09 січня 2024 року Справа № 160/9500/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГорбалінського В.В.
за участі секретаря судового засіданняСітайло О.В.
за участі:
представник позивача представник відповідача-1 представник третьої особи Єсипенко О.О. Миргородська О.С. Пилипенко С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної авіаційної служби України, Голови Державної авіаційної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Обслуговування повітряного руху України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза Вітрів», Національне антикорупційне бюро України про визнання протиправним рішення,-
14.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної авіаційної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Обслуговування повітряного руху України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза Вітрів», Національне антикорупційне бюро України, в якій позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним рішення Голови Державіаслужби щодо зміни виконання польоту (перенаправлення повітряного судна Hawker 800XP/850XP, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , на якому перебував ОСОБА_1 , до міжнародного аеропорту «Бориспіль») від 22.02.2021 року.
20.09.2021 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Державної авіаційної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Обслуговування повітряного руху України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза Вітрів», Національне антикорупційне бюро України про визнання протиправним рішення задоволено повністю.
Визнано протиправним рішення Голови Державної авіаційної служби України щодо зміни виконання польоту (перенаправлення повітряного судна Hawker 800XP/850XP, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , на якому перебував ОСОБА_1 , до міжнародного аеропорту «Бориспіль») від 22.02.2021 року.
20.01.2022 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Національного антикорупційного бюро України та Державної авіаційної служби України задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року у справі №160/9500/21 змінено, викладено абзац 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
Визнано протиправними дії Державної авіаційної служби України щодо зміни 22 лютого 2021 року виконання польоту (перенаправлення повітряного судна Hawker 800XP/850XP, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , на якому перебував ОСОБА_1 , до Міжнародного аеропорту «Бориспіль»).
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
11.10.2023 року постановою Верховного Суду у задоволенні клопотання Національного антикорупційного бюро України про закриття провадження у справі № 160/9500/21 відмовлено.
Касаційну скаргу Державної авіаційної служби України задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року скасовано, справу №160/9500/21 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий судовий розгляд.
31.10.2023 року адміністративна справа надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції на супровідному листі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №160/9500/21 перерозподілено судді Горбалінському В.В.
01.11.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято дану справу до розгляду та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
02.11.2023 року Національне антикорупційне бюро України звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поясненнями.
У вказаних поясненнях Національне антикорупційне бюро України зазначило, що володіючи інформацією, що позивач намагається покинути територію України, що надалі створювало б перешкоди у проведенні досудового розслідування та унеможливлювало б застосування до нього запобіжних заходів, заступником Керівника Головного підрозділу детективів - керівником Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Скомаровим О.В. телефонним зв'язком повідомлено начальника чергової зміни (оперативного чергового) Украероцентру про необхідність перенаправлення повітряного судна, що виконувало рейс 7W7754, до Міжнародного аеропорту «Бориспіль», що зумовлено терміновим проведенням процесуальних дій. Крім того, про необхідність перенаправлення зазначеного повітряного судна та його посадки в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» було зазначено у листі Національного бюро від 22.02.2021 року №01-024/5849-ДСК, який було адресовано Голові Державної авіаційної служби України та Українському центру планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху. Отже, третя особа-3 зауважує, що позивач намагається за допомогою інструментів адміністративного судочинства встановити факт протиправної поведінки Державіаслужби, з якою він не перебував у публічно-правових відносинах, з метою подальшого використання для оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні. На підставі зазначеного третя особа-3 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
13.11.2023 року Державна авіаційна служба України звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поясненнями.
У вказаних поясненнях відповідач-1 зазначив, що уповноважений орган з питань цивільної авіації є уповноваженим та незалежним органом щодо забезпечення використання повітряного простору України суб'єктами авіаційної діяльності, нагляду за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування. З метою вжиття заходів до забезпечення безпеки авіації уповноважений орган з питань цивільної авіації взаємодіє з правоохоронними органами, органами виконавчої влади. Відповідач-1 зауважив, що згідно з пунктом (b) статті 3 bis Протоколу, що стосується зміни Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 10 травня 1984 року, ратифікованого 11.07.2002, дата набуття чинності 21.01.2003, договірні держави визнають, що кожна держава при здійсненні свого суверенітету має право вимагати посадки в будь-якому вказаному аеропорту цивільного повітряного судна, якщо воно виконує політ над її територією без дозволу або, якщо є розумні підстави стверджувати, що воно використовується з метою, яка не сумісна з цілями цієї Конвенції, або може давати такому повітряному судну будь-які інші вказівки, щоб покласти край таким порушенням. Також відповідач-1 зазначив, що листом від 22.02.2021 року №01-024/5849-ДСК НАБУ повідомило Державіаслужбу про необхідність вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню авіаційних подій, пов'язаних з використанням повітряного судна Hawker 800XP/850XP, державний та реєстраційний знаки UR-WRR, експлуатантом якого є ТОВ «АК «Роза Вітрів», що виконувало рейс 7W7751 (WRC7751) за маршрутом Дніпро (Україна) - Відень (Австрія). З метою дотримання норм, встановлених, зокрема, Повітряним кодексом України, Головою Державіаслужби Більчуком Олександром Васильовичем прийнято рішення щодо зміни виконання польоту, а саме: перенаправлення повітряного судна зазначеного вище рейсу. В той же час, відповідач-1 зазначає, що письмово рішення Голови Державіаслужби про зміну виконання польоту (перенаправлення повітряного судна Hawker 800XP/850XP, державний та реєстраційний знаки UR-WRR, до Міжнародного аеропорту «Бориспіль») не оформлювалось. На підставі зазначеного відповідач-1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
21.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поясненнями
У вказаних поясненнях позивач зазначив, що виходячи зі змісту норм ст.6 та 10 Повітряного кодексу України, повноваження Державної авіаційної служби України щодо зміни виконання польоту мають на меті забезпечення безпеки авіації, уникнення авіаційних подій. Однак, в даному випадку, суб'єкт владних повноважень реалізував свої повноваження всупереч меті забезпечення безпеки авіації, що є обов'язковою умовою прийняття рішення про зміну виконання польоту. Позивач наголошує про відсутність в даному випадку будь-яких доказів, які б свідчили про наявність загрози безпеці польотів або невідповідності встановленим стандартам та авіаційним правилам повітряного судна. Крім цього позивач наголосив, що НАБУ хибно посилається на те, що вказаним спором позивач намагається надати оцінку обставинам кримінального провадження, оскільки вказані провадження мають різні предмети доказування, а питання протиправності зміни виконання польоту не входить до обставин доказування в рамках кримінального провадження. Також позивач зауважив, що лист НАБУ від 22.02.2021 року №01-024/5849-ДСК не впливає на вирішення вказаної справи по суті. На підставі вищевикладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
22.11.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залучено співвідповідачем Голову Державної авіаційної служби України.
14.12.2023 року Голова Державної авіаційної служби України звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач-2 зазначив, що листом від 22.02.2021 року №01-024/5849-ДСК НАБУ повідомило Державіаслужбу про необхідність вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню авіаційних подій, пов'язаних з використанням повітряного судна Hawker 800XP/850XP, державний та реєстраційний знаки UR-WRR, експлуатантом якого є ТОВ «АК «Роза Вітрів», що виконувало рейс 7W7751 (WRC7751) за маршрутом Дніпро (Україна) - Відень (Австрія). З метою дотримання норм, встановлених, зокрема, Повітряним кодексом України, Головою Державіаслужби Більчуком Олександром Васильовичем прийнято рішення щодо зміни виконання польоту, а саме: перенаправлення повітряного судна зазначеного вище рейсу. Також відповідач-2 зазначив, що у Голови Державної авіаційної служби України відсутні повноваження керувати поведінкою позивача, а у позивача відсутні зобов'язання виконувати вимоги та приписи Державної авіаційної служби України. Відповідач-2 наголошує, що в даному випадку спір фактично виник у результаті незгоди позивача із прийняттям відповідачем-2 рішення стосовно повітряного судна, експлуатантом якого є ТОВ «АК «Роза Вітрів». На підставі зазначеного відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
15.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповіддю на відзив Голови Державної авіаційної служби України.
В обґрунтування відповіді на відзив позивач повторно зазначив, що жодної загрози безпеки авіації станом на момент прийняття оскаржуваного рішення не існувало, тобто не існувало жодних підстав для його прийняття, а отже Голова ДАСУ діяв всупереч вимогам законодавства. Позивач наголошує, що посадка повітряного судна здійснювалася виключно з метою здійснення детективами НАБУ процесуальних дій, в свою чергу вказане обґрунтування і містить лист НАБУ від 22.02.2021 року, однак вказана обставина не свідчить про наявність будь-якої загрози безпеки авіації. Підсумовуючи позивач зауважив, що рішення про зміну виконання польоту вплинуло на права позивача, оскільки позивач був єдиним пасажиром повітряного судна, прийняття оспорюваного рішення зумовлено тим фактом, що на борту літака перебував саме позивач, а не інша особа та внаслідок прийняття відповідачем-2 оскаржуваного рішення, позивач не міг вільно та безперешкодно пересуватись, користуватись послугами обраного ним перевізника та прямувати за заздалегідь запланованим маршрутом. На підставі зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
19.12.2023 року Державна авіаційна служба України звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із запереченнями на відповідь на відзив.
В обґрунтування заперечень на відповідь на відзив відповідач-1 зазначив, що твердження позивача, що «жодної загрози безпеці авіації станом на момент прийняття оскаржуваного рішення не існувало», є лише припущенням позивача та не заслуговують на увагу суду. Також відповідач-1 зауважив, що позивач не є суб'єктом правовідносин щодо перенаправлення повітряного судна, а тому оскаржуване рішення не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом. У зв'язку з чим відповідач-1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив та пояснення третіх осіб, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
22.02.2021 року ОСОБА_1 перебував на борту повітряного судна Hawker 800XP/850XP, реєстраційний номер UR-WRR, яке виконувало рейс 7W7751 за маршрутом «Дніпро-Відень» та був єдиним пасажиром означеного повітряного судна.
Метою цього польоту у м. Відень було здійснення планової перевірки у лікаря Віденської приватної клініки, що підтверджується копією довідки з Віденської приватної клініки, відповідно до якої планова перевірка ОСОБА_1 , призначена на 22.02.2021 року на 17:00 год.
22.02.2021 року о 10:05 год. повітряне судно Hawker 800XP/850XP, реєстраційний номер UR-WRR здійснило виліт з аеродрому «Дніпро» та рухалось у напрямку Відня, здійснюючи рейс WRC7751. В процесі виконання польоту, екіпажу повітряного судна диспетчером обслуговування повітряного руху, що є посадовою особою Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України», доведено до відома рішення Голови Державної авіаційної служби України про зміну маршруту руху (перенаправлення) та примусову посадку повітряного судна в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» з метою обмеження вильоту ОСОБА_1 до Відня.
22.02.2021 року Національне антикорупційне бюро України направило Голові Державної авіаційної служби України лист за №01-024/5849-ДСК.
Із виписки стенограми розмови між диспетчером ОПР та екіпажем повітряного судна, яке виконувало рейс 7W7754 (WRC7751) наданої, Державним підприємством «Обслуговування повітряного руху України» на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2021, слідує, що диспетчером екіпажу повідомлено наступне: «…по приказу Украэроцентра вам приказано разворачиваться на аэродром Борисполь, согласно решения Державиаслужбы и НАБУ».
У відповідь на лист Національного антикорупційного бюро України від 23.02.2021 року №042-024/5897 Державіслужба листом від 24.02.2021 року повідомила про те, що «…причиною посадки повітряного судна авіарейсу 7W7754 (WRC7751) на аеродромі Київ (Бориспіль) була зміна виконання польоту».
Вважаючи усне рішення Голови Державної авіаційної служби України про зміну маршруту руху (перенаправлення) та примусову посадку повітряного судна Hawker 800XP/850XP, реєстраційний номер UR-WRR протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом, адже рішення обмежило його права вільно залишати територію України, які захищенні ст.33 Конституцією України.
Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи діяльності в галузі авіації визначаються Повітряним кодексом України від 09.05.2011 року №3393-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У частині першій статті 4 Повітряного кодексу України задекларовано, що Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення (частина друга статті 4 Повітряного кодексу України).
Відповідно до частини 5 статті 4 Повітряного кодексу України державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснюють у межах повноважень:
- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту;
- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (далі - уповноважений орган з питань цивільної авіації);
- національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
Розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України та іноземними цивільними повітряними суднами, фактів порушення порядку використання повітряного простору України покладається на спеціалізовану експертну установу з розслідування авіаційних подій (частина друга статті 4 Повітряного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 5 Повітряного кодексу України уповноважений орган з питань цивільної авіації реалізує державну політику і стратегію розвитку авіації України, здійснює державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації за такими напрямами:
1) здійснення комплексних заходів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки;
2) створення умов для розвитку авіаційної діяльності, повітряних перевезень та їх обслуговування, виконання авіаційних робіт та польотів авіації загального призначення;
3) організація використання повітряного простору України;
4) представництво України в міжнародних організаціях цивільної авіації та у міжнародних відносинах з питань цивільної авіації.
Частиною 2, 3, 4 статті 5 Повітряного кодексу України визначено, що напрями, визначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, реалізуються уповноваженим органом з питань цивільної авіації шляхом:
1) розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України;
2) сертифікації суб'єктів та об'єктів авіаційної діяльності;
3) ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів повітряним транспортом та надання прав на експлуатацію повітряних ліній і призначень авіаперевізникам;
4) здійснення постійного нагляду та інспектування дотримання встановлених законодавством, у тому числі авіаційними правилами України, вимог;
5) розслідування актів незаконного втручання.
Уповноважений орган з питань цивільної авіації є уповноваженим та незалежним органом щодо забезпечення використання повітряного простору України суб'єктами авіаційної діяльності, нагляду за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування.
З метою вжиття заходів до забезпечення безпеки авіації уповноважений орган з питань цивільної авіації взаємодіє з правоохоронними органами, органами виконавчої влади.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.10 Повітряного кодексу України з метою забезпечення безпеки цивільної авіації уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню авіаційних подій, шляхом заборони, скасування, тимчасового припинення або зміни виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці авіації або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України.
Пунктом 1 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 року №520 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення про Державіаслужбу) визначено, що Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр), який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
Державіаслужбу очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра (пункт 9 Положення про Державіаслужбу).
Повноваження керівника уповноваженого органу з питань цивільної авіації визначені статтею 6 Повітряного кодексу України та пунктом 10 Положення про Державіаслужбу.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 6 Повітряного кодексу України керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації здійснює в межах та у спосіб, визначені законом, такі повноваження: заборона, скасування, тимчасове припинення або зміна виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці польотів або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України.
Відповідно до підпункту 20 пункту 10 Положення про Державіаслужбу Голова Державіаслужби здійснює в межах та у спосіб, визначені законом та авіаційними правилами України, серед іншого, заборону, скасування, тимчасове припинення або зміну виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці польотів або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України.
Згідно з пунктом (b) статті 3 bis Протоколу, що стосується зміни Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 10.05.1984 року, ратифікованого 11.07.2002 року, дата набуття чинності 21.01.2003 року Договірні держави визнають, що кожна держава при здійсненні свого суверенітету має право вимагати посадки в будь-якому вказаному аеропорту цивільного повітряного судна, якщо воно виконує політ над її територією без дозволу або, якщо є розумні підстави стверджувати, що воно використовується з метою, яка не сумісна з цілями цієї Конвенції, або може давати такому повітряному судну будь-які інші вказівки, щоб покласти край таким порушенням. З цією метою Договірні держави можуть застосовувати будь-які відповідні заходи, що сумісні з відповідними нормами міжнародного права, включаючи відповідні положення цієї Конвенції, а саме пункт a) цієї Статті. Кожна Договірна держава погоджується опубліковувати свої правила, що діють стосовно перехвату цивільних повітряних суден.
Суд зазначає, що листом Національного антикорупційного бюро України№01-024/5849-ДСК від 22.02.2021 року було доведено до відома Голови Державної авіаційної служби України про існування інформації про можливе вчинення актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації з використанням повітряного судна, яке здійснює рейс WRC7751.
Суд зауважує, що положення п.3 ч.1 ст.6 Повітряного кодексу України наділяє повноваженнями керівника уповноваженого органу з питань цивільної авіації, а саме: Голову Державної авіаційної служби України, забороняти, скасовувати, тимчасово припиняти або змінювати виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці польотів або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України.
З викладеного слідує, що прийняте рішення Голови Державної авіаційної служби України щодо зміни виконання польоту (перенаправлення повітряного судна Hawker 800XP/850XP, державний реєстраційний знак UR-WRR, на якому перебував позивач, до міжнародного аеропорту «Бориспіль») від 22.02.2021 року, здійснювалось після доведення до відома Голови Державної авіаційної служби України змісту листа Національного антикорупційного бюро України№01-024/5849-ДСК від 22.02.2021 року, який, в свою чергу, містить інформацію про наявність загрози безпеці польотів з використанням вказаного повітряного судна.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що доводи позивача про відсутність у відповідача-2 в даному випадку будь-яких підстав вважати про наявність загрози безпеці польотів є необґрунтованими, та такими які не можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог.
Отже, суд доходить висновку, що Голова Державної авіаційної служби України діяв правоміно при прийнятті рішення щодо зміни виконання польоту (перенаправлення повітряного судна Hawker 800XP/850XP, державний реєстраційний знак UR-WRR, на якому перебував позивач, до міжнародного аеропорту «Бориспіль») від 22.02.2021 року, а отже вказане рішення не підлягає визнанню протиправним.
В свою чергу, суд зауважує, що Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 року №520, не містить іншого механізму перевірки інформації про наявність загрози безпеці польотів, ніж той, який визначений підпунктом 20 пункту 10 вказаного положення.
Таким чином суд доходить висновку, що доводи позивача, що відповідач-2 при прийнятті оскаржуваного рішення діяв всупереч меті забезпечення безпеки авіації, що є обов'язковою умовою прийняття рішення про зміну виконання польоту, є необґрунтованими, а отже вказані доводи не можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог.
За наведених обставин у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправним рішення Голови Державіаслужби щодо зміни виконання польоту (перенаправлення повітряного судна Hawker 800XP/850XP, державний реєстраційний знак UR-WRR, на якому перебував ОСОБА_1 , до міжнародного аеропорту «Бориспіль») від 22.02.2021 року.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної авіаційної служби України, Голови Державної авіаційної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Обслуговування повітряного руху України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза Вітрів», Національне антикорупційне бюро України про визнання протиправним рішення.
Керуючись ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної авіаційної служби України, Голови Державної авіаційної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Обслуговування повітряного руху України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза Вітрів», Національне антикорупційне бюро України про визнання протиправним рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16.01.2024 року, згідно з вимогами ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський