СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/10187/23
пр. № 2/759/3513/23
27 листопада 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення сплачених сум за комунальні послуги,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 р. ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом у якому просить стягнути з відповідача на свою користь сплачені нею грошові кошти за комунальні послуги, утримання будинку та прибудинкової території, за період з 01.05.2020 р. по 16.05.2023 р. у розмірі 23939,80 грн, а також судові витрати.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.06.2023 р. позов залишено без руху.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.07.2023 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, своєю заявою адвокат Новікова Н.І. просить здійснювати розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
У судове засідання відповідач не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, правом подання відзиву не скористалась.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням справами Національної Академії наук України 18.10.1993 р. за реєстровим номером №2764.
Згідно витягу з Реєстру територіальної громади м.Києва за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З вбачається із довідки про рух коштів по банківській карті ОСОБА_3 здійснювалась оплата за житлово-комунальні послуги та утримання майна, зокрема за період з 01.05.2020 р. по 16.05.2023 р. у розмірі 35864,57 грн.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник майна зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна. Згідно п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач.
Таким чином позивач та відповідач є споживачами житлово-комунальних послуг.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Аналогічний обов'язок споживача закріплено в ст. 68 ЖК України, згідно з якою наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають в частині власності квартиру користуються нею для особистого мешкання і мешкання членів їх сімей.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Частиною 3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Відповідно до ч. 4 ст. 543 ЦК України виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Згідно ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотню вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки яка припадає на нього.
Отже, позивач, сплативши за надані житлово-комунальні послуги за травень 2020 р. - травень 2023 р., які обчисленні з урахуванням зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виконав солідарний обов'язок щодо сплати за надані житлово-комунальні послуги, зокрема й за відповідача.
Таким чином з урахуванням приписів ч. 1 ст. 544 ЦК України позивач має право на зворотню вимогу (регрес) до відповідача у рівній частці, а саме в розмірі 2/3 витрат сплачених житлово-комунальні послуги за вказаний період у розмірі 23939,80 грн.
За таких обставинах суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача сплачені позивачем грошові кошти за комунальні послуги, утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.05.2020 р. по 16.05.2023 р. у розмірі в розмірі 2/3 витрат, що становить 23939,80 грн.
Таким чином обставини позовних вимог знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового засідання, ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховується: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Слід зазначити, що необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказана позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20).
На підтвердження понесених позивачем витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги надано ордер, договір про надання правової допомоги від 16.05.2023 р. №М-1129, акт про надання юридичних послуг від 29.05.2023 р., фіскальний чек про оплату послуг за договором про надання юридичних послуг у розмірі 12000,00 грн.
Таким чином, позивачем доведено розмір понесених витрат на правову допомогу, які суд вважає співмірними з складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 22, 202, 319, 322, 360, 526, 527, 530, 533, 541, 543, 544, 611, 625 ЦК України, ст. 61, 64, 65, 67, 68 ЖК України, ст. 1, 5, 7, 9, 19-21, 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення сплачених сум за комунальні послуги, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_1 ) грошові кошти за комунальні послуги за період з 01.05.2020 р. по 16.05.2023 р. у розмірі 23939 грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. та витрати на правову (правничу) професійну допомогу у розмірі 12000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя І.Ю. Єросова