15 січня 2024 року справа №200/4143/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Казначеєва Е.Г., Гайдара А.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 200/4143/23 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нового нарахування та доплати позивачу суми грошової компенсації за 14 календарних днів невикористаної в році звільнення (2022 рік) додаткової відпустки із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій відповідно до абз. 8 п. 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого він мав відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби, та за 70 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), за 3 календарних дні невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2015 рік відповідно до абз. 3 п. 2 розділу II та п. 8 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, виходячи з розміру грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення, з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення, сум фактично нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача здійснити нове нарахування та доплату позивачу суми грошової компенсації за 14 календарних днів невикористаної в році звільнення (2022 рік) додаткової відпустки із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій відповідно до абз. 8 п. 8 розділу ІІІ Порядку № 260, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого він мав відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби, та за 70 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), за 3 календарних дні невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2015 рік відповідно до абз. 3 п. 2 розділу II та абз. 1 п. 8 розділу ІV Порядку № 100, виходячи з розміру грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення, з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення, сум фактично нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області, яка полягає у нездійсненні нового нарахування та доплати ОСОБА_1 суми грошової компенсації за 14 календарних днів невикористаної в році звільнення (2022 рік) додаткової відпустки із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій відповідно до абзацу 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого він мав відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби, та за 70 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), за 3 календарних дні невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2015 рік відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу II та абзацу 1 пункту 8 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, виходячи з розміру грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення, з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення, сум фактично нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області здійснити нове нарахування та доплату ОСОБА_1 суми грошової компенсації за 14 календарних днів невикористаної в році звільнення (2022 рік) додаткової відпустки із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій відповідно до абзацу 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого він мав відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби, та за 70 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), за 3 календарних дні невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2015 рік відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу II та абзацу 1 пункту 8 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, виходячи з розміру грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення, з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення, сум фактично нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, з урахуванням висновків суду.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Позивач, вказуючи про необхідність включення індексації до розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпусток посилається на грошовий атестат № 176.
Позивачу здійснювалось нарахування індексації, однак такий вид виплат не відноситься до складу грошового забезпечення.
Положення Порядку № 260 встановлюють, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 1 Постанови № 988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, спеціальним законодавством передбачено вичерпний перелік складових грошового забезпечення. При цьому, індексація грошового забезпечення, до цього переліку не відноситься, а її нарахування та виплата не створює юридичних умов для включення її до розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпустки. Відтак, посилання позивача на грошовий атестат № 176 є безпідставним.
Також суд першої інстанції не врахував, що позивач вже звертався з аналогічним позовом до суду.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду”.
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд” матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд”.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28 лютого 2022 року № 103о/с відповідно до розділу VII Закону України “Про Національну поліцію” майора поліції ОСОБА_1 (0112740), звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції), з 28 лютого 2022 року.
В липні 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якій, зокрема, просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати суми грошової компенсації за 14 календарних днів невикористаної в році звільнення (2022 рік) додаткової відпустки із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби в поліції, та за 70 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), за 3 календарних дні невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2015 рік, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію за 14 календарних днів невикористаної в році звільнення (2022 рік) додаткової відпустки із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій у сумі 6899,62 грн, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби в поліції - 492,83 грн/день, та за 70 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2015 - 2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік) у сумі 34901,30 грн, за 3 календарних дні невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2015 рік у сумі 1495,77 грн, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення - 498,59 грн./день.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у справі № 200/3973/22, зокрема, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 14 календарних днів невикористаної в році звільнення (2022 рік) додаткової відпустки із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій, та за 70 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), за 3 календарних дні невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2015 рік.
В цій частині рішення від 27.12.2022 у справі № 200/3973/22 залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року.
30 травня 2023 року на виконання судового рішення у справі № 200/3973/22 Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області, після відрахування обов'язкових податків та зборів, на картковий рахунок АТ КБ “ПриватБанк” перераховано належну при звільненні із служби в поліції суму грошової компенсації за 14 календарних днів невикористаної в році звільнення (2022 рік) додаткової відпустки із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій, та за 70 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), за 3 календарних дні невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2015 рік у розмірі 37605,54 грн.
Листом від 09 червня 2023 року № 55зі/26/02-2023 на запит позивача ГУНП в Донецькій області повідомило, що розмір нарахованої суми грошової компенсації за 14 календарних днів невикористаної в році звільнення (2022 рік) додаткової відпустки із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій та за 70 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), за 3 календарних дні невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2015 рік складає 38178,21 грн.
При цьому розрахунок суми грошової компенсації проведено відповідно до п.8 розділу ІІІ Порядку .№ 260, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого мав позивач відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби (28 лютого 2022 року): 13164,91 грн/30 днів х 87 днів невикористаних відпусток = 38178,21 грн.
До складових грошового забезпечення за лютий 2022 року Головним управлінням враховано: посадовий оклад за посадою “інспектор” 2500,00 грн + оклад за спеціальним званням “майор” 2000,00 грн + надбавка за стаж служби в поліції від 19 до 22 років (40%) 1800,00 грн + надбавка за специфічні умови проходження служби (40%) 2520,00 грн + премія (49,262%) 4344,91 грн = 13164,91 грн.
Згідно з грошовим атестатом від 22 квітня 2022 року № 176 майор поліції ОСОБА_1 на день звільнення задоволений такими видами грошового забезпечення (до 28.02.2022 включно): посадовий оклад в сумі 2500,00 грн, оклад за спеціальним званням в сумі 2000 грн, надбавка за стаж служби у розмірі 40% в сумі 1800 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби у розмірі 40% в сумі 2520 грн, премія щомісячна у розмірі 49,262% - 4344,91 грн, індексація (базовий місяць 01.11.2015) 1,653% - 1620,09 грн. Усього нараховано в сумі - 14785,00 грн.
Тобто, обчислення суми грошової компенсації як за невикористану в році звільнення (2022 рік) відпустку, так і за минулі (2015-2019) роки Головним управлінням здійснено за правилами нарахування грошової компенсації за невикористану в році звільнення (2022 рік) відпустку, з розрахунку місячного грошового забезпечення, на виплату якої мав право на день звільнення, але без урахування індексації грошового забезпечення.
Головним управлінням не враховано, що порядок обчислення середньоденного грошового забезпечення для розрахунку суми грошової компенсації за невикористані відпустки за минулі (попередні перед роком звільнення) роки відрізняється від правил визначення одноденного розміру грошового забезпечення для розрахунку суми грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку.
Позивач 11 червня 2023 року звернувся до відповідача з заявою про нове нарахування та доплату суми грошової компенсації за 14 календарних днів невикористаної в році звільнення (2022 рік) додаткової відпустки із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій відповідно до абз.8 п.8 розділу ІІІ № 260, та за 70 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), за 3 календарних дні невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2015 рік відповідно до абз. 3 п. 2 розділу II та абз.1 п. 8 розділу ІV Порядку № 100, з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення, сум фактично нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення.
Листом від 26 червня 2023 року № К-38/26/02-202дач повідомив, що згідно п. 8 розділу ІІІ Порядку № 260 виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби.
При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Відповідно до п.3 розділу І Порядку № 260 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії, одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, оскільки індексація не є складовою частиною грошового забезпечення поліцейських, включення її до розрахунку одноденного розміру грошового забезпечення для виплати грошової компенсації суперечить вимогам спеціального законодавства.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач здійснив нарахування та виплату суми компенсації за дні невикористаної відпустки в порушення приписів абз. 8 п. 8 розділу ІІІ Порядку № 260, абз. 3 п. 2 розділу II та абз. 1 п. 8 розділу ІV Порядку № 100.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Законом України “Про оплату праці” від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР), Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ), Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ), постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі - Постанова № 988), Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100), Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок № 260).
На підставі статті 3 Закону № 580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини десятої статті 93 Закону № 580-VIII, абзацу 7 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
За правилами абзацу 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
На підставі частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 Постанови № 988 встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 988 порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Положеннями Порядку № 260 впорядковано структуру та умови грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, визначено критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України.
Відповідно до пункту 3 Розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу,
надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З огляду на зазначене, правовими нормами спеціального законодавства зокрема Закону № 580-VIII, Постанови № 988 та Порядку № 260 індексацію не зазначено як складову грошового забезпечення поліцейських.
Водночас, статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 № 2017-ІІІ визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно статті 19 Закону № 2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, частиною 5 статті 94 Закону № 580-VIII передбачено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. З огляду на наведене вбачається, що питання здійснення індексації грошового забезпечення поліцейських врегульовано окремим законом, до якого стаття 94 Закону № 580-VIII містить відсилку.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення”.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частиною 1 статті 2 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі і оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно статті 33 Закону України “Про оплату праці” від 24.03.1995 № 108/95-ВР в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 на підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення поліцейських, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 94 Закону №580-VIII містить відсилочну норму, можна дійти висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу місячного грошового забезпечення, з розрахунку якого здійснюється нарахування грошової компенсації за невикористані відпустки, не регулюється положеннями Закону № 580-VIII, Постанови № 988 та Порядку № 260.
Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Отже, незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 580-VIII, Постанови № 988 та Порядку № 260, якими імперативно визначаються види грошового забезпечення, що враховуються до складу місячного грошового забезпечення, з розрахунку якого здійснюється нарахування грошової компенсації за невикористані відпустки, натомість яким не врегульовується питання віднесення індексації до вказаних видів грошового забезпечення, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ і Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення, з розрахунку якого здійснюється нарахування грошової компенсації за невикористані відпустки.
В іншому випадку, неврахування індексації до складу грошового забезпечення поліцейського, з розрахунку якого здійснюється нарахування грошової компенсації за невикористані відпустки, призведе до застосування для обчислення знеціненого грошового забезпечення.
Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 3 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17 (ЄДРСР № 80930914).
За наведених умов, з огляду на правила абзацу 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260, згідно відомостей про складові місячного грошового забезпечення (з урахуванням індексації) на день звільнення із служби (28 лютого 2022 року) відповідно до грошового атестату від 22 квітня 2022 року № 176, розмір суми грошової компенсації за 14 календарних днів невикористаної в році звільнення (2022 рік) додаткової відпустки із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дії має складати: посадовий оклад в сумі 2500,00 грн. + оклад за спеціальним званням в сумі 2000 грн + надбавка за стаж служби у розмірі 40% в сумі 1800 грн + надбавка за специфічні умови проходження служби у розмірі 40% в сумі 2520 грн + премія щомісячна у розмірі 49,262% в сумі 4344,91 грн + індексація 1,653% в сумі 1620,09 грн = 14785 грн/30 днів х 14 днів = 492,83 грн/день х 14 днів = 6899,62 грн.
Правові норми, що містяться у Законі № 580-VIII, у Постанові № 988 та в Порядку № 260, є нормами спеціального законодавства і підлягають застосуванню при визначенні структури, порядку та умов грошового забезпечення поліцейських та у випадку виникнення спорів з цього приводу.
Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8185/18 (ЄДРСР № 85121594) чітко зауважив наступне: “З огляду на не врегулювання положеннями Закону України “Про Національну поліцію” та Порядку № 260 питання компенсації невідбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що при вирішенні вказаного питання підлягають застосуванню приписи КЗпП України, Закону України “Про відпустки”, Порядку № 100”.
Отже, порядок обчислення середньоденного грошового забезпечення для розрахунку суми грошової компенсації за невикористані відпустки за минулі роки відрізняється від правил визначення одноденного розміру грошового забезпечення для розрахунку суми грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку.
Відповідно до підпункту а) пункту 1 Розділу І Порядку № 100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки.
Абзацом 1 пункту 2 розділу II Порядку № 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Згідно абзацу 3 пункту 2 розділу II Порядку № 100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
При цьому, приписи абзацу 1 пункту 2 розділу II Порядку № 100 у системному зв'язку з положеннями пункту 7 розділу ІV Порядку № 100 до спірних правовідносин щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані відпустки за минулі роки для поліцейських не застосовуються, так як пунктом 7 розділу ІV Порядку № 100 імперативно визначено правило обов'язкового виключення із розрахунку середньої заробітної плати святкових та неробочих днів, встановлених законодавством, тоді як з аналізу положень пункту 9 розділу І Порядку № 260 випливає, що для розрахунку як середньоденного, так і загального розміру середнього грошового забезпечення поліцейських належить використовувати не робочі, а календарні дні.
Вказане відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 805/5111/15-а (ЄДРСР №73249814), відповідно до якого: “… положення абзацу 1 пункту 2 розділу II Постанови № 100 та абзацу 1 пункту 7 розділу IV Постанови № 100 судами застосовані помилково, оскільки, для розрахунку середнього заробітку згідно даних пунктів Постанови № 100 береться середня заробітна плата за останні 12 календарних місяців, проте, враховуючи, що позивач - був військовослужбовцем, розрахунок середнього заробітку для компенсації за 21 дні невикористаної ним чергової відпустки повинен обчислюватися відповідно до абзацу 3 підпункту 2 Постанови № 100, якою встановлено: “У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата”.
Зазначене також узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 160/2867/19 (ЄДРСР № 93119248): “Порядком № 100 врегульовані загальні засади алгоритму обчислення середньоденного заробітку та середньої заробітної плати (пункти 2, 8), тоді як Порядком № 260 встановлено особливості обчислення грошового забезпечення для поліцейських. Тобто суди повинні застосовувати відповідні алгоритми, передбачені Порядком № 100, залежно від кожного окремого випадку з обов'язковим урахуванням спеціального правового регулювання порядку виплати грошового забезпечення поліцейським, визначеного Порядком № 260”.
Таким чином, для поліцейських до спірних правовідносин щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані відпустки за минулі роки застосовуються правила абзацу 3 пункту 2 розділу II Порядку № 100 у системному зв'язку з абзацом 1 пункту 8 розділу ІV цього ж Порядку, з урахуванням положень пункту 9 розділу І Порядку № 260.
Абзацами 1 та 2 пункту 3 розділу IIІ Порядку № 100 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.
Згідно з пунктом 4 розділу IIІ Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються:
а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
г) премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв будинків відпочинку;
и) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
м) заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
н) винагороди державним виконавцям;
о) грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків.
Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За приписами абзацу 1 пункту 8 розділу ІV Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до пункту 9 розділу І Порядку № 260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Таким чином, для обчислення розміру грошової компенсації за невикористані відпустки за минулі роки середньоденне грошове забезпечення поліцейського визначається діленням його грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата (звільнення із служби), на число календарних днів за цей період.
Як свідчать матеріали справи, наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28 лютого 2022 року № 103о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 28 лютого 2022 року.
Отже, останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення (лютий 2022 року), це грудень 2021 року і січень 2022 року.
Відповідно до довідок ГУНП в Донецькій області від 17 травня 2022 року № 20 щодо виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, № 21 щодо виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та копій розрахункових листів за грудень 2021 року і січень 2022 року, отриманих у відповідь на інформаційний запит за супровідним листом ГУНП в Донецькій області від 17.05.2022 № 67/26/02-2022, грошове забезпечення позивача за 31 календарний день грудня 2021 року з урахуванням положень пунктів 3 та 4 розділу IIІ Порядку № 100 складає 15456,20 грн, у тому числі: посадовий оклад - 2500 грн, оклад за спеціальним званням - 2000 грн, надбавка за стаж служби в поліції (40%) - 1800 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (40%) - 2520 грн, премія щомісячна (56,872%) - 5016,11 грн, індексація - 1620,09 грн, а за 31 календарний день січня 2022 року - теж 15456,20 грн, у тому числі: посадовий оклад - 2500 грн, оклад за спеціальним званням - 2000 грн, надбавка за стаж служби в поліції (40%) - 1800 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (40%) - 2520 грн, премія щомісячна (56,872%) - 5016,11 грн, індексація - 1620,09 грн.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
Є неприйнятними доводи апелянта, що позивач вже звертався з аналогічним позовом до суду, оскільки спірним у цій справі є питання правильності розрахунку суми грошової компенсації, тоді як предметом спору у справі № 200/3973/22 було право на отримання такої грошової компенсації.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 200/4143/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 200/4143/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 15 січня 2024 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 15 січня 2024 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв