печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6829/19-а
08 листопада 2019 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Підпалого В.В.
при секретарі - Дахно С.С.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Левченка Д.Ю.,
представника відповідача - Хазанова А.В.
представника третьої особи - Левченка Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Державної екологічної інспекції Столичного округу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 000251 від 29.01.2019 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 48 КУпАП, визнати протиправною та скасувати постанову № 000223 від 29.01.2019 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 60 КУпАП, та закрити провадження по справах відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що Позивач працює на посаді провідного інженера з цивільного захисту відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго».
У період з 16.01.2019 р. по 25.01.2019 р. Державною екологічною інспекцією Столичного округу проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання ДП «НЕК «Укренерго» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За результатами вказаного заходу складено Акт № 21, в якому серед іншого, зазначено про те, що в ході перевірки ДП «НЕК «Укренерго» встановлено, що на території підприємства за адресою м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25 знаходиться дощова каналізація. Скид стічних дощових (снігових) вод з території підприємства здійснюється трьома водовипусками до річки Либідь. ДП «НЕК «Укренерго» здійснює скид стічних дощових (снігових) вод до річки Либідь без дозволу на спеціальне водокористування та встановлених та затверджених нормативів граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин у водні об'єкти.
На підставі вказаного акту Відповідачем було складено протокол № 000240 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що Позивачем, як посадовою особою ДП «НЕК «Укренерго», вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 48 КУпАП, тим, що Позивачем допущено скидання стічних (дощових) вод з території підприємства у водний об'єкт річку Либідь без дозволу на спеціальне водокористування.
29.01.2019 р. на підставі вказаного Протоколу, Відповідачем винесено постанову № 000251 про накладення на Позивача адміністративного стягнення, якою Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 48 КУпАП та накладено на Позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
На підставі Акту № 21, 29.1.2019 р. Відповідачем було складено протокол № 000213 про адміністративне провпорушення, в якому зазначено, що Позивачем, як посадовою особою ДП «НЕК «Укрененрго», вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 60 КУпАП, тим, що Позивачем не здійснюється контроль за якістю стічних дощових та снігових вод.
29.01.2019 р. на підставі вказаного протоколу, Відповідачем винесено постанову № 000223 про накладення на Позивача адміністративного стягнення, якою Позивача визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 60 КУпАП та накладено на Позивача адміністративне стягнення у вигляд штрафу.
Позивач зазначає, що 28.02.2017 р. між ПАТ «АК «Київводоканал» та ДП «НЕК «Укренерго» укладено договір № 17214/1-5-10 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі.
Відповідно до вказаного Договору, Постачальник зобов'язується надавати Абоненту посуги з водопостачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення на підставі перд'явлених Абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва.
Відповідно до п. 3.1 Договору Постачальник зобов'язаний приймати від Абонента стічні води на умовах Договору, визначити у строки, встановлені графіком обслуговування засобів обліку Абонента, кількість наданої Абоненту води та прийнятих від нього строків в міську каналізаційну мережу.
Відповідно до п. 7.1 Договору, він укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.
В свою чергу, 01.12.017 р. додатковою угодою Договір доповнено додатковими умовами щодо водовідведення додаткового об'єму стічних вод від Споживача, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів, а сам: Постачальник надає Споживачу послуги з водовідведення додаткового об'єму стічних вод від об'єкта Споживача за адресою м. Київ. вул. Симона Петлюри, 25, які потрапляють до комунальної каналізаційної мережі міста через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів в періоди дощів та сніготанення.
На момент проведення перевірки Відповідачем та на день подання данного позову Договір є діючим, оскільки жодних повідомлень про припинення Договору з боку ДП «НЕК «Укренерго» до ПАТ АТ «Київводоканал» не надсилалось та з боку Постачальника Абонентом отримано не було.
Таким чином, ДП «НЕК «Укренерго» як вторинний водокористувач правомірно здійснює скидання дощових та снігових вод у систему каналізації м. Києва на підставі відповідного Договору укладеного із ПАТ АТ «Київводоканал», яке і забезпечує водовідведення стічних вод підприємства.
Відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.
Адміністративний позов мотивований тим, що обставини викладені в постанові про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, а тому постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2019 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. матеріалами.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задовлення позову, надав письмови відзив на позов.
Представник третьої особи надав в судовому засіданні пояснення по справі.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 2 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
08.11.2019 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив що позовні вимоги є необґрунтованими, та просив відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.
З 16.01.2019 р. по 25.01.2019 р. Державною екологічною інспекцією Столичного округу проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання ДП «НЕК «Укренерго» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За результатами вказаного заходу складено Акт № 21, в якому серед іншого, зазначено про те, що в ході перевірки ДП «НЕК «Укренерго» встановлено, що на території підприємства за адресою м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25 знаходиться дощова каналізація. Скид стічних дощових (снігових) вод з території підприємства здійснюється трьома водовипусками до річки Либідь. ДП «НЕК «Укренерго» здійснює скид стічних дощових (снігових) вод до річки Либідь без дозволу на спеціальне водокористування та встановлених та затверджених нормативів граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин у водні об'єкти, в порушення статтей 44, 48 і 70 Водного кодексу України.
На підставі згаданого акту і вивлених зазначених вище порушень видано припис від 31.01.2019 р. про їх усунення ДП «НЕК «Укренерго» і крім того складено протоколи про адміністративні правопорушення від 29.01.2019 р. № 000240 по ст. 48 КУпАП і № 000213 по ст. 60 КУпАП щодо Позивача, на підставі яких тоді ж 29.01.2019 р. винесено постанови про накладення адміністративних стягнень за № 000251 та № 000223.
Згаданий у позовній заяві договір між ПАТ «АК «Київводоканал» та ДП «НЕК «Укренерго» № 17214/1-5-10 від 28.02.2017 р. на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі в ході перевірки представниками ДП «НЕК «Укренерго», Державній екологічній інспекції Столичного округу не надавася і про його існування не повідомлялось.
Таким чином вважає, що дії посадових осіб Державної екологічної інспекції столичного округу щодо винесення постанов про накладення адміністративного стягнення № 000251 та № 000223 від 29.01.2019 р. є законними.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до положень ст. 55 Конституції України, кожен має право звернутись за захистом прав, які вважає порушеними, у судовому порядку.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу стягнення у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.
При здійсненні державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідач повинен був дотримуватися, зокрема, вимог Закону України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Також, статтею 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначена сфера його дії, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії, державного нагляду (контролю) у сфері безпеки торговельного мореплавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами).
Пунктом 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що виключно законами встановлюються, зокрема, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом планових та позапланових заходів.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Згідно зі ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
Відповідно п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», керуючись розділом 1 п. 3 Положенням про Державну екологічну інспекцію Столичнного округу, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 р. № 259, основним завданням Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України в межах Києва та Київської області.
Вбачається, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється посадовими особами Держекоінспекції та її територіальних органів, які є державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, у тому числі, шляхом проведення перевірок, складання актів перевірки, протоколів про адміністративні правопорушення.
Встановлено, що Позивач працює на посаді провідного інженера з цивільного захисту відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» (а.с. 10).
У період з 16.01.2019 р. по 25.01.2019 р. Державною екологічною інспекцією Столичного округу проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання ДП «НЕК «Укренерго» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За результатами вказаного заходу складено Акт № 21, в якому серед іншого, зазначено про те, що в ході перевірки ДП «НЕК «Укренерго» встановлено, що на території підприємства за адресою м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25 знаходиться дощова каналізація. Скид стічних дощових (снігових) вод з території підприємства здійснюється трьома водовипусками до річки Либідь. ДП «НЕК «Укренерго» здійснює скид стічних дощових (снігових) вод до річки Либідь без дозволу на спеціальне водокористування та встановлених та затверджених нормативів граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин у водні об'єкти.
На підставі вказаного акту Відповідачем було складено протокол № 000240 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що Позивачем, як посадовою особою ДП «НЕК «Укренерго», вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 48 КУпАП, тим, що Позивачем допущено скидання стічних (дощових) вод з території підприємства у водний об'єкт річку Либідь без дозволу на спеціальне водокористування (а.с.12).
29.01.2019 р. на підставі вказаного Протоколу, Відповідачем винесено постанову № 000251 про накладення на Позивача адміністративного стягнення, якою Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 48 КУпАП та накладено на Позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.13).
На підставі Акту № 21, 29.1.2019 р. Відповідачем було складено протокол № 000213 про адміністративне провпорушення, в якому зазначено, що Позивачем, як посадовою особою ДП «НЕК «Укрененрго», вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 60 КУпАП, тим, що Позивачем не здійснюється контроль за якістю стічних дощових та снігових вод (а.с.14).
29.01.2019 р. на підставі вказаного протоколу, Відповідачем винесено постанову № 000223 про накладення на Позивача адміністративного стягнення, якою Позивача визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 60 КУпАП та накладено на Позивача адміністративне стягнення у вигляд штрафу (а.с.15).
Відповідно до ст.ст. 44, 48, 70 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб. Режим роботи штучного водного об'єкта, водогосподарської системи встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, з урахуванням прогнозу водності, екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів.Розроблення режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем здійснюється з урахуванням правил експлуатації, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, для кожного водосховища та водогосподарської системи окремо. Правила експлуатації для каскаду водосховищ комплексного призначення і порядок встановлення режимів роботи штучних водних об'єктів та водогосподарських систем затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Відповідно до пункту «б» ч.1 ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення самовільне зайняття земельних ділянок.
Стаття 48 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 60 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води (добутої або відведеної з водних об'єктів), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Позивач, зокрема, посилається, на те, що відповідач не врахував наявність між ПАТ «АК «Київводоканал» та ДП «НЕК «Укренерго» укладеного договору № 17214/1-5-10 від 28.02.2017 р. на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, однак суд відкидає такі посилання з огляду на те, що в акті перевірки, не зазначено про надання представниками ДП «НЕК «Укренерго» Державній екологічній інспекції Столичного округу зазначеного Договору.
Також позивачем не було надано доказів на спростування обставин, зазначених в акті перевірки № 21 від 29.01.2019 р., протоколі та постанові стосовно здійснення вказаного правопорушення, тому суд не приймає до уваги твердження позивача про відсутність події та складу правопорушення, передбаченого ст.ст. 48, 60 КУпАП.
Суд вважає, що при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП «НЕК «Укренерго», вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, державні інспектори Державної екологічної інспекції столичного округу діяли в межах своїх повноважень у відповідності до діючого законодавства, зокрема Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. .
У відповідності до положень КУпАП, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Штанкевичем Є.Я. розглянуто справи про адміністративні правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно ст. 283 КУпАП, винесено постанови в справах про адміністративні правопорушення, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративні стягнення у вигляді штрафів в сумах 272,00 грн. та 204,00 грн.
Звертаючись з позовом до суду, позивач посилається, як на підставу для скасування постанови про адміністративне правопорушення, на відсутність в його діях складу правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Водночас ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що в даному спорі сторона відповідача довела належними та допустимими доказами з посиланням на відповідні положення закону про законність та обґрунтованість своїх дій, а також повну безпідставність позовних вимог.
Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи та в повному обсязі спростовуються наведеними вище обставинами.
Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції ст.ст. 48, 60 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанови винесені уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративних правопорушень та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ст.ст. 48, 60 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Керуючись ст. 251, 252, 287-293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1
Адреса: АДРЕСА_1 .
РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Державна екологічна інспекція Столичного округу .
Адреса: м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корп. 2.
Код ЄДРПОУ 42163667.
Третя особа: Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» .
Адреса:м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25,
Код ЄДРПОУ 00100227.
Суддя В.В. Підпалий