КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 13 грудня 2023 року, апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року, відносно,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дзержинська Донецької обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, до 14 січня 2024 року включно, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначити розмір застави не менше 450 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, а саме 1 207 800 грн., та покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через порушення вимог КПК України.
Зазначає, що метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів у складі організованої злочинної групи, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, всі члени організованої злочинної групи на даний час не встановлені та здатні використати всі можливі способи та засоби для ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, встановлено, що ОСОБА_9 міцних соціальних зв'язків немає.
Окрім того, ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, місцезнаходження яких не вдалося встановити у ході обшуків, оскільки підозрюваний у вказаній злочинній групі, координував учасників з приводу зняття грошових коштів тобто вчиняв відведену йому роль, спрямовану на незаконне заволодіння чужим майном та таємне викрадення чужого майна, а тому застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може призвести до спілкування його зі співучасниками злочинів, розробляння стратегії дій, спрямованих на приховування слідів злочину, уникнення від кримінальної відповідальності, спотворення речей та документів, які їх викривають, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні:
Серед іншого, з метою приховання слідів злочину, підозрюваний може вчиняти дії щодо видалення та спотворення інформації та документів, які містять сліди кримінальних правопорушень; знищити чи спотворити електронно-обчислювальну техніку, яка використовувалася для вчинення злочинів та не була відшукана та вилучена під час проведення обшуків; знищити списки та інші відомості щодо об'єктів посягань, а також документацію, яка свідчить про вчинення злочинів учасниками злочинної організації; знищити інші речі та документи, які можуть підтверджувати причетність ОСОБА_10 та інших учасників злочинної організації до вчинення перелічених кримінальних правопорушень, а також інших кримінальних правопорушень, до яких вказані особи можуть бути причетні.
Разом з тим, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних в зазначеному кримінальному провадженні, оскільки злочинна діяльність членів організованої злочинної групи була спрямована на введення в оману невизначеного кола потерпілих, з метою заволодіння їх коштами та таємного викрадення зазначених коштів.
Зауважує, що потерпілими від кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 є переважно самотні особи похилого віку, які перебувають на соціальному утриманні, місця проживання та засоби телефонного зв'язку яких відомі підозрюваному та іншим учасникам організованої злочинної групи, шляхом здійснення телефонних дзвінків та під час особистих зустрічей з потерпілими, ОСОБА_10 може незаконно впливати на них, в тому числі і шляхом висловлення погроз, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, підозрюваний має вплив на інших учасників злочинної групи та осіб, залучених учасниками злочинної групи до вчинення злочинів, а тому може незаконно впливати на них, з метою уникнення кримінальної відповідальності;
Крім того, ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виражатись у неявці на виклики до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки одним із основних заробітків підозрюваного для свого матеріального забезпечення є отримання коштів від вчинення злочинних дій, пов'язаних із незаконним заволодінням чужим майном та таємним викраденням чужого майна, та у випадку незастосування запобіжного заходу - тримання під вартою, та через невстановлення на цей час всіх організаторів та співвиконавців злочинів, може продовжувати займатись вчиненням злочинів.
Звертає увагу, що діями організованої злочинної групи спричинено майнової шкоди на загальну суму 1 186 564 грн., та на даний час встановлюються інші епізоди злочинної діяльності організованої злочинної групи, пов'язані із незаконним заволодінням чужим майном та таємним викраденням чужого майна.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 03 жовтня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022100040003140, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 КК України.
14 листопада 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України.
16 листопада 2023 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з визначенням застави не менше 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1 207 800 грн.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року залишено без задоволення клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, до 14 січня 2024 року включно, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя врахував, що слідчим та прокурором доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, але не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, та вважав наявними всі підстави для застосування, у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, більш м'якого запобіжного заходу.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею не дотримано.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор, слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду вказаного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора, позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначив, що доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки органом досудового доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів у складі організованої злочинної групи, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Крім того, прокурором зазначено, що всі члени організованої злочинної групи на даний час не встановлені та здатні використати всі можливі способи та засоби для ухилення від кримінальної відповідальності.
Також, встановлено, що ОСОБА_9 міцних соціальних зв'язків немає.
Окрім того, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, місцезнаходження яких не вдалося встановити у ході обшуків, оскільки підозрюваний у вказаній злочинній групі, координував учасників з приводу зняття грошових коштів тобто вчиняв відведену йому роль, спрямовану на незаконне заволодіння чужим майном та таємне викрадення чужого майна, а тому застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може призвести до спілкування його зі співучасниками злочинів, розробляння стратегії дій, спрямованих на приховування слідів злочину, уникнення від кримінальної відповідальності, спотворення речей та документів, які їх викривають, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні:
Серед іншого, з метою приховання слідів злочину, підозрюваний може вчиняти дії щодо видалення та спотворення інформації та документів, які містять сліди кримінальних правопорушень; знищити чи спотворити електронно-обчислювальну техніку, яка використовувалася для вчинення злочинів та не була відшукана та вилучена під час проведення обшуків; знищити списки та інші відомості щодо об'єктів посягань, а також документацію, яка свідчить про вчинення злочинів учасниками злочинної організації; знищити інші речі та документи, які можуть підтверджувати причетність ОСОБА_10 та інших учасників злочинної організації до вчинення перелічених кримінальних правопорушень, а також інших кримінальних правопорушень, до яких вказані особи можуть бути причетні.
Разом з тим, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних в зазначеному кримінальному провадженні, оскільки злочинна діяльність членів організованої злочинної групи була спрямована на введення в оману невизначеного кола потерпілих, з метою заволодіння їх коштами та таємного викрадення зазначених коштів.
Також, потерпілими від кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 є переважно самотні особи похилого віку, які перебувають на соціальному утриманні, місця проживання та засоби телефонного зв'язку яких відомі підозрюваному та іншим учасникам організованої злочинної групи, шляхом здійснення телефонних дзвінків та під час особистих зустрічей з потерпілими, підозрюваний може незаконно впливати на них, в тому числі і шляхом висловлення погроз, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Окрім того, підозрюваний має вплив на інших учасників злочинної групи та осіб, залучених учасниками злочинної групи до вчинення злочинів, а тому може незаконно впливати на них, з метою уникнення кримінальної відповідальності;
ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виражатись у неявці на виклики до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки одним із основних заробітків підозрюваного для свого матеріального забезпечення є отримання коштів від вчинення злочинних дій, пов'язаних із незаконним заволодінням чужим майном та таємним викраденням чужого майна, та у випадку незастосування запобіжного заходу - тримання під вартою, та через невстановлення на цей час всіх організаторів та співвиконавців злочинів, може продовжувати займатись вчиненням злочинів.
Колегія суддів звертає увагу на те, що можливими діями організованої злочинної групи спричинено майнової шкоди на загальну суму 1 186 564 грн., а прокурором повідомлено, що на даний час встановлюються інші епізоди злочинної діяльності організованої злочинної групи, пов'язані із незаконним заволодінням чужим майном та таємним викраденням чужого майна.
На думку колегії суддів, застосовуючи щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, слідчий суддя, в порушення вимог ст.ст. 177, 178 КПК України, не дотримався вимог кримінального процесуального закону України, не співставив існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки, з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, про що зазначає в поданій апеляційні скарзі сторона обвинувачення. Тобто висновок слідчого судді про те, що слідчим та прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам є передчасним.
Оцінюючи наведені обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З огляду на викладене, доводи сторони обвинувачення щодо наявності обґрунтованої підозри, заявлених ризиків та неможливості запобігти їм шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, є обґрунтованими, належними та підтверджуються матеріалами провадження.
Колегія суддів дійшла до висновку, що у цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи підозрюваного та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
При визначенні розміру застави колегія суддів, враховує дані про особу ОСОБА_6 його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням та вимогам КПК України.
За наведених обставин апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 12 січня 2024 року включно.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взяти -під варту у залі суду.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ: 42258617; код банку 820172; назва банку: ГУ ДКСУ у м. Києві; номер рахунку за стандартом IBAN: НОМЕР_1 ).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
- здати на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, до 12 січня 2024 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному положення ст. 182 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14
Єдиний унікальний № 757/52537/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Провадження № 11сс/824/7386/2023 Доповідач ОСОБА_16
Категорія ст.181 КПК України