Справа №591/9202/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/680/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - домашній арешт
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми, у режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 26 жовтня 2023 року, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 26 жовтня 2023 року, на часткове задоволення старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, у період доби з 21:00 год. до 07:00 год. з покладенням обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора та су дула першою вимогою;
- повідомляти слідчого про зміну засобів зв'язку;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, зокрема зі свідком ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
- здати на зберігання до відповідних органів влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України чи в'їзд в Україну;
Встановлено строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу та покладення на підозрюваного обов'язків до 17 грудня 2023 року, включно.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Вимоги апеляційної скарги захисник обґрунтовує тим, що сторона захисту не зверталась до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту, а зазначала про те, що, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу, то такий запобіжний захід може бути обрано у вигляді особистого зобов'язання, що до уваги прийнято не було, та свідчить про те, що слідчим суддею не повною мірою було дотримано вимог закону, з яким пов'язано вирішення питання про застосування запобіжного заходу.Розглядаючи вказане клопотання, слідчий суддя неналежно дослідив та не перевірив наведені в ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, якіб викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування до підозрюваній особі запобіжного заходу.Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту в у визначений час доби щодо ОСОБА_7 не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок не підтверджується доказами, оскільки, досліджені документи вказують на відсутність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 , враховуючи, що повідомлення про підозру від 18 жовтня 2023 року ОСОБА_7 було вручено слідчим 23 жовтня 2023року, що підтверджується відповідним підписом та записом на ньому та свідчить про те, що таке повідомлення було вручено після спливу строку його дійсності і не уповноваженою на те особою. Крім того, як слідує з Витягу з реєстру територіальної громади від 19 жовтня 2023 року, ОСОБА_11 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_7 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з чого слідує, що вказані особи разом не проживають, а тому залишення повідомлення про підозру у квартирі ОСОБА_12 не породжують для ОСОБА_7 жодних законних процесуальних наслідків. За наявностіненалежного здійснення повідомлення про підозру, вважати, що ОСОБА_7 набув процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні підстави відсутні, а висновок слідчого судді щодо належного повідомлення про підозру, є необґрунтованим та побудованим на припущеннях.
Також, апелянт вказує і на необґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а саме, у прийнятті пропозиції неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та обіцянки здійснити вплив за надання такої вигоди. При цьому, слідчий суддя, вважаючи таку підозру обґрунтованою, взагалі не здійснив посилань на докази, з врахуванням яких він дійшов такого висновку. В той же час, докази, якими обґрунтовувалось клопотання, а саме протоколи негласних слідчих розшукових дій, протоколи допиту свідка, не можуть бути покладені в основу судового рішення згідно ст. 23 КПК України.
Крім того, на спростування позиції органу досудового розслідування та відсутність обґрунтованості підозри, апелянт просить дослідити під час розгляду апеляційної скарги копію рапорту ОСОБА_7 від 31 березня 2023 року, в якому він повідомив своєму керівнику про спробу ОСОБА_13 запропонувати йому неправомірну вигоду, про що були внесені відомості в ЄРДР, що підтверджується копією Витягу та листом Сумського РУП ГУНП в Сумській області від 24 жовтня 2023 року, копію листа Сумського РУП ГУНП в Сумській області від 24 жовтня 2023 року, яким її було повідомлено про те, що слідчий ОСОБА_14 , на якого посилався слідчий у вищезазначеному клопотанні, як на особу, на яку мав «вплинути» ОСОБА_7 , не звертався до керівництва з повідомленням про спробу впливу на нього, як на слідчого в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_13 .
Також, на спростування зазначеного у протоколі допиту ОСОБА_13 , в якому останній повідомив слідчому, що він познайомився зі ОСОБА_7 під час його затримання у грудні 2022 року, апелянт просить дослідити у судовому засіданні копію листа Управління ДСР в Сумській області від 25 жовтня 2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 не приймав участі у затриманні ОСОБА_13 19 грудня 2022 року під час отримання ним неправомірної вигоди, а затримання проводилось іншими працівниками УСР в Сумській області. На підтвердження існування кримінального провадження відносно ОСОБА_13 саме за тією кваліфікацією, яка була зазначена при реєстрації кримінального провадження, апелянт просить дослідити копію листа Лебединського райсуду Сумської області від 26 жовтня 2023 року, з якого вбачається наявність у провадженні суду кримінального провадження відносно ОСОБА_13 за ч.1 ст.366 та ч. 3 ст.368 КК України, а на підтвердження відсутності будь-яких спроб незаконного впливу на прокурора у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_13 - дослідити копію листа Сумської обласної прокуратури від 27 жовтня 2023року, з якого слідує, що прокурор ОСОБА_15 не звертався до керівництва Сумської обласної прокуратури з приводу того, що ОСОБА_7 здійснює на нього вплив, чи пропонує неправомірну вигоду з метою перекваліфікації дій ОСОБА_13 .
Апелянт зазначає, що окрім вищезазначеного, спроба незаконно впливати на заявника та свідків у цьому ж кримінальному провадженні має бути підтверджена належними доказами, у тому числі показами вказаних осіб щодо незаконного на них впливу, проте, докази на підтвердження зазначеного в матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази можливості перешкоджання ОСОБА_7 кримінальному провадженнюв інший спосіб, при цьому, в ухвалі слідчого судді відсутні жодні посилання, чим саме ці обставини доводяться.
Таким чином, апелянт вважає, що як встановлені ризики, так і те, що ОСОБА_7 обізнаний про методи проведення оперативної роботи жодним чином не підтверджено і є припущенням, не ґрунтуються на доказах, визначених у ст. 84 КПК України, не можна вважати належною метою обрання останньому вказаного запобіжного заходу, який, з огляду на його рівень та суворість, прирівнюється до позбавленням волі у розумінні положення ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На думку захисника, неврахування вказаних обставин, призвело до невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та прийняття рішення, яке вважати законним та обґрунтованим підстави відсутні.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного рішення слідчого судді та доводів апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який вважав судове рішенні законним та обґрунтованим та просив залишити його без зміни, перевіривши матеріали даного кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
На думку колегії суддів при вирішенні питання щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчим суддею вищезазначені вимоги Закону дотримані в повному обсязі.
Так, з матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62023170040000072 від 01 березня 2023 року, в якому ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України - прийняття пропозиції неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
В рамках вказаного кримінального провадження до слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми звернувся старший слідчий Четвертого слідчого відділом (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою АДРЕСА_1 .
Своє клопотання слідчий вмотивував обґрунтованістю повідомленої ОСОБА_7 підозри танаявністю ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів, неможливо.
При розгляді даного клопотання, слідчим суддею було враховано те, що доданими до нього доказами підтверджується те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину
Крім того, з врахуванням того, що ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі, його фактичні обставини, що останньому відоме місце проживання свідків і він обізнаний щодо методів проведення оперативної роботи слідчим суддею було встановлено ризики, передбачені п.1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а обставин, які б свідчили про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про який було зазначено у клопотанні, слідчим суддею встановлено не було.
Також, слідчим суддею було встановлено, ОСОБА_16 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та роботи, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, що, у сукупності з вищезазначеним, стало підставою для висновку про часткове задоволення поданого клопотання та застосування до підозрюваного запобіжного заходу не цілодобового домашнього арешту, як просив ініціатор клопотання, а домашнього арешту з забороною залишати житло у період доби з 21:00 год. до 07:00 год.
З таким висновком слідчого судді колегія суддів погоджується в повному обсязі, оскільки такий запобіжний захід не тільки дасть ОСОБА_7 можливість працювати та утримувати сім'ю, а й забезпечить його належну процесуальну поведінку під час досудового слідства та усуді.
Що стосується доводів захисника про те, що підозра, повідомлена ОСОБА_7 , є необґрунтованою, то вони є безпідставними з врахуванням того, що у вказаному кримінальному провадженні, доданих до клопотання доказів, достатньо для висновку про те, що така підозра є обґрунтованою, і потреби у дослідженні документів, якими, на думку апелянта, зазначені обставини спростовуються, колегія суддів, при розгляді питання законності застосування до підозрюваного запобіжного заходу, необхідності не вбачає.
При цьому, доводи захисника щодо неналежного вручення підозри, як вбачається з оскаржуваної ухвали, були предметом розгляду слідчого судді, і з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, було встановлено, що повідомлення про підозру було складено слідчим 18 жовтня 2023 року і в цей же день, за місцем проживання ОСОБА_7 було проведено обшук. Слідчий у судовому засіданні вказував на те, що ОСОБА_7 не з'явився для участі в обшуку, на телефонні дзвінки не відповідав і місце його перебування було невідоме. У зв'язку з зазначеним, один екземпляр повідомлення про підозру, у день його складання, був залишений дружині ОСОБА_7 , за місцем її проживання за адресою АДРЕСА_1 , а інший - його безпосередньому керівнику. Крім того, ОСОБА_7 , особисто, було вручено повідомлення про підозру після того, як було встановлено місце його перебування.
Саме за відсутності доказів на спростовування того, що повідомлення про підозру у день його складання не було вручено ОСОБА_7 через неможливість встановлення місця його перебування, і така підозра була вручена лише після того, як це було встановлено, колегія суддів вважає висновок слідчого судді про те, що визначений КПК України порядок вручення повідомлення про підозру, у даному випадку, слідчим було дотримано в повному обсязі, є належним чином вмотивованим та обґрунтованим.
При цьому, вказуючи на те що в оскаржувані ухвалі відсутні жодні посилання на підтвердження обставин того, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженнюв інший спосіб, що, фактично, є безпідставним, апелянт не надає доказів, за яких висновок слідчого судді щодо наявності обставин на підтвердження зазначених ризиків можливо було б вважати помилковим, крім того, апелянт не зазначає, в чому полягає суворість запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло без дозволу слідчого, у період доби з 21:00 год. до 07:00 год., тобто, лише у нічний час доби, і що саме вказує на те, що такий запобіжний захід можливо прирівняти до позбавлення волі.
Таким чином, доводами апеляційної скарги правильність висновків слідчого судді не спростовано, оскільки захисником не наведено обставин, за яких до підозрюваного ОСОБА_7 недоцільно застосувати вказаний запобіжний захід як і не доведено, що для забезпечення дієвості кримінального провадження виключно запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є необхідним.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 26 жовтня 2023 року, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4