09 січня 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 752/6511/23
номер провадження №22-ц/824/4133/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Бережної Наталії Миколаївни
на рішення Голосіївського районного суду м. Києва 19 травня 2023 року /суддя Хоменко В.С./
у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ КБ «Приватбанк» звернувся з вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 26.04.2011 року в розмірі 53440,34 грн. станом на 13.03.2023 року, а також судових витрат.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва 19 травня 2023 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 43879,93 грн. заборгованості за кредитним договором станом на 13.03.2023 року та судовий збір у розмірі 2203,83 грн./а.с. 105-110/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник АТ КБ «Приватбанк» - Бережна Н.М. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками та ухвалити нове, задовольнивши вимоги в цій частині.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що сторони погодили оплату процентів за користування кредитними коштами, а також розмір процентної ставки, відповідачем надано до суду Заяву-анкету від 26.04.2011 року, Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна", 55 днів пільгового періоду, які підписані особисто відповідачем. Вказувала, що позивачем доведений факт узгодження з позичальником процентної ставки у розмірі 2,5%, з розрахунку заборгованості вбачається кількість днів прострочки, за які нарахована заборгованість за процентами, вбачається й сума нарахованої заборгованості у відповідну дату, а тому відмова у задоволені вимог з стягнення процентів у повному обсязі - є порушенням ст. ст. 1048,1054 ЦК України. Також, звертала увагу, що судом першої інстанції помилково зазначено, що у довідці про умови кредитування та у анкеті-заяві позичальника зазначено різні номери договорів: 1402070200212096220 та 1509151300213685430, оскільки вказані цифри не є номерами договорів.
ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлявся належним чином, за єдиним відомим місцем реєстрації, конверт на адресу суду повернувся з позначкою «за закінченням терміну зберігання», тому був повідомлений шляхом оголошення на офіційному сайті суду, з відзивом не звертався.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог у цій частині на підставі наступного.
Судом встановлено, що 26.04.2011 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. /а.с. 15/
Відповідно до наданого АТ КБ «Приватбанк» розрахунку станом на 13.03.2023 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 53440,34 грн., з яких: 43879,93 грн. - заборгованість за кредитом, 9560,41 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісією; 0,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Ураховуючи те, що банком ні в позовній заяві, ні в доданих документах не надано доказів на обґрунтування вимог щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, а саме: не зазначено на яких умовах надана картка («Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold»), не вказано відсоткову ставку, яка була погоджена сторонами та застосовувалась до даних правовідносин, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Суд першої інстанції зазначав про те, що у заяві позичальника від 26.04.2011 року процентна ставка не зазначена і позивач не довів належними та допустимими доказами, що довідка про умови кредитування та анкета-заява від 26.04.2011 року є частинами одного і того ж договору, оскільки у довідці про умови кредитування та у анкеті-заяві позичальника зазначено різні номери договорів: 1402070200212096220 та 1509151300213685430 відповідно.
Проте, не звернув уваги на те, що позичальником особисто підписано Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг та Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій вказано чіткі умови кредитування та процентну ставку - 2,5% в місяць. /а.с. 15-16/
Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк», тип картки ОСОБА_1 «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». /а.с. 16/
При цьому згідно виписки, відповідач користується кредитними коштами протягом всього періоду дії кредитного договору, повністю погоджуючись і на зміну умов договору. /а.с. 54-92/
Окрім того, відповідно до пояснень АТ КБ «Приватбанк», 1402070200212096220 та 1509151300213685430 не є номерами договорів.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Враховуючи те, що Заявою про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яка підписана відповідачем, визначено розмір відсотків за користування кредитом, умови кредитування відповідачеві доведені, користуванням карткою він їх приймає, то відсотки за користування кредитними коштами підлягають стягненню.
Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суд від 12.02.2020 року у справі № 382/327/18-ц провадження № 61-21994св19.
Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 9 560, 41 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати, відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір 4026 грн. в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Бережної Наталії Миколаївни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва 19 травня 2023 року - задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва 19 травня 2023 року в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками - скасувати, постановивши нове.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за відсотками у розмірі 9 560, 41 грн.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 4 026 грн.
Дані сторін:
«Приватбанк» 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14360570;
ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: