ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2023 року м. Київ
Справа № 752/6781/23
Провадження № 22-ц/824/13427/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А. М.,
суддів: Поливач Л. Д ., Шкоріної О. І.
сторони: позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Майстренко Людмилою Олегівною, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
У квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позов мотивований тим, що сторони з 20 листопада 2010 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 березня
2023 року.
За час перебування у шлюбі, у сторін народився син В?ячеслав,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка вказувала, що з березня 2022 року, коли вона з дітьми виїхала до Чехії та отримала там тимчасовий захист, відповідач не надає допомогу на утримання сина. Весь тягар усіх витрат на утримання дитини вона несе самостійно.
ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі 20 000,00 грн, зважаючи на те, що відповідач спроможний надавати таку допомогу і такий розмір аліментів забезпечить достатній рівень проживання та гармонійного розвитку дитини.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Справу призначено до розгляду.
Відповідачем подано відзив, відповідно до якого він визнає позовні вимоги щодо стягнення з нього аліментів в розмірі 1 460,50 грн, посилаючись на не доведення позивачем розміру позовних вимог, та відсутність належних і достатніх доказів на підтвердження понесених витрат. Крім того, відповідач зазначає, що він не має постійного доходу, навчається, автомобіль, який в порядку поділу майна був переданий йому, він добровільно передав на потреби ЗСУ.
Позивачем подана відповідь на відзив, у якій остання зазначає про недоведеність відповідачем відсутності у нього доходу та майна, оскільки він має спеціальність масажиста та може отримувати щомісячний дохід згідно з пропозиціями в розмірі
40 000,00-60 000,00 грн. Відсутність доходів не звільняє батьків від обов?язку утримувати дитину.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі
3 500,00 грн, щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення до суду (05 квітня 2023 року) і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнено з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення аліментів, суд першої інстанції зробив висновок про те, що відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини, хоча вказаний обов'язок відповідача, як одного з батьків, передбачений статтею 180 СК України.
Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню, суд першої інстанції виходив із Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» яким встановлено прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років у розмірі
2 833,00 грн та врахувавши, що відповідач є особою працездатного віку, не має інших утриманців, оскільки будь-яких доказів на спростування зазначених обставин не надано, не має проблем зі здоров?ям, які унеможливлюють його працевлаштування та отримання доходів, дійшов висновку про доцільність стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500,00 грн.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від08 вересня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 1225 грн, витрати по залученню перекладача в розмірі 437,50 грн.
25 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Майстренко Л. О. подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від
26 травня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рух апеляційної скарги та матеріалів справи
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 31 липня 2023 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Майстренко Л. О. про поновлення строку на апеляційне оскарження Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року задоволено та поновлено його.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Майстренко Л. О., на рішення Голосіївського районного суду
м. Києва від 26 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Витребувано Голосіївського районного суду м. Києва матеріали справи
№ 752/6781/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
13 листопада 2023 року матеріали справи № 752/6781/23 надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2023 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечував проти доводів апеляційної скарги та не заперечував проти визначеного судом розміру аліментів, вказуючи, що він маж бажання сплачувати аліменти на утримання дитини та приймати участь у його вихованні.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише
у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 20 листопада 2010 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року.
За час перебування у шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Доказів, що відповідач надає постійну, регулярну допомогу на утримання неповнолітньої дитини матеріали справи не містять.
Доказів наявності офіційних доходів відповідача немає, він навчається на денній формі навчання в Національному університеті кораблебудування ім. Адмірала Макарова.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з?ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У частині третій статті 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить з 01 січня 2023 року - 2 833,00 грн.
У відзиві на позовну заву відповідач визнав позовні вимоги щодо стягнення з нього аліментів в розмірі 1 460,50 грн.
Згідно з статтею 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини першої статті 192 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
За правилами частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Установивши, що відповідач є особою працездатного віку, не має інших утриманців, оскільки будь-яких доказів на спростування зазначених обставин не надано, не має проблем зі здоров?ям, які унеможливлюють його працевлаштування та отримання доходів, дійшов вірного висновку про доцільність стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500,00 грн.
Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на можливість отримувати відповідачем доходів в розмірі 40 000,00 грн - 60 000,00 грн, оскільки такі твердження гуртуються лише на припущеннях і не можуть лягти в основу рішення.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу заявника на те, що обов'язок по утриманню дітей не може бути перекладено на одного із батьків, оскільки виходячи із статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відтак обов'язок по утриманню дітей у батьків є рівним, що в свою чергу поєднується із якнайкращими інтересами дитини, про що неодноразово наголошував Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях.
При цьому аргументи щодо незгоди з розміром стягнутих аліментів апеляційна скарга не підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального
і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року - без змін, оскільки підстав для його скасування немає.
Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, розподіл судових витрат у зв?язку зі сплатою судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційним судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Майстренко Людмилою Олегівною, залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна