КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №616/1007/19
Провадження № 1-кп/552/101/24
11.01.2024 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
захисників - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
секретаря - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відео конференції кримінальне провадження №12019220250000193 від 26.09.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, суд -
В провадженні Київського районного суду м. Полтави знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Відповідно до п.5 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» № 1/0/2-22 від 03.03.2022 року у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Беручи до уваги, що дане кримінальне провадження розглядається колегіально, а суддя зі складу колегії в даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 перебуває на лікарняному, клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 може бути розглянуто головуючим суддею зі складу колегії суддів одноособово.
Прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки строк дії ухвали про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає, а обставини, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до цього часу не змінилися, ризики вказані в п.п. 1, 3, 5 ч. 1 статті 177 КПК України існують, розглянути справу не представляється можливим до спливу строку тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прохав змінити міру запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт.
До суду надійшло клопотання ОСОБА_9 про те, що вона не заперечує проти того, що у разі зміни її далекому родичу ОСОБА_5 міри запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, він буде проживати разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Захисник ОСОБА_3 просила в клопотанні прокурора відмовити, оскільки воно не обґрунтоване, а ризики на які посилається прокурор перестали існувати.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ст. 178 КПК України, судом при вирішенні клопотання враховуються, дані про особу обвинуваченого, його репутація, відомості щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, вік та стан його здоров'я, відсутність відомостей про наявність постійного місця роботи та джерел доходу, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, що передбачені в п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, та вчиняти нові кримінальні правопорушення, а також суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні встановлено не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_5 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обгрунтоване та підлягає до задоволення оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не змінилися та продовжують існувати.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому злочину, дані про його особу, суд приходить до висновку, що ризики та обставини відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України, які враховував суд при обранні та продовженні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою, на сьогодні не зменшилися та продовжують існувати.
Таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 ..
Даних про те, що ОСОБА_5 не може утримуватися в умовах СІЗО, суду не надано.
Враховуючи, що до закінчення дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою розгляд справи завершити не виявляється за можливе, то суд приходить до висновку про необхідність продовження дії цього запобіжного заходу на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 372, 376 ч. 2, 615 КПК України, суд, -
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 09.03.2024 року включно.
Копію ухвали направити для виконання в Державну установу «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий ОСОБА_1