490/9504/23 25.12.2023
нп 1-кп/490/821/2023
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/9504/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2023 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152020001039 від 18.08.2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, є громадянином України, має базову загальну середню освіту, неодружений, офіційно не працює, без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 07.03.2023 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Так, 15.07.2023 року близько 10:00 години, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_3 перебував на законних підставах за адресою мешкання ОСОБА_5 , а саме у будинку АДРЕСА_1 .
Окрім того, в той самий день ОСОБА_5 знаходився у лікарні та у ОСОБА_3 виник раптовий умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, із корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність, настання суспільно небезпечних наслідків, скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_5 за місцем мешкання, викрав з вищевказаного будинку телевізор марки "LG" моделі "32LS5600".
Утримуючи вищевказаний телевізор, ОСОБА_3 покинув місце вчинення злочину, розпорядившись даним майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму - 2476 гривень 67 копійок.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, винним себе визнав повністю та суду пояснив, що він неофіційно працював у потерпілого ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 15.07.2023 року, коли ОСОБА_5 не було вдома, оскільки той знаходився у лікарні, він взяв належний потерпілому телевізор та відвіз його до свого знайомого, який проживає у мікрорайоні Тернівка в м.Миколаєві. Вказаний телевізор вирішив відвезти знайомому, оскільки у нього є маленька дитина і щоб та мала змогу дивитись мультфільми. Пізніше дізнався, що знайомий здав даний телевізор до ломбарду. Завдані збитки потерпілому відпрацював своєю працею. У вчиненому щиро кається.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому, судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Так, як обвинувачений ОСОБА_3 визнав фактичні обставини справи, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, і жоден з учасників процесу ці обставини не оспорює, суд вважає їх встановленими та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його особу, а саме те, що він раніше судимий, вчинив дане кримінальне правопорушення у період відбуття іспитового строку, неодружений, офіційно не працює, за даними КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради на лікуванні у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, як обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Згідно досудової доповіді, складеної Центральним районним відділом філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, за результатами оцінки ризику, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є високим, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, є середнім. За результатами оцінювання динамічних та статичних факторів оцінки ризику повторного злочину, виправлення ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства, проте враховуючи той факт, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину під час перебігу іспитового строку, призначення покарання, яке не пов'язане із позбавленням волі суперечить нормам чинного законодавства.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини та їх наслідки, обставину, що пом'якшує покарання, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, що буде відповідати його особі та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, і буде необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до вимог ч.3 ст.78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 був засуджений 07.03.2023 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили 07.04.2023 року. Тому, при призначенні покарання суд керується ст.71 КК України, та частково приєднує невідбуте покарання за вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 07.03.2023 року.
Цивільний позов по справі не заявлено, речові докази відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертизи (висновок від 17.08.2023 року №СЕ-19/115-23/11200-ТВ) в сумі 1912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) грн 00 к..
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 07.03.2023 року у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 /п'яти/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту його затримання.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертизи (висновок від 17.08.2023 року №СЕ-19/115-23/11200-ТВ) в сумі 1912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) грн 00 к..
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий ОСОБА_1