Справа №:755/16437/23
"11" січня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гончарука В.П., з секретарем Гриценко О.І., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач, звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 21 600,00 грн., щомісячно, починаючи з 24 жовтня 2023 року та до досягнення повноліття дитиною.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєструвано 17 вересня 2010 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва, актовий запис №2641. У шлюбі у нас народилася дитина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Нині, внаслідок російської агресії проти України, вже з квітня 2022 року з донькою знаходиться в Канаді за візою для українських біженців CUAЕT. З Відповідачем живемо окремо з 16 березня 2022 року та спільного господарства не ведемо.
Відповідач, з липня 2023 року не бере участі у вихованні та утриманні нашої спільної дитини. Про те, що позивач не отримє в даний час ніяких аліментів від свого чоловіка, свідчить відповідь у формі відомостей, наданих на мій запит до ГУ ДПС у м. Києві (Дніпровський р-н м. Києва) в електронному вигляді від 20.10.2023року - Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 01.01.2022р. по 30.09.2023р.
Стан здоров'я Відповідача також дозволяє працювати, і він отримує дохід, який зазначений в податкових деклараціях платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2022 рік і за півроку 2023 року, згідно яких загальна сума доходів за півтори року складає суму 2 648 075 грн.33 коп. (1 787 382грн.70коп.+860 692грн.63коп.), що дорівнює в середньому 147115грн. за місяць. Останній раз грошові кошти від Відповідача на утримання доньки позивач отримала 05.05.2023 року в сумі 18 000 грн. і про отримані кошти саме від ОСОБА_2 свідчать Довідка про рух коштів по категорії: «Поповнення картки по операціям UKRSIB_ONLINE від 22.10.2023р. і виписка по картці від 21.10. 2023р. про рух коштів по категорії: «Поповнення картки - Від: ОСОБА_2 » клієнта АТ «УНІВЕСАЛ БАНК» ОСОБА_1 . Разом на утримання доньки за період 22.10.2022-22.10.2023 року позивач отримала від свого чоловіка 456 тисяч гривень, що складає в середньому за місяць 38 000 гривень, що складає 26% від його місячного доходу. Середньомісячна зарплата Відповідача за 2022рік складає 148949грн., а за перше півріччя 2023 року - 143449грн. Середня сума доходу за місяць становить 146 200грн.= [(148949грн. + 143449 грн.) : 2).
Виходячи з розумного, вважає доречним встановити і стягнути з Відповідача аліменти в твердій грошовій сумі 21 600грн., що становить всього 14,8 % від середнього місячного доходу Відповідача і є еквівалентом 800 канадських доларів (згідно сайту Міністерства фінансів на 24 жовтня 2023 року) та перераховувати на карту Монобанку НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 .
15 листопада 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.
Копію вказаної ухвали позивачем було отримано 24 листопада 2023 року, про що свідчить довідка Дніпровського районного суду м.Києва про доставку електронного листа позивачу.
Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з доданими до неї документами було отримано 24 листопада 2023 року, про що свідчить довідка Дніпровського районного суду м.Києва про доставку електронного листа позивачу.
Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєструвано 17 вересня 2010 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва, актовий запис №2641.
У шлюбі у нас народилася дитина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 .
Судом також встановлено, що з 16 березня 2022 року сторони проживають окремо та спільного господарства не ведуть.
В свою чергу, внаслідок російської агресії проти України, вже з квітня 2022 року з донькою знаходяться в Канаді за візою для українських біженців CUAЕT.
Спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Оскільки мальолітня дитина проживає з матір'ю, батько - відповідач по справі зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на їх утримання та виховання.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. А частиною 3 цієї статті встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Наявність у відповідача стягнень по аліментам, інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, судом не встановлено.
Крім того, встановлено, що позивач не отримє в даний час ніяких аліментів від свого чоловіка відповідача, свідчить відповідь у формі відомостей, наданих на запит до ГУ ДПС у м. Києві (Дніпровський р-н м. Києва) в електронному вигляді від 20.10.2023року - Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 01.01.2022 р. по 30.09.2023 р.
Враховуючи те, що відповідач не несе витрати по утриманню дитини, не забезпечує її лікуванням вразі потреби, не займається її вихованням, що потребує не тільки матеріальних витрат, а й значних моральних зусиль, домовленості між сторонами щодо розміру аліментів не досягнуто, суд вважає, що розмір аліментів в розмірі 10 000,00 грн. на дитину, буде достатнім для забезпечення належного утримання дитини.
Разом з тим, суд зауважує, що у відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2 563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 гривні;
Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 10 000,00 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з подальшою індексацією, починаючи з 24 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно частин 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місце знаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 84, 150, 180,181,182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. ст. 2, 4, 10, 12, 19, 49, 76, 77-81, 89, 133, 141, 191, 263,-265, 274-279, 280, 284, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 грн. 00 коп., щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією, починаючи з 24 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 11 січня 2024 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя: