Справа № 752/10027/19
Провадження № 2-в/752/12/19
Іменем України
20.06.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.,
з участю секретаря Петрова Є.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до Джанкойського міськрайонного суду АР Крим з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
01.11.2013р. Джанкойським міськрайонним судом АР Крим ухвалено рішення про задоволення позову, шлюб між сторонами було розірвано.
ОСОБА_1 звернувся з заявою про відновлення втраченого провадження та виправлення описки у рішенні суду, оскільки матеріали судової справи залишились на території АР Крим, яка є тимчасово окупованою.
Відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 22.04.2019 р. територіальна підсудність справи за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження визначена Голосіївському районному суду м.Києва.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з ст.489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
В силу положень ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:
1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);
2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;
3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;
4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;
5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;
6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;
7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом, протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду.
На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження (ст.494 ЦПК України).
Судом встановлено, що матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу знаходяться в Джанкойському міськрайонному суді АР Крим, що є тимчасово окупованою територією.
Тобто, суд приходить до висновку що матеріали справи за позовом ОСОБА_1 є втраченими.
Матеріали справи, які надані Голосіївському районному суду м.Києва для вирішення питання про відновлення втраченого провадження, містять лише копію рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим 01.11.2013 р.у справі № 105/5075/13-ц про розірвання шлюбу.
Інші документи до матеріалів справи не подавались.
Метою відновлення втраченого судового провадження є в подальшому внесення відповідний відомостей про розірвання шлюбу до актового запису.
Дослідивши надані позивачем у справі матеріали, суд дійшов висновку про можливість установлення змісту судового рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 01.11.2013р. та відновлення втраченого провадження в частині наданих документів.
Крім того, судом встановлено, що в першому абзаці мотивувальної частини рішення прізвище дитини сторін зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник просить виправити описку в рішенні суду, зазначивши правильно прізвище дитини.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (мимовільний, випадковий пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
В даному випадку заявник просить виправити описку у рішенні суду, що ухвалено Джанкойським міськрайонним судом АР Крим, і матеріали справи залишились на тимчасово окупованій території.
Для вирішення питання про відновлення втраченого провадження заявником надано лише копія судового рішення.
Будь-яких документів, що підтверджують народження у шлюбі сторін дитини, матеріали заяви не містять, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості прийти до висновку про наявність підстав для виправлення описки, оскільки не досліджено документ, що посвідчує народження.
Враховуючи вищенаведене та мету відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі, суд, у відповідності із приписами статей 489-494 ЦПК України, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви, відновлення втраченого судового провадження в межах наданих матеріалів, що стосувались судового розгляду. В частині виправлення описки у рішення суду суд вважає за необхідне відмовити.
Керуючись статтями 269, 488-494 ЦПК України, суд,
відновити втрачене судове провадження у справі № 105/5075/13-ц за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в частині:
-копії рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2013 року про розірвання шлюбу наступного змісту:
« Справа № 105/5075/13-ц
''01" листопада 2013 р.
Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Логвінко О.А.,
при секретарі Каріта О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що14.08.2004 року він вступив в шлюб з відповідачем. Від спільного життя мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя не склалося. Основна причина розпаду сім'ї - різності характерів, взаємне непорозуміння між подружжям. На цьому грунті постійно відбувалися сварки. Примирення між ними не можливо. В наступний час живуть порізно. Просить, посилаючись на ст.ст.104,105,110,112 Сімейного Кодексу України, шлюб розірвати.
В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягає. Строк на примирення просить не надавати.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву в якої просить позов розглянути за її відсутністю. На розірвання шлюбу згодна, строк на примирення не потрібен. Після розірвання шлюбу просить залишити прізвище ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦП.К України фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи і дослідженими у судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , 14.08.2004 року зареєстрували законний шлюб, про що Митрофанівською сільською радою Ніжньогірського району АР Крим зроблений, актовий запис № 5 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 . (а.с.5). Після реєстрації шлюбу прізвище подружжя стало ОСОБА_6 . Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дана обставина підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . (а.с.4). Відповідач згодна на розірвання шлюбу.
Правовідносини сторін регулюються статтями 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 104. ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, та позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд з'ясувавши фактичні взаємини подружжя. дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до увага наявність двох малолітніх дітей, та інші обставини життя подружжя. І якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення постановляє рішення про розірвання шлюбу,
Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з того, що шлюб грунтується та вільній згоді жінки та чоловіка, любові та повазі одного до одного. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, приймаючи до уваги визнання відповідачем позову і відсутність згоди сторін на примирення, суд дійшов до висновку, що причини, що спонукають сторони наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що мас істотне значення, в наслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем. Тому суд, враховуючи право відповідача, залишає прізвище « ОСОБА_6 ».
З урахуванням викладеного, на підставі 104, 105,110, 112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 10, 212, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.08.2004 року Митрофанівською сільською радою Ніжньогірського району АР Крим, актовий запис № 5.
Після розірвання шлюбу відповідачу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя А.О.Логвінко»
В іншій частині заяви відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копію ухвали надіслати до відома сторонам та Київському апеляційному суду.
Суддя: