вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" січня 2024 р. Справа №910/7196/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Луцюк А.В.
представники сторін:
від позивача: Капушченко Ю.М.
від відповідача: Хоменко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 (повний текст складено 16.12.2022)
у справі №910/7196/22 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод"
до Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4"
про стягнення 4 430 788,01 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (далі - ТОВ "КСТЗ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" (далі - ПАТ "ДБК №4") заборгованості у розмірі 4 430 788,01 грн, з яких: 3 847 338,78 грн - основний борг, 532 383,84 грн - пеня, 51 065,39 грн - три проценти річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 23.06.2015 №258 щодо несплати вартості спожитої електричної енергії на об'єкті будівництва, розташованого за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 23, за період з січня по травень 2022 року.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/7196/22 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до матеріалів справи суду належних і допустимих доказів споживання відповідачем електричної енергії через інженерні мережі позивача у спірний період (січень-травень 2022 року), не надано доказів направлення відповідачу відповідних актів надання послуг за договором №258, та не надано жодних доказів того, що після введення в експлуатацію об'єкта будівництва саме відповідач продовжував споживати спірну електроенергію.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "КСТЗ" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/7196/22 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "КСТЗ" посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неналежним встановлення обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Так, за доводами скаржника, факт укладення договору від 09.02.2018 №НП4-58-18/92624 та перехід прав та обов'язків замовника за ним відповідачем, беззаперечно підтверджує ту обставину, що відповідач приєднався до електромережі та взяв на себе зобов'язання забезпечити підключення за постійною схемою у строк до 31.12.2025.
Разом з тим, з метою врегулювання правовідносин щодо споживання електроенергії відповідачем на протязі його тимчасового підключення до електромережі, на підставі договору від 09.02.2018 №НГІ4-58-18/92624, сторони уклали 24.06.2020 додаткову угоду до договору від 23.06.2015 №258, у якій визначили порядок споживання та здійснення оплати спожитої відповідачем електроенергії протягом його тимчасового нестандартного підключення до електромережі, поки відповідач у строк до 31.12.2025 не здійснить підключення за постійною схемою.
Також, скаржник зазначає, що умовами додаткової угоди від 24.06.2020 чітко визначено та підтверджено той факт, що відповідач здійснив приєднання до електромережі та споживатиме електроенергію до того моменту, коли закінчить введення кабельних мереж в експлуатацію і здійснить підключення до електромережі за постійною схемою в строк до 31.12.2025. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження відключення відповідача від мережі та припинення електропостачання внаслідок виконання останнім умов договору від 09.02.2018 №МП4-58-18/92624 та додаткової угоди від 24.06.2020. Враховуючи вищезазначене, позивачу видається очевидним, що відповідач був підключений до електромережі та споживав електричну енергію.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
10.02.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ПАТ "ДБК №4" на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Так, у своєму відзиві відповідач, зокрема зазначає, що документи, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, не є належними і допустимими доказами, які підтверджують споживання відповідачем електричної енергії у спірний період (січень-травень 2022 року) на об'єкті завершеного будівництва (введених в експлуатацію багатоквартирних житлових будинках).
Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/7196/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "ДБК №4" на користь ТОВ "КСТЗ" кошти за компенсацію спожитої електричної енергії у розмірі 3 847 338,78 грн за період січень-травень 2022 року, пеню за прострочення виконання зобов'язання в сумі 532 383,84 грн за період січень-травень 2022 року, три проценти річних у розмірі 51 065,39 грн за період січень-травень 2022 року, 66 461,83 грн витрат по сплаті судового зору за подання позову, 99 692, 73 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції визнав доведеними та обґрунтованими позовні вимоги, вказавши, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про визнання відповідачем обставин споживання електричної енергії у спірний період, однак доказів оплати спожитої електроенергії ним не надано.
Короткий зміст постанови касаційного господарського суду та мотиви її прийняття
Постановою Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №910/7196/22 постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі №910/7196/22 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи відповідача стосовно того, що договір від 23.06.2015 №258 (з додатковою угодою до нього від 24.06.2020) не підтверджує споживання електричної енергії ПАТ "ДБК №4" для задоволення його власних потреб, як суб'єкта господарювання у спірний період (січень-травень 2022 року), після завершення ним робіт як генеральним підрядником будівництва, що підтверджується сертифікатами відповідності.
Відтак, для правильного вирішення спору суду необхідно встановити фактичне споживання ПАТ "ДБК №4" електричної енергії для власних потреб у спірний період (січень-травень 2022 року), обсяги спожитої електричної енергії, наявність у ПАТ "ДБК №4" зобов'язань щодо відшкодовування вартості електричної енергії саме ТОВ "КСТЗ" на підставі договору від 23.06.2015 №258 (з додатковою угодою від 24.06.2020).
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу ТОВ "КСТЗ" у справі №910/7196/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "КСТЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/7196/22 колегією суддів у складі: Сітайло Л.Г. (головуючий, доповідач), суддів: Буравльов С.І., Шапран С.І. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "КСТЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/7196/22 призначено на 08.11.2023.
08.11.2023 по всій території України з 14:26 год до 15:05 год оголошено повітряну тривогу, у зв'язку з чим судове засідання у справі не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 розгляд апеляційної скарги ТОВ "КСТЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/7196/22 призначено на 29.11.2023.
У судових засіданнях 29.11.2023 та 18.12.2023 оголошено перерви до 18.12.2023 та 20.12.2023 відповідно.
20.12.2023 судове засідання не відбулося, оскільки в період з 10:45 год до 18:00 год, внаслідок технічних проблем з судовими сервiсами ВКЗ, ЕС, Портал Судова влада України, поштовими сервiсами, сервiсами Укрпошти, була вiдсутня можливiсть авторизацiї в кабiнетi електронного суду, проведення технiчної фiксацiї судового засiдання, здiйснення вiдправки процесуальних документiв засобами електронного суду та електронної пошти, що підтверджується актом Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 розгляд апеляційної скарги ТОВ "КСТЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі № 910/7196/22 призначено на 15.01.2024
Узагальнені доводи письмових пояснень сторін при новому розгляді справи судом апеляційної інстанції
07.11.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення позивача по суті спору, в яких останній просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 та задовольнити позов.
Так, зокрема, позивач зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо припинення договору від 23.06.2015 №258, з посиланням на введення в експлуатацію першої черги будівництва, суперечить дійсним обставинам справи і вимогам закону.
Також позивач вказує, що посилання суду першої інстанції на те, що останнім не надано доказів направлення відповідачку відповідних актів надання послуг за договором №258, а його умови не передбачають можливості направлення будь-яких документів на електронну пошту сторін є необґрунтованими, з огляду на те, що пункт 8.4 договору від 23.06.2015 №258 стосується не обміну повідомленнями за договором між його сторонами, а обставинами непереборної сили.
Крім того, до вищенаведених письмових пояснень позивачем долучено ряд нових доказів.
28.11.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення (заперечення на пояснення ТОВ "КСТЗ") відповідача.
У наведених письмових поясненнях відповідач зазначає, що ТОВ "КСТЗ" подано до суду пояснення з новими доказами. Разом із тим, позивачем не наведено обґрунтованих підстав неможливості подання відповідних доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції, тому як додаткові докази судом апеляційної інстанції не приймаються. Предметом доказування в даній справі є договірне стягнення заборгованості. Однак, вказані нові докази не стосуються предмета доказування, отримані від осіб які не є учасниками справи та зовсім не стосуються підтвердження обставин споживання електричної енергії, згідно з договором від 23.06.2015 №258, укладеного між позивачем та відповідачем, а тому не можуть братися судом до розгляду.
Враховуючи викладене вище, ПАТ "ДБК №4" просить врахувати письмові пояснення під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "КСТЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/7196/22 та залишити без задоволення вказану апеляційну скаргу, а рішенні місцевого господарського суду залишити без змін.
Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
У письмових поясненнях позивач спросить суд взяти до уваги докази надані суду апеляційної інстанції та відповідні документи згідно з додатком.
Згідно з частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Колегія суддів зазначає, що вищенаведені документи долучені позивачем до відзиву на апеляційну скаргу не приймаються судом до розгляду, оскільки останній всупереч вимог частини 3 статті 269 ГПК України, не надав належних доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Більше того, з наданих позивачем відповідей на адвокатські запити, вбачається, що вони датовані 26.10.2023 та 02.11.2023 відповідно, тобто вже після ухвалення судом першої інстанції 13.12.2022 рішення у даній справі.
Наведене свідчить, що вказані докази, надані позивачем до суду апеляційної інстанції, взагалі не існували на момент розгляду даного спору по суті місцевим господарським судом.
На переконання колегії суддів, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість їх прийняття судом апеляційної інстанції, як додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 15.01.2024 з'явились представники сторін.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/7196/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/7196/22 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
23.06.2015 між ТОВ "КСТЗ" (сторона-1), ПАТ "ДБК №4" (сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Проф Девелопер Груп" (далі - ТОВ "Стар Проф Девелопер Груп", сторона-3) укладено договір №258 (далі - договір від 23.06.2015 №258), за умовами якого сторона-2 зобов'язалася збудувати об'єкт житлової нерухомості на частині земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:113:0001), що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 23, землекористувачем якої була сторона-1.
Згідно з підпунктом 3.3.17 пункту 3.3 договору від 23.06.2015 №258 за необхідності підключення сторони-2 (ПАТ "ДБК №4") до існуючих мереж сторони-1 (ТОВ "КСТЗ"), сторона-2 компенсує вартість витрат за користування мережами, у тому числі вартість витрат, пов'язаних з забезпеченням проведення розрахунків.
ПАТ "ДБК №4" приєднався до мережі позивача та споживав електричну енергію, що визнається обома сторонами.
Крім того, 09.02.2018 між ТОВ "КСТЗ" (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") (виконавець) укладено договір №НП4-58-18/92624 про приєднання, яке не є стандартним (далі - договір приєднання від 09.02.2018). Згідно з пунктом 1.1 якого до електричних мереж приєднується об'єкт - "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1, місце розташування об'єкта замовника: пров. Балтійський 23".
За змістом пункту 3.1.2 договору передбачено обов'язок виконавця на дату 31.12.2025 забезпечити прийняття в експлуатацію електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від місця забезпечення потужності до точки приєднання у порядку та випадках, встановлених законодавством у сфері містобудування.
28.08.2018 між ТОВ "КСТЗ" та ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" укладено додаткову угоду №1 до договору приєднання від 09.02.2018, якою замінено сторону цього правочину, а саме ПАТ "Київенерго" замінено на ПАТ "ДТЕК Київські електромережі".
Об'єкт будівництва за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 23, споживав електричну енергію, яка постачалася ТОВ "КСТЗ", вартість якої, відповідно до умов підпункту 3.3.17 договору від 23.06.2015 №258, підлягала відшкодуванню відповідачем.
24.06.2020 між ТОВ "КСТЗ" (сторона-1), ПАТ "ДБК №4" (сторона-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Девелопмент" (сторона-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Актус" (сторона-4) укладено додаткову угоду до договору від 23.06.2015 №258 (далі - додаткова угода від 24.06.2020), за змістом пункту 1 якої з метою забезпечення живлення електричною енергією будівельних механізмів ПАТ "ДБК №4" та І (першої) черги об'єкта "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 за адресою: пров. Балтійський, 23 в Оболонському районі м. Києва", сторони погодили тимчасове приєднання будівельних механізмів ПАТ "ДБК №4" та І (першої) черги об'єкту до мереж електропостачання, які належать ТОВ "КСТЗ" до моменту здійснення ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" приєднання до побудованих кабельних мереж постійного електрозабезпечення згідно з договором від 09.02.2018 №НП4-58-18/92624, з урахуванням передбаченої проектом електропостачання черговості введення потужностей в експлуатацію.
У пунктах 2, 3 додаткової угоди від 24.06.2020 встановлено, що дата тимчасового приєднання І (першої) черги об'єкта посвідчується актом тимчасового приєднання до мереж електропостачання, які належать стороні-1 (ТОВ "КСТЗ"). Точка тимчасового приєднання І (першої) черги об'єкта - ТП560-ТЗ,Т4.
Згідно з пунктом 4 додаткової угоди від 24.06.2020 сторона-2 (ПАТ "ДБК №4") гарантувала здійснення будівництва та введення в експлуатацію кабельних мереж постійного електропостачання І (першої) черги будівництва об'єкта в термін, передбачений договором від 09.02.2018 та підтверджувала приєднання II (другої) черги будівництва об'єкта, згідно з проектом мереж електропостачання до мереж електропостачання І (першої) черги.
За змістом пункту 5 додаткової угоди від 24.06.2020, після завершення будівництва та введення в експлуатацію кабельних мереж, межа балансового розмежування між І (першою) та II (другою) чергами об'єкта знаходитиметься в ТП 560-І та тимчасове електроживлення І (першої) черги об'єкту від електричних мереж, які належать стороні-1 (ТОВ "КСТЗ"), буде припинено.
Обсяг спожитої електричної енергії стороною-2 (ПАТ "ДБК №4") для власних потреб визначається на підставі даних електролічильників, встановлених в ТП560-Т1,Т2,ТЗ,Т4, з урахуванням технологічних втрат у внутрішніх мережах у розмірі 10%. Обсяг спожитої електричної енергії стороною-1 (ТОВ "КСТЗ") визначається виходячи з сформованого акта постачальника послуг за вирахуванням обсягу споживання електроенергії стороною-1 (ТОВ "КСТЗ"), розрахованого згідно з пунктом 7 додаткової угоди (пункти 7, 8 додаткової угоди від 24.06.2020).
Відповідно до пункту 9 додаткової угоди від 24.06.2020, на протязі періоду тимчасового приєднання І (першої) черги об'єкта до мереж електропостачання, які належать стороні-1 (ТОВ "КСТЗ"), оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється стороною-2 (ПАТ "ДБК №4") за ціною, визначеною постачальником послуг на підставі виставленого стороною-1 рахунку у розмірі 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електроенергії у наступному розрахунковому періоді, та враховуючи різницю сплаченої попередньої оплати та обсягу споживання попереднього розрахункового періоду, - не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця. Прогнозовані (заявлені) обсяги споживання електричної енергії на розрахунковий період надаються стороні-1 уповноваженим представником сторони-2.
У пунктах 10, 12 додаткової угоди від 24.06.2020 передбачено, що розрахунковим періодом, за який відповідачем здійснюється попередня оплата обсягів споживання електроенергії, є період з 22 числа поточного місяця по 22 число наступного місяця. Надання послуг стороною-1 (ТОВ "КСТЗ") за попередні розрахункові періоди підтверджуються актами надання послуг, підписаними стороною-1 (ТОВ "КСТЗ") та стороною-2 (ПАТ "ДБК №4") і засвідченими їх печатками. Сторона-2 підписує, засвідчує печаткою та повертає стороні-1 акти наданих послуг не пізніше 5 календарних днів з дати їх отримання.
Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога ТОВ "КСТЗ" про стягнення з ПАТ "ДБК №4" заборгованості, пені та трьох процентів річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 23.06.2015 №258 щодо несплати вартості спожитої електричної енергії на об'єкті будівництва, розташованого за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 23 за період з січня по травень 2022 року.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 509 ЦК України та статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що відповідач у період з січня 2022 року по травень 2022 року споживав електричну енергію, яка поставлялась позивачу, для електропостачання об'єкту будівництва, проте ухилявся від підписання відповідних актів надання послуг та допустив заборгованість за цей період у розмірі 3 847 338,78 грн.
Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, вказує про припинення користування мережами позивача для електропостачання об'єкту з грудня 2021 року, та заперечує факт постачання електроенергії в спірний період (з січня 2022 року по травень 2022 року) через мережі позивача та, відповідно, наявність заборгованості перед ТОВ "КСТЗ".
Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, позивачем не надано до матеріалів справи належних і допустимих доказів споживання відповідачем електричної енергії через інженерні мережі позивача у спірний період (січень-травень 2022 року), не надано доказів направлення відповідачу відповідних актів надання послуг за договором №258, та не надано жодних доказів того, що після введення в експлуатацію об'єкта будівництва саме відповідач продовжував споживати спірну електроенергію.
Колегією суддів встановлено, що договір від 23.06.2015 №258 (з додатковою угодою до нього від 24.06.2020) не підтверджує споживання електричної енергії ПАТ "ДБК №4" для задоволення його власних потреб як суб'єкта господарювання у спірний період (січень-травень 2022 року), після завершення ним робіт як генеральним підрядником будівництва, що підтверджується сертифікатами відповідності.
Так, за умовами пункту 10.1 договору від 23.06.2015 №258, з введенням в експлуатацію об'єкта будівництва (останній пусковий комплекс - 12.10.2021) договір припинився, а тому у спірний період між сторонами не існувало договірних правовідносин і відповідач не міг порушити зобов'язань за договором.
За змістом пункту 12.7 договору від 23.06.2015 №258 всі повідомлення між сторонами здійснюються в письмовій формі та вважаються доставленими, якщо їх доставлено кур'єром, рекомендованим листом, факсом або електронною поштою.
Згідно з пунктом 12 додаткової угоди від 24.06.2020, надання послуг ТОВ "КСТЗ" за попередні розрахункові періоди підтверджуються актами надання послуг, підписаними ТОВ "КСТЗ" та ПАТ "ДБК №4" і посвідченими відповідними печатками (за їх наявності). ПАТ "ДБК №4" підписує, посвідчує печаткою та повертає ТОВ "КСТЗ" акти наданих послуг не пізніше 5 календарних днів з дати їх отримання.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що акти наданих послуг та рахунки на оплату направлялися позивачем на електронну адресу відповідача, на підтвердження чого позивач надав роздруківки з електронної пошти.
Разом із тим, згідно з пунктом 12.12 договору від 23.06.2015 №258 направлення будь-якої кореспонденції за цим договором здійснюється шляхом її направлення на адресу сторін, зазначену в реквізитах сторін або письмово повідомлену одна одній або надіслана кур'єром. До належного направлення кореспонденції на адресу сторони прирівнюється її отримання стороною чи її уповноваженим представником під розписку або через будь-які інші засоби доставки кореспонденції (зокрема, кур'єрською доставкою).
Водночас, умови договору №258 не передбачають можливості направлення будь-яких документів на електронну пошту сторін, у зв'язку з чим доводи позивача про направлення на електрону адресу відповідача актів наданих послуг та рахунків на оплату відхиляються судовою колегією.
Слід також зазначити, що здійснення оплати за електроенергію у жовтні-грудні 2021 року, а також в січні 2022 року не свідчить про погодження всіма сторонами договору від 23.06.2015 №258 умови про продовження строку його дії, відповідно до пункту 12.3 цього договору, а також саме про споживання відповідачем електричної енергії у спірному періоді.
Також, місцевий господарський суд правильно встановив, що об'єкт будівництва введено в експлуатацію відповідно до сертифікатів відповідності від 30.06.2020, 21.08.2020 та від 12.10.2021, у зв'язку з чим відповідач листом від 27.01.2022 №23-62 повідомив позивача про припинення договору від 23.06.2015 №258 у зв'язку з його виконанням.
Як стверджує відповідач, позовні вимоги направлені на стягнення з нього коштів за електричну енергію, яку він не споживав, оскільки після введення об'єкту будівництва в експлуатацію та припинення договору від 23.06.2015 №258 у спірному періоді (січень-травень 2022 року) електричну енергію споживали мешканці введених в експлуатацію багатоквартирних житлових будівників.
З матеріалів справи вбачається, що на адвокатський запит Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Майстер" у листі від 31.08.2022 №526 повідомило, що на його обслуговування зі складу проекту будівництва багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва передано у 2020 та 2021 році завершені будівництвом об'єкти нерухомого майна, заселення мешканцями яких розпочато у 2020 та 2021 роках. У листі зазначено, що кінцевими споживачами електричної енергії в переданих будинках були мешканці квартир та власники (орендарі) житлових та нежитлових приміщень.
У листі від 21.12.2021 №23-759 ПАТ "ДБК №4" повідомило ТОВ "КСТЗ", зокрема, про здійснення відповідачем авансової оплати за електроенергію за грудень 2021 року та використання електричної енергії виключно для забезпечення потреб мешканців житлових будівників.
Також, відповідач вказує, що трансформаторна підстанція ТП-560, через яку має здійснювалось приєднання об'єкту будівництва, перейшла у власність ТОВ "ТП-560", в зв'язку з чим між ним, позивачем та ТОВ "Київські енергетичні послуги" укладено додаткову угоду від 30.12.2021 про заміну сторони договору про постачання електричної енергії споживачу від 20.12.2018 №10222017 ПВ. Тобто, в січні-травні 2022 року позивач не був власником (користувачем) цієї мережі (ТП-560).
28.12.2021 між ТОВ "ТП-560" (виконавець) та ТОВ "КСТЗ" (замовник) укладено договір про компенсацію комунальних послуг, за умовами якого в порядку та на умовах цього договору, виконавець зобов'язується надавати замовнику комунальні послуги щодо забезпечення електроенергією об'єкта (будівлі за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, 23), а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №910/5344/22, задоволено позовні вимоги ТОВ "Київські енергетичні послуги" до ТОВ "ТП-560", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ "КСТЗ та ПАТ "ДБК №4" про стягнення 3 836 726,64 грн, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 20.12.2018 №10222017ПВ, в частині оплати вартості спожитої електроенергії за період січень-травень 2022 року.
Так, суди під час розгляду справи №910/5344/22 не взяли до уваги заперечення відповідача проти позову, які стосувалися того, що насправді більшу частину електроенергії, що постачалася позивачем, споживало ПАТ "ДБК №4" внаслідок підключення до трансформаторної підстанції ТП-560, а тому відповідач зобов'язаний сплачувати лише той обсяг електроенергії, який фактично спожив саме він, оскільки питання споживання електричної енергії іншими суб'єктами від об'єктів відповідача, будь-які інші приєднання до таких об'єктів здійснюються виключно за умови врегулювання відносин з оператором системи розподілу. Питання схем підключення третіх осіб, наявності або відсутності інших споживачів на об'єктах відповідача та взаємовідносини відповідача з такими особами не стосуються договірних відносин позивача та відповідача. Суди виходили з того, що договір від 20.12.2018 №1022017ПВ укладено та існує між сторонами спору. Споживачем електричної енергії, згідно з договором, є саме ТОВ "ТП-560", який вступивши в договірні відносини з позивачем погодився сплачувати за електричну енергію за відповідними точками комерційного обліку, які сам вказав у заяві-приєднанні до договору, на підставі даних про споживання електричної енергії від оператора системи розподілу. При цьому, згідно з пунктом 2 додаткової угоди від 30.12.2021, попередній споживач (ТОВ "КСТЗ") передав у повному обсязі свої зобов'язання за договором, а споживач прийняв ці зобов'язання у повному обсязі та зобов'язався виконувати їх належним чином на умовах договору, в тому числі, вимоги постачальника, не виконані попереднім споживачем на момент укладення додаткової угоди. Суди виходили з того, що у разі дійсного споживання іншими особами (ПАТ "ДБК №4") електроенергії від об'єкта ТОВ "ТП-560", питання щодо компенсації йому вартості спожитої цією особою електричної енергії має вирішуватись ТОВ "ТП-560" в окремому, у тому числі судовому, порядку.
Також, суд першої інстанції правомірно відхилив як такі, що не відповідають обставинам справи, доводи позивача про те, що додатковою угодою від 24.06.2020 сторони фактично уклали новий правочин, за яким і здійснювалось користування електроенергією, а також про те, що сплатою коштів за попередні періоди відповідач визнав наявність зобов'язань перед позивачем.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є недоведеними та не можуть бути задоволені судом.
Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/7196/22 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "КСТЗ" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "КСТЗ".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/7196/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/7196/22 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод".
4. Матеріали справи №910/7196/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран