Справа №760/5320/22
1-кп/760/1715/23
(повний текст)
28 грудня 2023 р. м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва
в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, дані про яке внесено до ЄРДР за № 22022101110000094 від 21.04.2022 р. клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, клопотання обвинуваченої та захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, -
Відповідно до ч. 3 ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Прокурор подав суду клопотання, в якому просив продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 16 березня 2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України. Цього ж дня, ОСОБА_8 постановою заступника керівника Київської міської прокуратури, обрано та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на тридцять діб. Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2022 року строк тримання ОСОБА_8 під вартою продовжено до 16.05.2022 року.
У подальшому, під час розгляду справи по суті ухвалами Солом'янського районного суду м. Києва запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався.
Строк тримання ОСОБА_8 під вартою закінчується у зв'язку з чим виникла необхідність продовження цього строку дії виходячи з наступного.
Прокурор в черговий раз послався на те, що ризики, які були враховані в ході обрання та продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час проведення досудового розслідування та в суді, які передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати. Так прокурор вказав на те, що наразі існують ризики переховування від суду, продовження кримінальних порушень, в яких вона обвинувачується.
Підставою для продовження запобіжного заходу є її обвинувачення у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років, а також наявність наведених вище ризиків, які передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виходячи із цього, прокурор вважає, що застосування до обвинуваченої менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання вказаним вище ризикам.
Захисники та обвинувачена проти задоволення клопотання прокурора заперечували.
Обвинувачена подала суду письмові заперечення, в яких вказала, що клопотання прокурора нічим не відрізняється від його попереднього клопотання. Прокурор не навів жодного обґрунтування ризиків, про які він зазначає в клопотанні. Вказала, що ризики, про які зазначає прокурор в своєму клопотанні є надуманими. Обвинувачена вказала, що має стійкі соціальні зв'язки в м. Києві, бо в неї тут проживає сестра. Вказала, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є незаконним, оскільки обирався прокурором.
Мотивуючи своє клопотання про зміну запобіжного заходу, обвинувачена посилається на норму ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України та просить суд змінити запобіжний захід із тримання під вартою на передачу її на поруки ОСОБА_9 , яка відстоювала незалежність України, є громадським та політичним діячем. Зазначає, що ОСОБА_10 заслуговує на особливу довіру. Продовжуючи свої доводи, обвинувачена зазначає, що вона вже більше року перебуває під вартою, а тому це є підставою для зміни їй запобіжного заходу. Зазначає, що ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України відсутні, обвинувачена має стійкі соціальні зв'язки, зазначає, що експерти-лікарі та психологи констатували у неї прагнення до соціальної самореалізації та міцні соціальні зв'язки та інтереси. Зазначає, що має незадовільний стан здоров'я і що потребує медичного обстеження.
В клопотанні про зміну запобіжного заходу захисник ОСОБА_6 зазначає, що підозра повідомлена ОСОБА_8 є необґрунтованою. Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України відсутні. Вона має постійне місце роботи та проживання, стійки родинні зв'язки, а тому не може і не буде переховуватися від суду. Стороною обвинувачення не надано також достатніх доказів щодо вчинення ОСОБА_8 жодних дій, які б могли зашкодити досудовому розслідуванню чи судовому розгляду, а також свідчили про можливість вчинення нею злочину. Захисник зазначає, що повідомлення про підозру має формальний виклад. Виходячи із змісту зазначеного, захисник, що підстави для подальшого тримання обвинуваченої під вартою відсутні, а тому також просить суд змінити запобіжний захід на особисту поруку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 або нічний домашній арешт, а також визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Заслухавши прокурора, обвинувачену, захисницю, суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, в яких обвинувачують ОСОБА_8 та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та приходить до наступних висновків.
Обвинувачена ОСОБА_8 обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що у лютому 2022 року вона вступила у попередню злочинну змову з представниками іноземної держави - Російської Федерації та організацій цієї ж країни, отримавши від них завдання підготувати лист на ім'я постійного представника Російської Федерації при ООН ОСОБА_11 , в якому мала відобразити із застосуванням маніпулятивних технологій ситуацію щодо розвитку суспільно-політичної ситуації в Україні, діяльності керівництва держави, а також ситуації на Сході України, за наслідками введення в країні військового стану та ведення військових дій, у контексті прихованого ідеологічного обґрунтування та виправдання військової агресії на території України з боку РФ.
В обвинувальному акті також зазначається, що 28 лютого 2022 року о 06 год. 50 хв., ОСОБА_8 , підготувала та скерувала відповідний лист із текстом промови проросійського спрямування на адресу невстановлених досудовим розслідуванням осіб на території Російської Федерації, що ведуть підривну діяльність проти України в інформаційній сфері. У вказаному листі ОСОБА_8 діючи умисно, розповіла про події, які відбуваються на території м. Києва та України, викривляючи їх на користь Російської Федерації, виправдовуючи необхідність російській військовій агресії проти України, усвідомлюючи при цьому, що вказаний текст буде офіційно розміщений в засобах масової інформації та з ним зможе ознайомитись необмежена кількість осіб.
Сторона обвинувачення також стверджує, що у подальшому, невстановленими досудовим розслідуванням особами, у попередній змові з якими діяла ОСОБА_8 , використовуючи текст надісланого останньою листа, підготовлено промову, з якою 28.02.2022 виступив постійний представник Російської Федерації при ООН ОСОБА_11 під час одинадцятої надзвичайної спеціальної сесії ГА ООН.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 листопада 2023 р. обвинуваченій продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 січня 2024 р. включно.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченої переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.
На думку суду продовжують існувати ризики, можливість існування яких була встановлена в попередніх ухвалах суду, якими обвинуваченій був продовжений строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зазначені прокурором в клопотанні: 1) обвинувачена може переховуватися від суду, 2) обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_8 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та приходить до висновку, що обставини, на які посилається прокурор у обвинувальному акті, дають достатні підстави суду вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Так, обвинувачена може переховуватися від суду перебуваючи на волі, оскільки не має сталих соціальних зв'язків, а тому може вжити спроб залишити територію України. Так, її рідна сестра періодично знаходиться за кордоном, про інших членів сім'ї суду не відомо. Наявність знайомих та друзів, а також можливого авторитету в міжнародній правовій спільноті, про що зазначає обвинувачена, не є сталими соціальними зв'язками, що можуть забезпечити її належну процесуальну поведінку. Твердження експертів-лікарів та психолога про те, що обвинувачена має прагнення до соціальної самореалізації та міцні сімейні зв'язки та інтереси не є обов'язковими для суду, оскільки суд сам оцінює ці обставини на власний розсуд та виходячи із внутрішнього переконання. Як вже, зазначалось вище, проаналізувавши родинні зв'язки обвинуваченої, суд не вбачає сталих соціальних зв'язків з зазначених вище підстав.
Як вже зазначалося в попередніх ухвалах суду, під час судового розгляду були досліджені докази, зокрема, протокол огляду мобільного телефону обвинуваченої від 12 березня 2022 р, виходячи із змісту якого вона на початку березня 2022 р. намагалася виїхати до м. Бєлгород російської федерації, де в неї проживає племінниця. Крім того, під час судового розгляду обвинувачена повідомила суд, що на початку року також мала намір виїхати до Угорщини.
Також судом враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченої.
Так, санкцією ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , суд обґрунтовує таку необхідність не лише суворістю можливого покарання, а усім комплексом ризиків, які об'єктивно існують в даному кримінальному провадженні та передбачені ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , вид та міру покарання, що загрожує їй у випадку визнання винуватою та зазначені вище обставини, суд вважає наявним ризик того, що вона може переховуватися від суду задля уникнення даного покарання.
Цей ризик ураховується судом у сукупності із ризиками вчинити інший злочин.
Як випливає із наданих прокурором доказів, що наявні в матеріалах справи, зокрема листів, адресованих керівництву рф та підписаних обвинуваченою, існує ризик продовження виготовлення та поширення обвинуваченою матеріалів, у яких міститься подання завідомо недостовірної інформації, що містить ознаки державної зради. Оскільки об'єктивною стороною злочину, який інкримінується обвинуваченій, є надання іноземній державі, іноземній організації та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України за допомогою месенджерів та всесвітньої мережі «Інтернет», суд обґрунтовано вважає, що існує ризик продовження такої діяльності під час перебування обвинуваченої на волі, оскільки будь-який інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не виключає можливості обвинуваченої користуватись електронними пристроями із доступом до соціальних мереж та месенджерів.
Дана інформація не сприймається судом, як доказ вини обвинуваченої у вчиненні відповідних діянь, а лише розцінюється як можливий чи вірогідний ризик вчинення правопорушення. Саме оцінка вірогідності ризиків і є відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України завданням суду при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Таким чином, суд вважає, що існують обґрунтовані ризики того, що перебуваючи на волі, обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Виходячи із зазначеного, суд вважає встановленими та доведеними ризики, що передбачені п.п. 1 та 5 ч.1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
В своєму клопотанні обвинувачена скаржилася на стан здоров'я, зазначаючи, що він в неї не задовільний та є таким, що унеможливлює її тримання під вартою. Стан здоров'я обвинуваченої вже неодноразово перевірявся судом під час минулих судових засіданнях, виходячи із змісту документації, що міститься в матеріалах справи та надана суду самою обвинуваченою.
Так, виходячи із змісту інформації Київської міської медичної частини Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в м. Києві та Київській області від 15.06.2022 р., стан здоров'я ОСОБА_8 на даний час стабільний, задовільний. Термінового лікування як в умовах Київської міської медичної частини так і в лікарняних закладах МОЗ України вона не потребує.
Згідно відповіді № 681 від 02.08.2022 р. з Київської міської медичної частини Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в м. Києві та Київській області стан здоров'я ОСОБА_8 на даний час стабільний, задовільний. Термінового лікування як в умовах Київської міської медичної частини, так і в лікарняних закладах МОЗ вона не потребує.
Згідно відповіді № 888 від 29.05.2023 з Філії Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в м. Києві та Київській області, стан здоров'я ОСОБА_8 на даний час стабільний, задовільний. Стаціонарного лікування вона не потребує. Потребує постійного прийому гіпотензивних препаратів, які є в наявності Київській міській медичній частині. Необхідною медичною допомогою ОСОБА_8 забезпечена в повному обсязі.
Згідно відповіді № 1500 від 04.09.2023 з Філії Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в м. Києві та Київській області, стан здоров'я ОСОБА_8 на даний час розцінюється як стабільний, задовільний. Стаціонарного лікування як в умовах Київської міської медичної частини так і в лікарняних закладах МОЗ України вона не потребує. Потребує постійного прийому гіпотензивних препаратів, які є в наявності в Київській міській медичній частині. Необхідною медичною допомогою ОСОБА_8 забезпечена в повному обсязі у межах можливостей Київської міської медичної частини.
Інша інформація в розпорядженні суду відсутня та стороною захисту не подавалася. У суду також відсутні будь-які підтвердження неможливості перебування ОСОБА_8 в слідчому ізоляторі за станом здоров'я.
З'ясовуючи питання відповідності продовження запобіжного засобу у виді тримання під вартою практиці Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на існуючий під час воєнного стану неабиякий суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Суду не надано жодних доказів того, що ризики, передбачені п.п. 1 та 5 ч.1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України та зазначені в попередніх ухвалах Солом'янського районного суду м. Києва, якими обвинуваченій було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, зменшилися чи зникли.
З'ясовуючи питання відповідності продовження запобіжного засобу у виді тримання під вартою практиці Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Досліджуючи питання законності застосування до обвинуваченої запобіжного заходу під час досудового розслідування, суд вже неодноразово наголошував, що дані обставини вже перевірялися слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва під час судового засідання та винесення ухвали від 12 квітня 2022 року, в результаті чого запобіжний захід було продовжено. Суд не наділений повноваженнями надавати оцінку ні постанові прокурора, якою обвинуваченій обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою, ні ухвалі слідчого судді від 12 квітня 2022 року, оскільки це прерогатива суду апеляційної інстанції. Як встановлено під час судового засідання ухвала слідчого судді набрала законної сили, рішень суду апеляційної інстанції про її скасування не приймалось.
На даний час, в силу абз. 3 ч. 4 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1… Кримінального кодексу України.
Таким чином, врахувавши положення ст. 177 та 178 КПК України, зокрема, репутацію обвинуваченої, яка, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду або вчинити новий злочин та те, що застава не зможе запобігти цьому, суд не визначив розмір застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Таким чином, при вирішенні питання про можливість визначення (невизначення) розміру застави, суд керується чинною на дату винесення ухвали редакцію абз. 3 ч. 4 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, яка, як вже зазначалось, дає суду право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1… Кримінального кодексу України. Оскільки в ухвалі слідчого судді Солом'янського районного суду від 12 квітня 2022 р. розмір застави не визначений, суд продовжує строк дії запобіжного заходу без визначення застави.
Крім того, у суду відсутні будь-які процесуальні підстави для зміні обвинуваченій запобіжного заходу на особисту поруку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як того просить обвинувачена та її захисник.
Суд не заперечує авторитету ОСОБА_9 , української архітектора та громадсько-політичного діяча, професора Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, народного депутата України І скликання, члена Народного руху України, однак відповідно до ч. 6 ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 437 - 442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто, виключно тримання під вартою. Тому передання обвинуваченої ОСОБА_8 на особисту поруку ОСОБА_9 не можливе в силу закону.
Безумовно, тривалість перебування обвинуваченої під вартою є обставиною, яка враховується судом, але вона обумовлена тяжкістю висунуто обвинувачення, тривалістю та складністю кримінального провадження, необхідністю детального дослідження доказів, їх вагомістю та, в даному випадку, переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновків, що лише запобіжний захід у виді тримання обвинуваченої під вартою без визначення розміру застави може забезпечити її належну процесуальну поведінку, інші запобіжні заходи, що не пов'язані із триманням під вартою, в силу закону застосовані бути не можуть. Таким чином, правові підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.
Виходячи із зазначеного, суд,-
У задоволенні клопотань обвинуваченої ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_6 - відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали визначити до 25 лютого 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченою - з моменту отримання її копії.
Повний текст ухвали оголошується 28 грудня 2023 року о 18.00
Головуючий
Судді