автомобілем «Nissan Qashqai» шляхом здійснення маневру руху лівіше. В матеріалах достовірно не відображено наявність розмітки - суцільної горизонтальної лінії 1.1 на місці ДТП, отже суд першої інстанції зауважив недоведеним порушення ОСОБА_1 п. 14.6 а) та п. 34.1 ПДР України, проте цей висновок не вплинув на визнання ОСОБА_1 винним.
Наголошує, що ОСОБА_1 був уважним за кермом, своєчасно відреагував на зміну дорожньої обстановки, у вигляді зміни напрямку руху автомобілем «Nissan Qashqai». Також, зазначає, що ОСОБА_1 дотримувався безпечного інтервалу та дистанції по відношенню до автомобіля «Nissan Qashqai», що виразилося у здійсненні ОСОБА_4 об'їзду і в разі б відсутності зміни напрямку руху автомобілем «Nissan Qashqai» зіткнення не відбулося б, саме автомобіль «Nissan Qashqai» раптово, не подаючи жодних сигналів, змінив напрямок свого руху та створив небезпеку для ОСОБА_1 і спровокував ДТП.
Сторона захисту допускає можливу невідповідність в діях ОСОБА_1 п. 12.4 ПДР України, однак це порушення не інкримінується останньому.
Зазначає, що протокол про адмінправопорушення не може бути визнаний беззаперечним доказом вини ОСОБА_4 , суд не має права самостійного редагування фабули адмінправопорушення і відшукувати інші докази на користь обвинувачення, а суд, нехтуючи всіма вказаними доказами відсутності вини ОСОБА_1 , ухвалив незаконну постанову та визнав останнього винним. Суд ніяким чином не спростував пояснення ОСОБА_1 , пояснень всіх очевидців ДТП, висновку експерта, займає сторону обвинувачення та поклав в основу судового рішення дуже сумнівні порушення ПДР України, які відсутні в діях ОСОБА_1 .
На апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 адвокат Сучило А.О., в інтересах ОСОБА_6 , подав відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_1 не проявив достатньої уваги до дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, перестроївся на смугу зустрічного руху для здійснення обгону на перехресті та не врахував маневр автомобіля «Nissan Qashqai», після чого сталася ДТП. Зазначає, що ОСОБА_1 рухався з перевищенням швидкості в два рази більше ніж дозволено на зазначеній ділянці дороги і в наслідок свідомого порушення ним дозволеної швидкості руху сталося ДТП. ОСОБА_1 мав можливість уникнути зіткнення, якщо б рухався з дозволеною швидкістю в населеному пункті - 50 км/ч. Просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Черниченка Є.М. - без задоволення.
Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника Черниченка Є.М. та правопорушника ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити її по викладених в ній доводам, адвоката Сучило А.О. та Сосніну І.О., допитавши свідка ОСОБА_7 , експерта Стерниша О.М. та потерпілу ОСОБА_3 , вивчивши матеріали адмінсправи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адмінправопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопо-рушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адмінправопорушення на розгляд громадської організації, трудовому колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 280 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 252 КУпАП, вина ОСОБА_1 підтверджена матеріалами адмінсправи, а саме.
Відповідно до протоколу про адмінправопорушення серії ААБ № 031000, 9.09.2023 р. о 17:20 год. по вул. Шевченка в с. Руська Поляна Черкаської обл. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-21110» р/номер НОМЕР_1 , виїхавши на перехрестя з вул. Генерала-майора Момота, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху на перехресті та ділянці дороги з дорожньою розміткою 1.1, не дотримався безпечної швидкості руху та дистанції, здійснив зіткнення з припаркованим на лівому узбіччі автомобілем «Volkswagen Passat» р/номер НОМЕР_2 та автомобілем «Nissan Qashqai» р/номер НОМЕР_3 , який повертав ліворуч, в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. п. 2.3 «б», 12.1, 13.1, 14.6 «а» та 34.1 ПДР України ( а. пр. 1).
Схемою місця ДТП від 9.09.2023 р. ( а. пр. 2), яку складено поліцейським СРПП ВПП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Луганській обл. Жейда С.Ю., встановлено та зафіксовано взаємне розташування транспортних засобів після ДТП та об'єктів інфраструктури та дорожніх знаків населеного пункту. Схема підписана учасниками дорожньо-транспортної пригоди без зауважень.
Правопорушник ОСОБА_1 суду першої інстанції пояснив, що 9.09.2023 р. приблизно о 17:20 год. він їхав по с. Руська Поляна приблизно зі швидкістю 50 км/год. На перехресті вулиць Шевченка та Генерала-майора Момота попереду нього з'явився з другорядної дороги автомобіль Ніссан, у якого був увімкнутий правий покажчик повороту. Він думав, що цей Ніссан далі припаркується десь з правої частини дороги, проте Ніссан без лівого покажчика повороту почав рухатися вліво, він намагався об'їхати Ніссан зліва, повернув руль ліворуч, внаслідок чого він застосував екстрене гальмування і відбулося зіткнення. Автомобіль Ніссан він побачив тоді, коли той здійснював поворот вправо на вул. Шевченка.
Аналогічні пояснення правопорушник ОСОБА_1 надав і апеляційному суду.
Потерпіла ОСОБА_8 суду першої інстанції пояснила, що 9.09.2023 р. приблизно о 17:20 год. в с. Руська Поляна вона рухалася на автомобілі Ніссан по вул. Генерала-майора Момота, під'їхала до перехрестя з вул. Шевченка та повернула праворуч, увімкнула правий покажчик повороту. Вона бачила машину, яка рухалася зліва, на безпечній дистанції. Вона мала намір повернути ліворуч на парковку до магазину, увімкнула покажчик повороту. Потім відбулося зіткнення її автомобіля та автомобіля ВАЗ-21110, який намагався здійснити обгін її автомобіля по зустрічній смузі. Внаслідок ДТП її автомобіль отримав механічні пошкодження ( а. пр. 5).
Потерпілі ОСОБА_3 ( а. пр. 3) та ОСОБА_9 суду першої інстанції пояснили, що вони не були свідками ДТП, але їм заподіяна матеріальна шкода.
З відеозапису, який надав адвокат Сучило А.О., відображено факт повороту водія автомобіля «Nissan Qashqai» праворуч з вул. Генерала-майора Момота на вул. Шевченка в с. Руська Поляна, зайняття водієм цього автомобіля правої смуги руху та початок маневру для повороту наліво. Водночас, водій автомобіля «ВАЗ-21110» рухається зі швидкістю, яка значно перевищує дозволену в населеному пункті, по вул. Шевченка позаду та у попутному напрямку відносно автомобіля «Nissan Qashqai», перестроївся на смугу зустрічного руху та застосував екстрене гальмування для уникнення зіткнення з автомобілем «Nissan Qashqai», проте зіткнення не уникнув ( а. пр. 62).
Висновком судової автотехнічної експертизи № СТ/217Е-23 від 27.10.2023 р. було досліджено обставини і механізм ДТП та встановлено:
- у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля «Nissan Qashqai» ОСОБА_2 повинна була діяти у відповідності до вимог п. 10.1, 34.1.1 ПДР України;
- у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля «ВАЗ-21110» ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3, 12.4 ПДР України;
- у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у діях водія автомобіля «Nissan Qashqai» ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1, 34.1.1 ПДР України, які з технічної точки зору перебували у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП;
- у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у діях водія автомобіля «ВАЗ-21110» ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4 ПДР України, які з технічної точки зору перебували у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП;
- у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у причинному зв'язку з її виникненням, з технічної точки зору, були зміна напрямку руху ліворуч через суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 ПДР України водієм автомобіля «Nissan Qashqai» ОСОБА_2 та перевищення максимально допустимої швидкості руху транспортних засобів у населеному пункті водієм автомобіля «ВАЗ-21110» ОСОБА_1 ..
Експерт після проведення дослідження в мотивувальній частині висновку вказав, що мінімальна швидкість руху автомобіля «ВАЗ-21110» згідно з відеозаписом складала близько 89,5…95,7 км/год (92,6 ± 3,1).
Ці висновки судовий експерт ОСОБА_10 повністю підтвердив в судовому засіданні апеляційного суду.
Всі об'єктивні дані адміністративної справи в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи, були предметом дослідження суду першої інстанції, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильність встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в порушенні учасником дорожнього руху п. п. 2.3 «б», 12.1 та 13.1 ПДР України, оскільки водій ОСОБА_1 не проявив достатньої уваги до дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, не врахував маневр автомобіля «Nissan Qashqai», після чого сталося ДТП, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна.
Суд першої інстанції належним чином проаналізував та співставив фактичні дані, які відображені в протоколі про адмінправопорушення та схемі ДТП, в показах учасників та свідків ДТП, з іншими доказами, а саме висновком судової експертизи, яка також проводилась на підставі цих фактичних даних, відеозаписах та вихідних даних, які були встановлені під час судового розгляду та надані учасниками, та обґрунтував належним чином висновок про винуватість ОСОБА_1 .
Аналізом матеріалів справи встановлено, що викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним, обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно п. п. 1.4 та 1.5 ПДР України, кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Твердження апелянта про те, що правила дорожнього руху порушила водійка іншого автомобіля ОСОБА_2 , а саме допустила порушення п.10.1 та 34.1.1. ПДР України, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 , оскільки наявність вини обох учасників дорожнього руху в настанні ДТП не виключає автоматично винуватість кожного з них окремо. Крім того, апеляційний суд наголошує, що предметом судового розгляду був протокол про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_1 , а тому суд першої інстанції не мав право вирішувати питання про відповідність закону дій чи бездіяльності інших громадян (осіб). У випадку наявності в діях інших осіб ознак адміністративного чи кримінального правопорушення зацікавлені особи мають право звернутися до відповідного органу з відповідною заявою або звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, доводи апеляційної скарги про допущені процесуальні порушення під час розгляду справи в суді не ґрунтуються на матеріалах справи із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції ухвалене рішення на неналежних і недопустимих доказах є необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять докази доведеності події адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції були допущені суттєві порушення вимог КУпАП є безпідставними та спростовуються наведеними доказами, а тому постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Посилання в апеляційній скарзі про невзяті до уваги покази правопорушника, свідків, не проведення судом ретельного аналізу ситуації не знайшли свого підтвердження.
Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження по адміністративній справі за реабілітуючими підставами.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-
Постанову Черкаського райсуду Черкаської обл. від 7.11.2023 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 536,8 грн. - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника Черниченка Є.М. залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.