Провадження № 33/821/5/24 Справа № 695/3383/23 Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Головуючий у І інстанції Бойко Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
12 січня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю особи яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 25.09.2023 р., якою ОСОБА_1 , який народився
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Колки Дубровицького р-ну
Рівненської обл., громадянина України, має
вищу освіту, пенсіонера, проживає
АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 173? КУпАП та на нього накладено адмінстягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн., та стягнуто судовий збір в ромірі 536,8 грн., -
Відповідно до постанови суду, 26.08.2023 р. о 8:10 год. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , який є вітчимом ОСОБА_2 , словесно ображав останню та погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди її психологічному здоров'ю та вчинив психологічне насильство в сім'ї, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173? КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не з'ясував всіх фактичних обставин справи, спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв об'єктивному та неупередженому розгляду справи, що призвело до винесення незаконної, на думку апелянта, постанови. Зазначає, що при складанні протоколу про адмінправопорушення не взято до уваги його пояснення, а також пояснення його співмешканки ОСОБА_3 , яка була присутня при інциденті. При ознайомленні з матеріалами справи в суді він встановив, що в матеріалах наявна довідка Золотоніського РВП (а. с. 4) про те, що відеозапис з нагрудної боді-камери зберігається на жорсткому диску-накопичувачу у Золотоніському РВП ГУНП в Черкаській обл. Зазначений відеозапис суду не було надано, а тому суд прийняв рішення лише на підставі заяви та пояснення самої ОСОБА_2 , яка є психічно хворою, перебуває на обліку у психіатра, є інвалідом 3 групи. Під час загострення захворювання вона вчиняє скандали з криками, вживає нецензурну лексику. Щодо негідної поведінки ОСОБА_2 поліцейські могли опитати сусідів, але не зробили цього. Крім того, суд розглянув справу за його відсутності, не прийняв заходів для виклику його до судового засідання.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, дослідивши витребуваний з Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській обл. відеозапис, допитавши свідка ОСОБА_3 , апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254- 256 КУпАП.
Приписами ч. 1 ст. 173? КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173? КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адмінвідповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
П. п. 4 та 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Нормами зазначеного закону встановлено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП, суд першої інстанції виходив з доведеності його вини, обґрунтовуючи свій висновок змістом протоколу про адмінправопорушення та поясненнями ОСОБА_2 .
Пояснення ОСОБА_1 до матеріалів справи не долучені, також не долучені до матеріалів справи і пояснення свідка - співмешканки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка є матір'ю ОСОБА_2 та яка була присутня при інциденті. Суд першої інстанції не досліджував ці докази та не надав їм оцінки.
В матеріалах справи наявна довідка Золотоніського РВП (а. пр. 4) про те, що відеозапис з нагрудної боді-камери, на якому працівниками поліції зафіксовані події, зберігається на жорсткому диску-накопичувачу в Золотоніському РВП ГУНП в Черкаській обл., проте суд його не витребував та як доказ не досліджував.
З письмових пояснень ОСОБА_2 не вбачається, що при конфлікті була присутня співмешканка ОСОБА_1 , натомість, вона зазначає, що ОСОБА_1 є її вітчимом, словесно ображав її, використовував нецензурну лайку, на її зауваження почав погрожувати фізичною розправою і вона злякавшись пішла до місця свого мешкання і викликала поліцію.
Сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в межах нетривалого конфлікту, за відсутності доказів на підтвердження можливого завдання або завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої не охоплюються складом адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП, оскільки завдання шкоди або можливе завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Працівники поліції в протоколі про адмінправопорушення серії ВАБ № 947542 від 26.08.2023 р. вказали, що 26.08.2023 р. о 8:10 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , який є вітчимом ОСОБА_2 , словесно її ображав та погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди її психологічному здоров'ю та вчинив психологічне насильство в сім'ї, чим скоїв адмінправопорушення передбачене ч. 1 ст. 173? КУпАП, однак за відсутності належних, достатніх і переконливих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували ці обставини та події, суд першої інстанції зробив необґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП.
Допитана судом апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_2 її донька, яка хворіє на шизофренію з дитинства та має інвалідність 2 групи, про що свідчить довідка від 26.08.2023 р. ( а. пр. 32). Свідок та ОСОБА_1 26.08.2023 р. о 8:10 год. були дома, снідали, до них прийшла ОСОБА_2 , стала сваритися. ОСОБА_1 сказав їй вийти з кімнати, на що ОСОБА_2 вийшла та викликала поліцію. ОСОБА_1 не ображав ОСОБА_2 , не погрожував фізичною розправою, ніякого насильства не вчиняв.
Відповідно довідки КНП «Золотоніська БЛ», ОСОБА_4 перебуває на диспансерному обліку у лікаря - психіатра, їй встановлено діагноз «Шизофренія, адаптивна форма» (а. пр. 32). Ці обставини не були відомі суду першої інстанції, але апеляційний суд, враховуючи їх, більш ретельно та докладно перевірив наявні у справі докази, переглянув та перевірив відеозапис поліцейських. Такі ж дії повинні були вчинити і працівники поліції перед тим як складати протокол про адмінправопорушення, проте як вбачається з відеозапису, працівники поліції формально поставилися до виконання своїх обов'язків та повного, всебічного встановлення обставин справи.
Апеляційний суд, вважає, що зазначені у протоколі про адмінправопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій не знайшли свого підтвердження, оскільки невід'ємною складовою інкримінованого адмінправопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Крім того, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Жодним із наданих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства як завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої особи, окрім цього не встановлено чи викликали дії останнього будь-які наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», з огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ч. 1 ст. 173? КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Стосовно доводів апеляції про те, що суд розглянув справу без участі правопорушника, то апеляційний суд звертає увагу, що суд першої інстанції вжив усіх передбачених законом заходів для належного повідомлення правопорушника про розгляд справи в суді, двічі виносив постанову про привід ОСОБА_1 в судове засідання, які не були виконані через відсутність цього громадянина за місцем проживання, а тому апеляція в цій частині не підлягає задоволенню.
З іншого боку, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 з'явився до апеляційного суду за першим же викликом, який був направлений засобами поштового зв'язку та отримав його у відділенні «Укрпошти» ( а. пр. 30).
Враховуючи обставини справи апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов помилкового висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП, оскільки в його діях відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфліктної ситуації між ним та ОСОБА_2 з приводу неприязних відносин.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адмінправопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адмінправопорушення.
За таких обставин постанову належить скасувати, а провадження у справі про адмінправопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Постанову Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 25.09.2023 р. стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173? КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173? КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.