справа № 758/6554/21 головуючий у суді І інстанції Головчак М.М.
провадження № 22-ц/824/9662/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 21 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Ткач Тетяна Володимирівна, ОСОБА_4 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку в порядку спадкування за законом та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Десята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку у квартирі,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Ткач Тетяна Володимирівна, ОСОБА_4 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку в порядку спадкування за законом та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Десята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку у квартирі - задоволено частково, вирішено питання розподілу судових витрат.
14 квітня 2023 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просить ухвалити додаткове рішення суду, яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 52 100,00 грн.
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 21 квітня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Ткач Тетяна Володимирівна, ОСОБА_4 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку в порядку спадкування за законом та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Десята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку у квартирі, - залишено без задоволення.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
У апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат між сторонами з врахуванням поданих ОСОБА_1 доказів, що підтверджують розмір судових витрат, пов'язаних з наданою правничою допомогою.
Обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану увалу суду, не взяв до уваги подане представником ОСОБА_1 01 листопада 2022 року клопотання про подання доказів витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
02 червня 2023 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_2 , на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 квітня 2023 року, поданий представником - адвокатом Грицик Д.С. У вказаному відзиві позивачка за первісним позовом просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що у порушення ч. 4 ст. 141 ЦПК України ОСОБА_1 у клопотанні від 14.04.2023 р. не зазначено обставини та підстави значного перевищення витрат на правничу допомогу, порівняно з розрахунком, визначеним в зустрічній позовній заяві (24 000,00 грн.). Тобто, ОСОБА_1 визначився з витратами на правову допомогу в зустрічному позові від 18.06.2021 р. надавши докази, але в подальшому без належного обґрунтування вирішив збільшити витрати на правову допомогу.
Крім того, звертає увагу суду на те, що 21.04.2023 р. представником ОСОБА_2 подавалось клопотання про зменшення витрат ОСОБА_1 на правову допомогу через систему «Електронний суд». Щодо прийняття судом першої інстанції ухвали про відмову ухвалення додаткового судового рішення без виклику учасників справи вказує, що до дискреційних повноважень суду відноситься питання призначення/не призначення судового засідання з викликом учасників для вирішення ухвалення додаткового рішення. Конструкція першого речення ч.4 ст. 270 ЦПК України дозволяє суду приймати рішення з даних питань без виклику учасників.
Поряд з цим у відзиві зазначено, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу на стадії апеляційного розгляду по справі № 758/6554/21 складає 10 000,00 грн. Докази будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
У судовому засіданні апелянт та його представник просили апеляційну скаргу задовольнити на підставі наведених в ній доводів.
Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, відмовляючи в ухваленні додаткового рішення суду, виходив з того, що справа розглянута в межах заявлених позовних та зустрічних вимог, а тому відсутні вимоги, щодо яких не ухвалено рішення суду.
Колегія суддів не може повною мірою погодитися з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Згідно зі ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 квітня 2023 року у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн 00 коп. - скасовано, оскільки суд першої інстанції, не взявши до уваги, що 01 листопада 2023 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Власенко Ю.В. подано заяву, у якій заявлено про намір подати докази розміру судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, передчасно вирішив питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн 00 коп.
Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність вимог, щодо яких не ухвалено рішення суду, є помилковим.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відтак, ураховуючи, що питання про судові витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу є невирішеними, ухвала Подільського районного суду м.Києва від 21 квітня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про розподіл таких витрат.
Апеляційним судом встановлено, що 14 квітня 2023 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просить ухвалити додаткове рішення суду, яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 52 100,00 грн.
Клопотання мотивоване тим, що до матеріалів справи (разом з зустрічною позовною заявою) було долучено копію договору про надання правової допомоги № 08/06/21 від 08 червня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Абсольво». Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката за умовами Договору про надання правової допомоги № 08/06/21 від 08 червня 2021 року, підтверджена відповідними поданими доказами, склала 52 100 грн. 00 коп.
21 квітня 2023 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання позивачки за первісним позовом про зменшення витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 . Клопотання мотивоване тим, що значно завищеними є витрати щодо консультації об?ємом 2 години, оскільки даний об'єм не відповідає дійсності. Наголошує, що судове засідання 27.10.2021 р. об'єктивно не тривало 1 годину, що підтверджується матеріалами справи, зокрема журналом судового засідання. Також вважає значно завищеними витрати щодо ознайомлення з матеріалами справи об'ємом 1 година, оскільки ознайомлення відбувалось виключно з заявою про застосування строку позовної давності для майбутньої підготовки заперечення на неї. Наголошує, що заперечення на заяву про застосування строку давності оформлено на 5 арк. і досвідчений адвокат не може складати такий документ 2 години.
Вважає значно завищеними витрати щодо об'єму часу в судовому засіданні 26.01.2022 р., 27.06.2022 р., 16.08.2022 р., 04.10.2022 р., 02.11.2022 р., 30.01.2023 р., 06.03.2023 р. оскільки 1 годину судове засідання не тривало, що підтверджується матеріалами справи, зокрема журналом судового засідання.
Щодо Акту № 10 від 31.03.2023 р. вважає значно завищеними витрати щодо ознайомлення з матеріалами справи об'ємом 1 година, оскільки ознайомлення відбувалось виключно з письмовими пояснення ОСОБА_2 від 06.02.2023 р. для майбутньої підготовки власних пояснень. Також вважає значно завищеними витрати щодо складання клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу об'ємом 1 година, оскільки саме клопотання підписано не адвокатом, а ОСОБА_1 , що викликає сумнів у підготовці такого клопотання адвокатом.
Окремо звертає увагу суду, на те, що сума заявлених витрат на професійну правничу допомогу - це 13,6 % ціни позову, що об'єктивно є неспівмірним з ціною позову та значенням справи для сторони. Також вказує, що відповідачем не зазначено обставини та підстави значного перевищення витрат на правничу допомогу, порівняно з розрахунком, визначеним в зустрічному позові (24 000 грн 00 коп).
ОСОБА_5 вважає, що заявлені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 52 100,00 грн. є завищеними та такими, що не відповідають критеріям передбаченим ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Об'єктивним та розумним додатковим розміром витрат на правничу допомогу адвоката по справі № 758/6554/21 з врахуванням вже стягнутих 12 000,00 грн. за рішенням від 13.04.2023 р., на думку позивачки, є 3 000,00 грн., що в загальному складає близько 4 % ціни зустрічного позову.
У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частина 1 статті 137 ЦПК України вказує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Проте, згідно п. 6.51 висновку Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 904/4494/18 передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованому в постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з вимогами частин 1, 2, 5, 6 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 757/60277/18-ц (провадження № 61-15924св20).
Отже, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналізуючи норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.
Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, провадження № 61-21442св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, провадження № 61-21197св19, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, провадження № 61-44217св18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19, провадження № 61-14735св20 та ін.
Такий підхід прослідковується і в судових рішеннях Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 та Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, провадження № К/9901/13036/19, від 08 вересня 2020 року у справі № 640/10548/19, провадження № К/9901/33762/19, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20, провадження № К/9901/22452/20.
Крім того, ЄСПЛ у своїй практиці керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.
У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов'язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов'язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов'язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18).
Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату.
Відповідні висновки щодо того, що фактичними витратами на правничу допомогу є, в тому числі, витрати, оплата яких буде здійснена в майбутньому ЄСПЛ виклав, зокрема, у справі «Теб'єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану» (заява № 37083/03, пункт 106).
Розглядаючи клопотання про ухвалення додаткового рішення у даній справі, судом апеляційної інстанції встановлено, що у матеріалах справи міститься копія Договору №08/06/21 від 08 червня 2021 року про надання правничої допомоги, укладеного між АО «Абсольво», в особі керуючого партнера Філоненко Вікторії Василівни та ОСОБА_1 (т.1, а.с.109).
Зі змісту акту приймання виконаних робіт №1 за Договором про надання правової допомоги №08/06/21 від 08 червня 2021 року вбачається, що сторони погодили та визначили, що АО «Абсольво» станом на 18 червня 2021 року виконало на користь ОСОБА_1 такі роботи: ознайомлення з документами (2 години) - 3 000 грн; консультація (2 години) - 3 000 грн; складення проекту (відзив на позовну заяву) (4 години) - 6 000 грн; складання проекту (зустрічна позовна заява) (8 годин) - 12 000 грн. Загальна вартість виконаних робіт станом на 18 червня 2021 року становить 24 000 грн (т.1, а.с.110).
Окрім того, до клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката Бірюком І.В. додано копію актів приймання виконаних робіт № 2 від 28 жовтня 2021 року, №3 від 16 листопада 2021 року, №4 від 26 січня 2022 року, №5 від 27 червня 2022 року, №6 від 16 серпня 2022 року, №7 від 04 жовтня 2022 року, №8 від 29 листопада 2022 року, № 9 від 30 січня 2023 року, № 10 від 31 березня 2023 року, № 11 від 14 квітня 2023 року (т. 2, а.с.201-211).
Згідно вказаних актів адвокат АО «Абсольво» виконав на користь ОСОБА_1 такі роботи: участь у судовому засіданні в даній справі (протягом 1 години у кожному) 27.10.2021 (1500 грн), 12.11.2022 (1500 грн), 26.01.2022 (1500 грн), 27.06.2022 (2200 грн), 16.08.2022 (2200 грн), 04.10.2022 (2200 грн), 02.11.2023 (2200 грн), 30.01.2023 (2200 грн), 06.03.2023 (2200 грн), 14.04.2023 (2200 грн), ; консультація 28.10.2021 (2 години) - 1500 грн., підготовка заперечень проти заяви про застосування строків позовної давності (16.11.2022 протягом 2 годин) - 1500 грн; ознайомлення з матеріалами справи 06 березня 2023 року (1 година) - 2200 грн.
Також до клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката Бірюком І.В. додано копію Додаткової угоди від 26 січня 2022 року до Договору про надання правової допомоги № 08/06/21 від 08 червня 2021 року (т.2, а.с.204).
Однак, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд частково погоджується з запереченнями сторони позивачки щодо заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, з огляду, зокрема, на таке.
Заявляючи витрати на участь адвоката у судових засіданнях, відповідач надав акти приймання виконаних робіт, згідно яких адвокат брав участь у судових засіданнях протягом однієї години у кожному. Утім, колегія суддів, дослідивши протоколи судових засідань суду першої інстанції, встановила, наступне.
Судове засідання суду першої інстанції 27 жовтня 2021 року розпочато о 10 год 59 хв та закінчено о 11 год 27 хв, тобто тривало 28 хв. Відтак, вартість реально наданих послуг адвоката у цій частині становить 750 грн.
Судове засідання суду першої інстанції 26 січня 2022 року розпочато о 10 год 00 хв та закінчено о 10 год 14 хв, тобто тривало 14 хв. Відтак, вартість реально наданих послуг адвоката у цій частині становить 350 грн.
Судове засідання суду першої інстанції 27 червня 2022 року розпочато о 11 год 17 хв та закінчено о 11 год 27 хв, тобто тривало 10 хв. Відтак, вартість реально наданих послуг адвоката у цій частині становить 366 грн 67 коп.
Судове засідання суду першої інстанції 16 серпня 2022 року розпочато о 11 год 07 хв та закінчено о 11 год 13 хв, тобто тривало 6 хв. Відтак, вартість реально наданих послуг адвоката у цій частині становить 220 грн.
Судове засідання суду першої інстанції 04 жовтня 2022 року розпочато о 09 год 32 хв та закінчено о 09 год 45 хв, тобто тривало 13 хв. Відтак, вартість реально наданих послуг адвоката у цій частині становить 476 грн 67 коп.
Судове засідання суду першої інстанції 02 листопада 2022 року розпочато о 09 год 46 хв та закінчено о 09 год 50 хв, тобто тривало 4 хв. Відтак, вартість реально наданих послуг адвоката у цій частині становить 146 грн 66 коп.
Судове засідання суду першої інстанції 30 січня 2023 року розпочато о 11 год 04 хв та закінчено о 11 год 53 хв., тобто тривало 49 хв, а відтак, вартість реально наданих послуг адвоката у цій частині становить 2200 грн.
Судове засідання суду першої інстанції 06 березня 2023 року розпочато о 09 год 37 хв та закінчено о 10 год 12 хв, тобто тривало 36 хв. Відтак, вартість реально наданих послуг адвоката у цій частині становить 1320 грн.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголошувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Тобто, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), адвокатом на користь ОСОБА_1 робіт у частині участі адвоката у судових засіданнях становить 5 830 грн 00 коп.
Окрім того, апеляційний суд, погоджуючись з запереченнями сторони позивачки за первісним позовом, вважає завищеним розмір витрат на ознайомлення з матеріалами справи, а відтак, такі витрати, на думку апеляційного суду підлягають зменшенню до 500 грн. за одне ознайомлення з матеріалами справи. Тобто загальна вартість виконаних адвокатом на користь ОСОБА_1 робіт у частині ознайомлення з матеріалами справи становить 1000 грн.
Отже, у цій частині витрати відповідача ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивачки, становлять 6 830 грн.
Щодо доводів позивачки за первісним позовом про те, що розмір витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу значно перевищує заявлений ним попередній (орієнтовний) розмір таких витрат, апеляційний суд зауважує, що згідно ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Відтак, з огляду на те, що відповідач не міг передбачити, зокрема, кількість судових засідань, які будуть призначені судом у даній справі, апеляційний суд вважає, що у даному випадку значне перевищення такого розміру не може бути підставою для відмови у їх відшкодуванні.
Поряд з цим, щодо інших витрат, заявлених ОСОБА_1 , а саме: витрат на проведення консультацій, складення заперечень проти заяви про застосування строків позовної давності, ознайомлення з документами, складення проекту відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви, загальна вартість виконання адвокатом яких згідно наданих відповідачем доказів становить 27 000 грн., колегія суддів зауважує, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, ураховуючи складність справи, витрачений адвокатом час, дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, зважаючи на наявність у матеріалах справи заперечень іншої сторони щодо заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити розмір таких витрат з 27 000 грн до 13 170 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд убачає наявність підстав для часткового задоволення клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Тому, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 21 квітня 2023 року підлягає частковому задоволенню, а ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 21 квітня 2023 року необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп. (6830,00 грн. + 13 170,00 грн.)
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на судове рішення Подільського районного суду м.Києва від 21 квітня 2023 - задовольнити частково.
Ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 21 квітня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Ухвалити у справі додаткове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 19 грудня 2023 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова