КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
справа № 2-1095/2009
провадження № 22-ц/824/1803/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Верланова С.М., Сушко Л.П.
при секретарі: Дьоміній К.М.
учасники справи:
апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ»
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» , Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2009 року, постановлене під головуванням судді Лук'яненко Л.М., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ», Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання права власності на частку в об'єкті будівництва та зобов'язання її зареєструвати,
ВСТАНОВИВ:
В січні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищеназваним позовом, при цьому зазначив, що між ним та відповідачем ТОВ «Будівельно -інвестиційна компанія «Інтербудінвест» було укладено Договір № 131/1-60 від 29.10.2004 року та Договір № 131-40 від 22.09.2005 року, де позивач виступає інвестором, а відповідач забудовником.
Відповідно до п.п. 1.1 зазначеного договору, відповідач своїми силами та засобами за рахунок коштів інвестора здійснює будівництво об'єкту і передає документи необхідні для послідуючого оформлення об'єкта нерухомості у власність. Об'єктом інвестування - трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 та машиномісце № НОМЕР_1 площею 16.60 кв.м. розташоване на другому ярусі в буд. АДРЕСА_2 . На виконання розділів 1.1, 2.1.1 договору № № 131/1-60 інвестор свої фінансові зобов'язання щодо інвестування об'єкту будівництва повністю виконав, що підтверджується довідкою № 62 інв № 131/60(2004) від 18.11.2004 року та квитанціями № 3719 від 03.11.2004 року та № 103359 від 20.01.2006 року. Крім того, 22.09.2005 року між позивачем та відповідачем укладена Додаткова Угода № 1 до Договору доручення № 131/1-60 від 29.10.2004 року, так як відповідно до п.1.4. Договору доручення № 131/1-60 від 29.10.2004 року вартість об'єкту будівництва складала 390 940 грн, але в зв'язку з зміною проекту загальна площа квартири була збільшена з 114.31 кв. м на - 118.18 кв. м., тому загальна вартість об'єкту будівництва склала - 404 872 грн, які були проплачені позивачем додатково. Термін введення будинку в експлуатацію - 4 квартал 2006 року, а плановий термін введення автопаркінгу в експлуатацію - 2 квартал 2007 року, однак відповідач своїх зобов'язань щодо передачі документів для оформлення права власності не виконав, чим порушує його права на отримання у власність передбаченої договором квартири та машиномісця.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на об'єкт інвестування, а саме трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 118.18 кв. м., що розташована на 12 поверсі.
Зобов'язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна зареєструвати права власності за ОСОБА_3 на об'єкт інвестування, а саме трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 118.18 кв. м., що розташована на 12 поверсі.
Стягнуто з ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест «на користь ОСОБА_3 1 700 грн судового збору та 30 грн - витрати на інформаційно - технічне забезпечення.
В поданій апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» просить рішення суду скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Вказує, що ТОВ «ІБФ «АМВ» участі у судовій справі не брало, проте оскаржуване рішення суду безпосередньо впливає на його права та інтереси. ТОВ «ІБФ «АВМ» виконувало функції замовника житлового комплексу та взяло на себе всі зобов'язання ТОВ «БІК «Інтербудінвест» перед ОСОБА_3 по договору доручення № 131/1-60 від 29.10.2004 року.
Зазначає, що державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. Відтак, апелянт зазначає, що право власності та майнові права у ОСОБА_3 на об'єкт незавершеного будівництва, а саме спірну квартиру, не виникало.
Також апелянтом зазначено, що орієнтовний розрахунок судових витрат, які скаржник поніс та очікує понести становить до 10000,00 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор ТОВ «БІК «Інтербудінвест» просить встановити факт припинення дії поруки, встановленої договором від 20.09.2012 року; апеляційне провадження у справі закрити.
Посилається на те, що 20.09.2012 року між ТОВ « Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» (поручитель), ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» (боржник), Службою безпеки України (кредитор 1) та Службою зовнішньої розвідки України (кредитор 2) укладено договір поруки. Замовниками у договорі пайової участі у будівництві житлового будинку були служба безпеки України та Служба зовнішньої розвідки України.
Набуття ТОВ «ІБФ «АМВ» функцій забудовника не перетворило вказану особу на замовника будівництва, а тому останнє не наділене правом щодо заявлення вимог щодо об'єкта незавершеного будівництва.
Вказує, що договір поруки від 20.09.2012 року припинив свою дію, оскільки строки виконання основного зобов'язання, визначені договором, становлять 36 місяців, тобто до 10 лютого 2008 року. Відтак, відповідно до положень ст. 559 ЦК України порука за договором від 20.09.2012 року припинала свою дію 20.09.2013 року.
Вважає, що дії ТОВ «ІБФ «АМВ» спрямовані на повторний продаж об'єктів інвестування -житлових та нежитлових приміщень та позбавлення інвесторів перспектив на отримання житла.
Зазначає, що рішенням від 26.02.2009 року не порушено права апелянта в момент постановлення рішення, оскільки питання про права, обов'язки та інтереси ТОВ «ІБФ «АМВ» не вирішувались.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до участі в даній справі в якості правонаступників позивача ОСОБА_3 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечити, апеляційне провадження просили закрити.
В судовому засіданні представник ТОВ «ІБФ «АМВ» проти задоволення апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю.
Судом встановлено, що, що 29. 10 2004 року між позивачем - ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» було укладено Договір № 131/1-60 від 29.10.2004 року та Договір № 131-40 від 22.09.2005 року, де позивач виступає інвестором, а відповідач забудовником Відповідно до п.п. 1.1 зазначеного договору, відповідач своїми силами та засобами за рахунок коштів інвестора здійснює будівництво об'єкту і передає документи необхідні для послідуючого оформлення об'єкта нерухомості у власність.
Об'єктом інвестування - трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 та машиномісце № НОМЕР_1 площею 16.60 кв. м. розташоване на другому ярусі в буд. АДРЕСА_2 .
На виконання розділів 1.1, 2.1.1 договору № № 131/1-60 інвестор свої фінансові зобов'язання щодо інвестування об'єкту будівництва повністю виконав, що підтверджується довідкою № 62 інв № 131/60(2004) від 18.11.2004 року та квитанціями № 3719 від 03.11.2004 року та № 103359 від 20.01.2006 року.
Крім того 22.09.2005 року між позивачем та відповідачем укладена Додаткова Угода № 1 до Договору доручення № 131/1-60 від 29.10.2004 року, так як відповідно до п.1.4. Договору доручення № 131/1-60 від 29.10.2004 року вартість об'єкту будівництва складала 390 940 грн, але в зв'язку з зміною проекту загальна площа квартири була збільшена з 114.31 кв. м на - 118.18 кв. м., тому загальна вартість об'єкту будівництва склала - 404 872 грн, які були проплачені позивачем додатково.
Термін введення будинку в експлуатацію - 4 квартал 2006 року, а плановий термін введення автопаркінгу в експлуатацію - 2 квартал 2007 року, однак відповідач своїх зобов'язань щодо передачі документів для оформлення права власності не виконав, чим порушує права позивача на отримання у власність передбаченої договором квартири та машиномісця.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт вказузвав, що рішення у справі безпосередньо впливає на права, інтереси ТОВ «ІБФ «АВМ».
16.04.2014 року постановою Господарського суду м. Києва (справа № 910/12257/13) ТОВ «БІК «Інтербудінвест», яке здійснювало будівництво будинку по проспекту Перемоги, 131 ум. Києві, визнано банкрутом.
Відповідно до Договору поруки від 20.09.2012 року, що укладений між Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, ТОВ «БІК «Інтербудінвест» та ТОВ «ІБФ «АВМ» останнє поручається перед кредиторами за виконання ТОВ «БІК «Інтербудінвест» зобов'язань, що виникли з договору № 19/3-32ж17 пайової участі у будівництві житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками по АДРЕСА_2 від 10.05.2005 року.
У постанові Верховного Суду від 02.03.2021 р. (справа № 910/12257/13), встановлено преюдиційні обставини, які в силу ст. 82 ЦПК України не підлягають повторному доказуванню у даній справі, а саме: «п. 51.3 Добудова будинку покладена на ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» згідно Договору поруки від 20.09.2012 p., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» (далі Поручитель), ТОВ «БІК «Інтербудінвест», Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки».
Отже, після визнання Господарським судом м. Києва від 16.04.2014 р. (справа № 910/12257/13) банкрутом - ТОВ «БІК «Інтербудінвест» на виконання пункту п. 4.3 Договору поруки від 20.09.2012 р. до ТОВ «ІБФ «АВМ» перейшли всі права та обов'язки за Основним договором Договір № 19/3-32-ЖІ7 пайової участі у будівництві житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками по АДРЕСА_2 від 10.02.2005 р.
Відтак, саме ТОВ «ІБФ «АВМ» на виконання Договору № 19/3-32-Ж17 від 10.02.2005 р., Договору поруки від 20.09.2012 р. має добудувати будинок та іншу нерухомість за адресою АДРЕСА_3 , яка є предметом спору в цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у розгляді справи, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Спір в даній справі виник між ОСОБА_3 , правонаступниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» з приводу виконання ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» договору № 131/1-60 від 29.10.2004 року, та визнання права власності на квартиру.
Водночас, предмет спору - квартира АДРЕСА_4 , почав стосуватись скаржника ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» у 2012 році, після укладення 20 вересня 2012 року договору поруки, укладеного на забезпечення виконання зобов'язання за договором пайової участі щодо будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками.
При постановленні 02 грудня 2009 року оскаржуваного рішення, питання про будь-які права, обов'язки та інтереси ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ», судом не вирішувались.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Оскільки ухваленим у даній справі судовим рішенням не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ», колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою підлягає закриттю.
Керуючись ст. 362, 381, 382 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2009 року закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2023 року.
Суддя-доповідач
Судді