15 січня 2024 року справа №200/5288/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Казначеєва Е.Г., Гайдара А.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Богданова Євгена Володимировича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 200/5288/22 (головуючий І інстанції Лазарєв В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державна судова адміністрація України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати збільшеної до 100000 гривень додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу його участі у здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за 13 днів у березні 2022 року, 21 день у квітні 2022 року, 14 днів у травні 2022, 9 днів у червні 2022;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити збільшену до 100000 гривень додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу його участі у здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за 13 днів у березні 2022 року - 23483,82 грн, за 21 день у квітні 2022 року - 39199,94 грн., за 14 днів у травні 2022 року -25290, 27 грн., за 9 днів у червні 2022 року- 16799, 97 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що здійснював заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Відповідач протиправно не нараховував та не виплачував підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі 100000 гривень відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168, попри наказу Командувача сил територіальної оборони ЗСУ від 07.03.2022 № 10 “Про визначення завдань Службі судової охорони”.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Довідками б/н від 13.08.2022 та від 06.03.2023 підтверджено, що позивач залучався до виконання завдань з територіальної оборони в м. Дружківка Донецької області.
З огляду на положення наказу Командувача сил територіальної оборони ЗСУ від 07.03.2022 року № 10, Законів України «Про оборону України», «Про основи національного супротиву», «Про національну безпеку України», Службу судової охорони та її територіальні управління залучено до виконання завдань територіальної оборони для забезпечення відсічі агресії РФ, що свідчить про безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів.
Суд першої інстанції не врахував інформацію, що міститься в листі управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в Донецькій області від 09.12.2022 № 717/26/02-2022, відповідно до якої виконання поліцейських завдань та функцій, пов'язаних із виконанням завдань територіальної оборони враховується з корегувальним коефіцієнтом 0,8. При цьому поліцейські та співробітники Служби судової охорони перебувають в рівних умовах щодо грошового забезпечення та іншого соціального захисту.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду”.
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд” матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд”.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , проходить службу на посаду контролера 2 категорії 4 відділення 3 взводу охорони 1 підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони в Донецькій області.
Згідно довідок б/н, виданих Територіальним управлінням Служби судової охорони в Донецькій області, ОСОБА_1 залучався до заходів щодо виконання завдань із територіальної оборони міста Дружківка Донецької області спільно з працівниками Дружківського ВП в період з 24.02.2022 до 27.06.2022.
В період з березня 2022 року - до червня 2022 року додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 , позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Суд першої інстанції, відмовляючи задоволенні позовних вимог, виходив з того, що в період дії воєнного стану, розмір додаткової винагороди збільшувався до 100000 грн в розрахунку на місяць для тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Однак, позивачем доказів безпосередньої участі в бойових діях чи в забезпеченні таких заходів в районі здійснення зазначених заходів суду не надано.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 161 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон № 1402) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).
На підставі частини першої статті 165 Закону № 1402 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Як визначено частиною другою статті 165 Закону № 1402 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 “Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони” затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.
Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 (далі - Порядок № 384).
Відповідно до пунктів 4-7 Порядку № 384 грошове забезпечення включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) підвищення посадового окладу; 2) надбавки; 3) доплати; 2 4) премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) винагороди; 2) допомоги.
Згідно з пунктами 8 і 10 Порядку № 384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби.
Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Цей строк неодноразово продовжувався аналогічними Указами та наразі триває.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII “Про правовий режим воєнного стану” (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону № 389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII “Про оборону України” (далі - Закон № 1932-XII) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Частиною першою статті 12 Закону № 1932-XII визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (далі- Постанова №168, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
На підставі пункту 1 Постанови № 168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з пунктом 3 Постанови № 168 Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, співробітникам Служби судової охорони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому винагорода в розмірі до 100000 гривень є додатковою виплатою, виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів.
Згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Наказом ДСА України від 31.10.2022 № 396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі - Порядок № 396).
У пункті 4 наказу ДСА України від 31.10.2022 № 396 передбачено, що цей наказ набирає чинності з дня його опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.
Отже, з 24 лютого 2022 року співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні встановлено додаткову винагороду, яка підлягає їм виплаті в порядку та на умовах, визначених ДСА України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов'язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов'язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.
Як визначено пунктом 4 Порядку № 396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби (…)
Відповідно до пункту 7 Порядку № 396 додаткова винагорода виплачується в таких в розмірах: 30 000 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10000 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100000 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно пункту 9 Порядку № 396 безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії визначається на підставі:
бойового наказу (бойового розпорядження) органу військового управління;
наказу Служби або територіального управління Служби про визначення завдань особовому складу відповідно до бойового наказу (бойового розпорядження) органу військового управління;
бойового донесення (підсумкового рапорту) начальника підрозділу (групи), у складі якого (якої) співробітник брав участь у бойових діях (заходах), що складається за результатами здійснення завдань (заходів), передбачених бойовим наказом (бойовим розпорядженням), до якого долучаються підписані начальником підрозділу (групи) списки особового складу, який брав безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища, імені та по-батькові (за наявності), періоду участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях. Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника підрозділу (групи);
довідки керівника органу військового управління про безпосередню участь співробітників у бойових діях.
На підставі пункту 10 Порядку № 396 під терміном “безпосередня участь співробітника Служби у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів” слід розуміти виконання співробітником:
бойових завдань у складі органу військового управління (військової частини), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угрупувань військ (сил) безпосередньо в районах ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або відбиття спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Пунктом 11 Порядку № 396 визначено, що перелік районів ведення бойових дій, затверджується наказом Головнокомандувача Збройних Сил України.
Отже, для визначення права співробітника служби Судової охорони на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень відповідно до постанови № 168, необхідно встановити докази його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів.
Тобто, законодавець, очевидно, запроваджуючи вид доплат у 100000 грн мав на меті, що збільшений розмір доплати пов'язаний не лише з виконанням обов'язків військової служби, натомість має характер винагороди за виконання особливо складних бойових завдань на територіях, де проводяться бойові дії.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), станом з 24.02.2022 Дружківська міська територіальна громада відноситься до територій можливих бойових дій.
Між тим, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (виконання бойових завдань у складі органу військового управління (військової частини), із всебічного забезпечення створених (діючих) угрупувань військ (сил) безпосередньо в районах ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження), з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій) тощо, а також доказів перебування в районах бойових дій протягом періоду з березня 2022 по червень 2022 року.
Суд не приймає як доказ довідки б/н від 13.08.22 та 06.03.23, що видані Територіальним управлінням Служби судової охорони в Донецькій області, оскільки залучення позивача до заходів щодо виконання завдань із територіальної оборони міста Дружківка Донецької області спільно з працівниками Дружківського ВП в період з 24.02.2022 до 27.06.2022 не є безпосередньою участю позивача у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях, де проводяться бойові дії в контексті Постанови № 168.
Вказані довідки не містять в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); наказів Служби або територіального управління Служби про визначення завдань особовому складу відповідно до бойового наказу (бойового розпорядження) органу військового управління; бойових донесень начальника підрозділу (групи).
Також довідки не містять відомостей щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях.
Є безпідставним посилання позивачем на лист управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в Донецькій області від 09.12.2022 № 717/26/02-2022, оскільки цей лист не є нормативно-правовим актом, який підлягає обов'язковому застосуванню.
Крім того, цей лист жодним чином не підтверджує безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях, де проводяться бойові дії.
За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки в межах доводів апеляційної скарги судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу адвоката Богданова Євгена Володимировича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 200/5288/22 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 200/5288/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 15 січня 2024 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 15 січня 2024 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв