КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №754/3206/23 Головуючий у 1 інстанції: Сенюта В.О.
провадження №22-ц/824/13850/2023 Головуючий суддя: Олійник В.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 грудня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.,
при секретарі: Курченко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року про залишення без розгляду зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання кредитного договору, договору поруки недійсними у справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
АТ «ОТП Банк» звернувся з позовною заявою до Деснянського районного суду м. Києва про солідарне стягнення заборгованості із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
В червні 2023 року до Деснянського районного суду м. Києва подана зустрічна позовна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до АТ «ОТП Банк» про визнання кредитного договору, договору поруки недійсними.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до АТ «ОТП Банк» про визнання кредитного договору, договору поруки недійсними поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з підстав порушення судом норм процесуального та неправильного застосування матеріального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Скарга обґрунтована тим, що 23.05.2023 року відповідачі за основним позовом отримали ухвалу про відкриття провадження у справі №754/3206/23, постановлену судом 16.03.2023 року.
Після отримання зазначеної ухвали відповідачі намагались вирішити спір в порядку, що визначений положеннями ст.16 ЦПК України, шляхом підписання з відповідачем угоди про реструктуризацію заборгованості, але на врегулювання спору у досудовому порядку сторона позивача не погодилась. Після чого відповідачі в порядку ст.15 ЦПК України звернулися за правничою допомогою з метою підготовки зустрічної позовної заяви, яка була подана до канцелярії суду 19.06.2023 року з порушенням процесуального строку 15 днів, що був встановлений ухвалою суду від 16.03.2023 року.
За положеннями ч.1.ст.127 ЦПК України представник позивачів за зустрічним позовом у судовому засіданні, яке відбулось 31.07.2023 року, просив суд поновити пропущений процесуальний строк.
Звертають увагу суду, що 25.05.2023 року позивачі за зустрічним позовом подали заяву про перенесення судового засідання, яке було призначене судом на 31.05.2023 року (а.с.95). Отже, перше судове засідання було призначене на 31.07.2023 року на 10:00 (а.с.99), в той час, як зустрічний позов був поданий 19.06.2023 року завчасно до першого судового засідання (а.с.108). У відповідності з положеннями ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку або з ініціативи суду.
Відтак, позивачі за зустрічним позовом формально пропустили процесуальний строк, встановлений ч.1.ст.278 ЦПК України, що був визначений судом в 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі (тобто, від 23.05.2023 року), подавши зустрічну позовну заяву 19.06.2023 року (а.с.106), але оскільки перше судове засідання було перенесене за клопотанням позивачів за зустрічним позовом у справі №754/3206/23 на 31.07.2023 року, то з огляду на положення ч.2 ст.121 ЦПК України процесуальний строк не був порушений, оскільки учасники судового процесу отримали час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальних дій, що відповідає завданню цивільного судочинства.
Таким чином, від 19.06.2023 року до 31.07.2023 року (першого судового засідання, яке відбулось) термін для вчинення процесуальних дій був достатній і розумний, а заявлений зустрічний позов відповідає завданням цивільного судочинства, що визначені ч.1 ст.2 ЦПК України, та передбачають справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «ОТП Банк» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Вказує, що оскільки 23.05.2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали копію ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2023 року в справі №754/3206/23, то вони мали право подати відзив на позову заяву або зустрічну позовну заяву у строк до 07.06.2023 року (включно).
Зустрічна позовна заява була подана 19.06.2023 року, а отже, з пропуском встановленого ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2023 року строку.
Крім того, в апеляційній скарзі не зазначено жодної поважної причини пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви.
Твердження представника відповідачів про те, що відповідачі не подавали зустрічний позов, оскільки намагалися врегулювати спір в порядку ст.16 ЦПК України не відповідає дійсності, оскільки за номером телефону або електронною адресою, вказаних у позовній заяві, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 не зверталися, також у представника АТ «ОТП Банк» відсутні відомості про звернення відповідачів до відділення банку.
Також, не може бути поважною причиною пропуску строку звернення за правничою допомогою, оскільки факт такого звернення, а також дата звернення не підтверджена жодним допустимим доказом.
Крім того, звертають увагу, що довіреність представнику відповідачів була видана 19.07.2023 року, а тому можна зробити висновок, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися за правничою допомогою лише 19.07.2023 pоку, тобто, вже після направлення зустрічної позовної заяви до суду. Отже, при написанні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 не користувалися послугами адвоката Дмитраша О.М. і зустрічна позовна заява підписана особисто відповідачами.
Таким чином, посилання представника відповідачів на те, що зустрічна позовна заява була складена ним та подана протягом трьох робочих днів з моменту звернення ОСОБА_2 ТА ОСОБА_3 , як на підставу поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви, є безпідставним, не підтвердженим жодним допустимим доказом та не має братися до уваги судом.
Щодо тверджень представника про те, що оскільки перше судове засідання було перенесено за клопотанням позивачів за зустрічним позовом, то з огляду на положення ч.2 ст.121 ЦПК України процесуальний строк не був порушений, то перше судове засідання по даній справі було призначено на 04.05.2023 року, однак оскільки станом на дату засідання були відсутні відомості щодо отримання відповідачами копії ухвали та копії позовної заяви, то розгляд справи було відкладено на 31.05.2023 року.
Вказує, що 31.05.2023 року було відкладено розгляд справи з метою надати відповідачам можливість реалізувати своє право та до 07.06.2023 року (включно) подати відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву.
Звертає увагу, що перенесення судового засідання на 31.07.2023 року не продовжує строк на подання відзиву на позовну заяву або зустрічної позовної заяви, який встановлений ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2023 року по справі №754/3206/23 та становить 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Також вказує, що відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 31.07.2023 року в справі №754/3206/23 письмові матеріали справи не містять клопотань відповідачів згідно зі ст.127 ЦПК України.
Отже, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не зверталися з клопотанням про продовження строку на подання зустрічного позову у передбачений строк чи з клопотанням про поновлення строку на подання зустрічного позову.
Так як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пропустили встановлений ст.193 ЦПК України строк для подання зустрічної позовної заяви, із заявою про його поновлення до суду не зверталися, то відповідачами пропущений строк для подання зустрічної позовної заяви, і тому зустрічна позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду з первісним позовом та на законних підставах була залишена Деснянським районним судом м. Києва без розгляду.
Звертає увагу, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини, повно та всебічно дослідив обставини справи, перевірив письмові докази та надав їм належну оцінку.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами пропущено процесуальний строк, встановлений ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року.
Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з вимогами ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно ч.7 ст.178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Судом встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року відкрито позовне провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та вказано про те, що відповідач має право протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надіслати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази (а.с.62).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі отримали ухвалу про відкриття провадження, позовну заяву з додатками 23.05.2023 року, що підтверджується розписками, які містяться в матеріалах справи.
Також встановлено, що зустрічна позовна заява подана через канцелярію Деснянського районного суду м. Києва 19 червня 2023 року, що підтверджується відтиском штампу.
Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги пояснення представника відповідачів про те, що зустрічна позовна заява була подана відразу, як представник отримав право звертатися до суду в інтересах відповідачів, оскільки довіреності на уповноваження адвоката Дмитраша О.М. вести справи від імені відповідачів, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єрмоленко Ю.В. - 19 липня 2023 року, тобто через місяць після того, як була подана зустрічна позовна заява.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачами пропущено процесуальний строк, встановлений ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч.2 ст.126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Письмові матеріали справи не містять клопотань відповідачів згідно зі ст.127 ЦПК України. Усні пояснення представника відповідачів щодо строку подачі зустрічної позовної заяви не можна вважати поважними причинами пропуску строку для подачі зустрічної позовної заяви, а відтак суд прийшов до вірного висновку, що зустрічна позовна заява, яка подана з пропущенням процесуального строку, підлягала залишенню без розгляду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та залишення без змін ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 19 грудня 2023 року.
Головуючий:
Судді: