справа № 758/6554/21 головуючий у суді І інстанції Головчак М.М.
провадження № 22-ц/824/9662/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Ткач Тетяна Володимирівна, ОСОБА_4 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку в порядку спадкування за законом та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Десята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку у квартирі,-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Ткач Т.В., ОСОБА_5 про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 19.10.2020. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира придбана 30.05.1997 за Договором купівлі-продажу нерухомості між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (Продавці) та ОСОБА_6 , ОСОБА_10 (Покупці). 03.06.1997 право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_6 та ОСОБА_10 без визначення часток в Київському міському бюро технічної інвентаризації за записом до Реєстраційної книги № 5280, що підтверджується реєстраційною посвідкою та інформаційною довідкою № КВ -2021 № 6336 від 26.02.2021.
18.12.2020 Десятою київською державною нотаріальною конторою зареєстровано в Спадковому реєстрі спадкову справу № 66966627, номер у нотаріуса 954/2020 після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала: АДРЕСА_1 . З заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ОСОБА_5 відмовився від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_2 . 22.04.2021 Державним нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори Ткач Тетяною Володимирівною прийнято постанову про відмову у видачі їй свідоцтва про право на спадщину на частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з підстав не визначення в правовстановлюючих документах розміру частки померлої.
Враховуючи те, що в позасудовому/судовому порядку частку померлої у спільній сумісній власності на квартиру для спадкування визначити не можливо, оскільки це суперечить законодавству України, то виникає необхідність визначити 1/2 частину Позивача на квартиру у спільній сумісній власності на квартиру з метою належного визнання її прав.
Крім того, зазначає, що вона має право успадкувати та оформити право власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , однак через відмову нотаріуса позбавлена можливості здійснити це в позасудовому порядку.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 просила визначити, що частка ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становить 1/2 (одну другу) її частину за Договором купівлі - продажу нерухомості від 30.05.1997 р. Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/3 (одну третю) частину квартири АДРЕСА_2 .
Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 13 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Ткач Тетяна Володимирівна, ОСОБА_4 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку в порядку спадкування за законом - задоволено частково.
Визначено, що частка ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становить 1/2 (одну другу) її частину за Договором купівлі - продажу нерухомості від 30.05.1997.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 (одну шосту) частку квартири АДРЕСА_2 .
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 11 350 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 800 грн 00 коп.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Десята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку у квартирі - задоволено частково.
Визначено, що частка ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_2 , становить 1/4 (одну четверту) її частини.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 728 грн 41 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн 00 коп.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням у частині розподілу судових витрат про стягнення сум судового збору солідарно з відповідачів на користь позивачки, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
У апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просив рішення суду першої інстанції у частині розподілу судових витрат про стягнення сум судового збору солідарно з відповідачів на користь позивачки змінити, стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4 256 грн 25 коп, а також, зазначаючи у апеляційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду першої інстанції у частині витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу, просив постановити додаткове рішення у справі, яким здійснити розподіл судових витрат між сторонами з урахуванням наданих апелянтом доказів, що підтверджують розмір судових витрат, пов'язаних з наданою правничою допомогою.
Обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідачами за первісним позовом частково визнано позовні вимоги ОСОБА_2 та помилково не застосовано при стягненні судового збору положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову. Зазначає, що сума судового збору, що підлягає поверненню позивачці, мала бути розрахована наступним чином: 11 350 грн 00 коп. ? (визнаного відповідачами) х 50% = 2837 грн. 50 коп. Залишок сплаченого судово збору, який мав бути пропорційно покладено на сторону мав відповідно складати: 11 350 грн 00 коп. - 2837 грн. 50 коп. = 8512 грн. 50 коп. 3 врахуванням того, що позовна вимога позивачки про визнання за нею в порядку спадкування за законом права власності на 1/3 частки квартири була частково задоволена судом першої інстанції на 1/6 її частки, вважає, що пропорційно такому задоволенню вимоги, на відповідачів солідарно може бути покладена відповідна половина судового збору, сплаченого при подачі позову за вирахуванням суми повернутих коштів, а саме: 8512 грн. 50 коп. /2 = 4256 грн. 25 коп.
Окрім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про відшкодування ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, не взяв до уваги заяву ОСОБА_1 від 01 листопада 2022 року, якою той повідомив суд про надання доказів витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
02 червня 2023 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_2 , на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 квітня 2023 року, поданий представником - адвокатом Грицик Д.С. У вказаному відзиві позивачка за первісним позовом просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що ОСОБА_1 належним чином віднесено до складу відповідачів, оскільки він має майновий інтерес до частки спільної квартири. Зазначає, що у відзивах ОСОБА_1 , ОСОБА_11 на позовну заяву датованих 18.06.2021 р. відсутнє визнання за ОСОБА_2 розміру часток у спірній квартирі як в мотивувальній частині, так і в прохальній частині документа. Не містять матеріали справи і окремих заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання позову ОСОБА_12 . Крім того, у зустрічному позові ОСОБА_1 датованого 18.06.2021 р. він прямо заперечує проти первісного позову ОСОБА_2 і не визнає його.
Окрім того, звертає увагу суду на те, що у справі № 758/6554/21 наявні матеріали спадкової справи № 6696662, номер у нотаріуса 954/2020 зареєстрована 18.12.2020, які містять заяву ОСОБА_3 , датовану 14.05.2021 р., в якій вона нотаріусу повідомляла, що вона заперечує проти будь-яких часток ОСОБА_2 , оскільки спірна квартира нібито належить виключно її матері та ОСОБА_13 , а тому просила нотаріуса відмовити ОСОБА_2 видавати свідоцтво про право на спадщину. Вказує, що відповідно до п. 38 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визнання відповідачем позову не є підставою для звільнення його від сплати судових витрат. Таким чином, вважає, що відсутні процесуальні підстави для звільнення відповідачів від сплати судових витрат та повернення судового збору в порядку ч. 1 ст. 142 ЦПК України.
Також у відзиві зазначає, що розподіл судових витрат не входить до предмета позову (позовних вимог), а тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.
Щодо незгоди ОСОБА_1 з ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.04.2023 р. наголошує, що предметом оскарження за даною апеляційною скаргою є рішення Подільського районного суду м. Києва від 13.04.2023 р. в частині розподілу судового збору, а не ухвала Подільського районного суду від 21.04.2023 р. про відмову в ухваленні додаткового рішення.
Поряд з цим вказує, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу на стадії апеляційного розгляду по справі № 758/6554/21 складає 10 000,00 грн, докази будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
У судовому засіданні апелянт та його представник просили апеляційну скаргу задовольнити на підставі наведених в ній доводів.
Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, здійснюючи розподіл судових витрат по сплаті судового збору за первісним позовом, виходив з того, що під час подання первісного позову ОСОБА_2 сплатила судовий збір у розмірі 11 350 грн 00 коп., що підтверджується банківською квитанцією від 14.05.2021. З огляду на вказане суд першої інстанції поклав судовий збір у розмірі 11 350 грн. 00 коп. солідарно на відповідачів.
Колегія суддів не може погодитися з таким розподілом судових витрат за первісним позовом, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що у відзивах на позовну заяву від 18 червня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зазначали про часткове визнання ними позову та просили відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_2 лише в частині визначення за нею порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 права власності на 1/3 частку квартири (т.1, а.с.118, 125).
Поряд з цим, у рішенні Подільського районного суду м.Києва від 13 квітня 2023 року судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_14 частково визнали позов (т.2, а.с.187).
Рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 квітня 2023 року у частині часткового визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_14 позову не оскаржувалося, а відтак доводи представника ОСОБА_2 , викладені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо того, що матеріали справи не містять окремих заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання позову ОСОБА_15 апеляційний суд до уваги не бере.
Отже, ураховуючи часткове визнання відповідачами первісних позовних вимог, суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл судових витрат за первісним позовом, помилково не застосував положення ч.2 ст. 142 ЦПК України.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Ткач Тетяна Володимирівна, ОСОБА_4 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку в порядку спадкування за законом - задоволено частково.
При цьому вказаним рішенням суду у повному обсязі задоволено визнані відповідачами позовні вимоги, а саме, що частка ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становить 1/2 (одну другу) її частину за Договором купівлі - продажу нерухомості від 30.05.1997 та визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_2 .
Відтак, судові витрати ОСОБА_2 по сплаті судового збору за звернення до суду з даними позовними вимогами, визнаними відповідачами, у розмірі 8 548 грн 82 коп. (908 грн - 1 немайнова вимога + 7 640 грн 82 коп), підлягає розподілу з урахуванням положень ч.2 ст. 142 ЦПК України, а саме: 50 відсотків судового збору (4 274 грн 41 коп), сплаченого при подачі позовних вимог, підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.
Інша частина судового збору у розмірі 50 відсотків судового збору (4 274 грн 41 коп) за звернення з даними позовними вимогами, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачки.
Окрім того, окрім того, апеляційний суд бере до уваги, що позовна вимога ОСОБА_2 про визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на 1/3 (одну шосту) частку спірної квартири задоволена рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 квітня 2023 року частково, а саме: визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 (одну шосту) частку квартири АДРЕСА_2 .
Таким чином, судовий збір за звернення до суду з даною позовною вимогою, підлягає розподілу у порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, ураховуючи, що позовна вимога задоволена частково, з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 546 грн 94 коп. (1% від вартості 1/6 частки квартири АДРЕСА_3 ).
При цьому суд першої інстанції, стягуючи з відповідачів судовий збір солідарно, не врахував, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Таким чином, установивши, що загальний розмір судового збору за подачу первісного позову, який підлягав стягненню з відповідачів становить 6 821 грн 35 коп (4 274 грн 41 коп + 2 546 грн 94 коп), апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду в оскаржуваній частині та ухвалення нового судового рішення у цій частині про стягнення з відповідачів у рівних частках на користь позивачки судового збору за подачу позовної заяви у розмірі по 3 410 грн 67 коп. з кожного.
Також апеляційний суд вважає, що частково заслуговують на увагу і доводи апелянта щодо помилковості висновку суду першої інстанції у частині вирішення судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні суду питання про відшкодування ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.
Так, з матеріалів справи апеляційним судом було встановлено, що 01 листопада 2023 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Власенко Ю.В. подано заяву, у якій заявлено про намір подати докази розміру судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Отже, суд першої інстанції, не врахувавши наявність у матеріалах справи вказаної заяви, передчасно вирішив питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн 00 коп.
Відтак, рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 квітня 2023 року у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн 00 коп. необхідно скасувати, оскільки судом першої інстанції було порушено порядок розгляду даного питання.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Таким чином, переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, а рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 квітня 2023 року у частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 11 350 грн 00 коп. - скасуванню та ухваленням у цій частині нове судове рішення про повернення ОСОБА_2 з Державного бюджету України - 4 274 грн 41 коп судового збору за подання позовної заяви та стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору за подачу позовної заяви по 3 410 грн 67 коп. з кожного. Також підлягає скасуванню рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 квітня 2023 року у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 квітня 2023 року - задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 квітня 2023 року у частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 11 350 грн 00 коп. - скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення.
Повернути ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) з Державного бюджету України - 4 274 грн 41 коп судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 3 410 грн 67 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 3 410 грн 67 коп.
Рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 квітня 2023 року у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн 00 коп. - скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлено 19 грудня 2023 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова