Справа №:755/2117/16-к
Провадження №: 1-в/755/22/24
"12" січня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання провідного інспектора Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у вигляді штрафу у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2016 у справі № 755/2117/16-к,-
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло подання провідного інспектора Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у вигляді штрафу у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2016 у справі № 755/2117/16-к.
Подання обґрунтоване тим, що до Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області надійшов вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2016 відносно ОСОБА_3 , якого визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 231 КК України, призначено покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн., на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладено обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Вироком Апеляційного суду м. Києва від 01.03.2017, вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2016 скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_3 призначено покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, за ст. 231 КК України у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн. На підставі ч. 1 ст. 70, 72 КК України остаточно визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.
Постановою Верховного Суду від 25.09.2018, вирок Апеляційного суду м. Києва від 01.03.2017 змінено шляхом виключення з його мотивувальної та резолютивної частин способу визначення засудженому остаточного покарання шляхом повного складання покарань.
Вказано, що 25.10.2018 за адресою місця проживання ОСОБА_3 , були направлені повідомлення про необхідність сплатити штраф, а також роз'яснено наслідки невиконання вироку.
25 жовтня 2018 року за адресою місця проживання ОСОБА_3 , був здійснений вихід та залишене повідомлення у дверях.
29 жовтня 2018 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва, було направлене подання відповідно до ч. 3 ст. 26 КВК України з проханням розглянути питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі.
07 листопада 2018 року до Дарницького РВ надійшла ухвала Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_3 , щодо питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі. Суд ухвалив, повернути подання за належністю.
14 грудня 2018 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва, було направлене подання відповідно до ч. 3 ст. 26 КВК України з проханням розглянути питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі.
16 січня 2019 року до Дарницького РВ надійшла ухвала Дніпровського районного суду м. Києва, щодо питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі. Суд увалив, повернути подання про зміну несплаченого штрафу щодо ОСОБА_3 , для звернення у встановленому законом порядку.
25 квітня 2019 року до Дарницького РВ надійшла відповідь Київського слідчого ізолятору на запит, згідно відповіді ОСОБА_3 в період часу з березня 2017 року не рахується.
13 серпня 2019 року направлено запит в Дарницький УП ГУНП.
03 вересня 2019 року надійшла відповідь УП ГУНП про надання інформації ОСОБА_3 , місцезнаходження останнього не було виявлено.
10 вересня 2019 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва, було направлене подання відповідно до ч. 3 ст. 26 КВК України з проханням розглянути питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі.
05 лютого 2020 року до Дарницького РВ надійшла ухвала Дніпровського районного суду м. Києва, щодо питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі. Суд увалив, відмовити у поданні.
21 лютого 2020 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва, було направлене подання відповідно до ч. 3 ст. 26 КВК України з проханням розглянути питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі.
11 березня 2020 року до Дарницького РВ надійшла відповідь УП ГУНП щодо перебування ОСОБА_3 у Київському слідчому ізоляторі з 25.08.2019.
20 серпня 2020 року направлено запит в суд відносно ОСОБА_3 про надання копії ухвали.
08 грудня 2020 року до Дарницького РВ надійшла відповідь від Київського слідчого ізолятору щодо взяття під варту ОСОБА_3 23.08.2019.
18 березня 2021 року запит до Дніпровського районного суду м. Києва.
20 травня 2020 року до Дарницького РВ надійшла ухвала Дніпровського районного суду м. Києва, щодо питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі. Суд увалив, відмовити у поданні.
20 квітня 2021 року до Дарницького РВ надійшла відповідь від Київського слідчого ізолятору, відносно перебування ОСОБА_3
07 червня 2021 року направлено запит до Дніпровського районного суду м. Києва.
03 червня 2021 року до Дарницького РВ надійшла відповідь від Київського слідчого ізолятору про неможливість виплачувати суму штрафу ОСОБА_3
02 червня 2021 року надано пояснення засудженого ОСОБА_3
02 березня 2023 року направлено запит до Київського слідчого ізолятору.
06 березня 2023 року відповідь на запит Київського слідчого ізолятору про перебування ОСОБА_3 Райківській виправній колонії, № 73 Житомирської області.
13 листопада 2023 року надіслано запит до Райківської виправної колонії відносно ОСОБА_3 .
Станом на 27.11.2023 до Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Києві та Київській області не надано квитанцій про сплату штрафу засудженим.
Представник Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.
Вивчивши подання, суд вважає, що останнє підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2016 у справі № 755/2117/16-к, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 231 КК України, призначено покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн., на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладено обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Вироком Апеляційного суду м. Києва від 01.03.2017, вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2016 скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_3 призначено покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, за ст. 231 КК України у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн. На підставі ч. 1 ст. 70, 72 КК України остаточно визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.
Постановою Верховного Суду від 25.09.2018, вирок Апеляційного суду м. Києва від 01.03.2017 змінено шляхом виключення з його мотивувальної та резолютивної частин способу визначення засудженому остаточного покарання шляхом повного складання покарань та зазначено, що ОСОБА_3 вважати засудженим за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ст. 231 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 51 000 грн.
Питання звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку визначені ст. 80 КК України.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Враховуючи, що вирок Апеляційного суду м. Києва від 01.03.2017, яким скасовано вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2016 набрав законної сили 25.09.2018, останнім днем строку давності виконання обвинувального вироку в частині призначеного покарання у виді штрафу, відповідно до ст. 80 КК України, є 25.09.2020.
Нормою ч. 4 ст. 80 КК України визначено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Відповідно до норми ст. 152 КВК України, підставами звільнення від відбування покарання є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.
Верховний Суд України на засіданні судової палати у кримінальних справах 24 грудня 2015 року, розглядаючи справу № 5-324 кс 15, висловився про те, що правило відмови у звільненні засудженої особи від відбування покарання у виді штрафу у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку не може пов'язуватися із самим фактом несплати засудженим протягом місячного строку суми штрафу. З огляду на це, лише несплата засудженим суми штрафу в певний строк сама по собі не свідчить про ухилення його від відбування цього покарання.
При розгляді вищевказаної справи Верховний Суд України зазначив, що ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом. Особливість цього факту полягає у тому, що питання про його встановлення може бути вирішено лише одним суб'єктом - судом. Адже, відповідно до частини першої статті 389 КК ухилення від відбування покарання у виді штрафу є злочином. Такі юридичні факти встановлюються виключно за чітко регламентованою законодавством процедурою. Зокрема, відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Тому до набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухваленні від відбування покарання, питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду вирішувати неправомірно.(Постанова ВС України від 24 грудня 2015 року № 5-324кс15).
Згідно ч. 4 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Як убачається із матеріалів подання, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.04.2020, відмовлено у задоволенні подання Дарницького районного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначеного вироком Апеляційного суду м. Києва від 01.03.2017.
Постановляючи вищевказану ухвалу, судом зверталася увага не те, що самостійне виконання покарання у виді штрафу, у разі, якщо засуджений не сплатив його самостійно, можливо після виконання покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 02.06.2021, що надійшла до Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області 09.06.2021, останній повідомив, що він не має змоги сплатити суму штрафу через відсутність доходу.
Нормою ст. 63 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
У справі «Грабчук проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що презумпція невинуватості порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону. Момент, з якого особа вважається винуватою, є саме той час, коли вина особи доведена в законному порядку, тому альтернативна процедура встановлення винуватості особи є неприпустимою.
Так, в матеріалах подання відсутні дані про ухилення ОСОБА_3 від виконання призначеного покарання у частині штрафу, а відтак, відсутні підстави для зупинення перебігу строку виконання обвинувального вироку.
Враховуючи вищевикладене, оскільки подання провідного інспектора Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді штрафу у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку знайшло своє обґрунтування в судовому засіданні, останнє підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 152 КВК України, ст. ст. 534, 537, 539 КПК України, ст. 80 КК України, суд,-
Подання провідного інспектора Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у вигляді штрафу - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді штрафу у розмірі 51 000 грн., призначеного вироком Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2017 року, зі змінами внесеними постановою Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 755/2117/16-к.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1