СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/16844/23
пр. № 2-а/759/166/23
19 грудня 2023 року м.Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника командира роти Управління патрульної поліції в Донецькій обл. Департаменту патрульної поліції України лейтенанта поліції Молчанова Віктора Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до до заступника командира роти Управління патрульної поліції в Донецькій обл. Департаменту патрульної поліції України лейтенанта поліції Молчанова В.С., Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАТ №7604380 від 26.08.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП України, закрити провадження у справі та стягнення судового збіру.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що постановою серії ЕАТ № 7604380 від 26.08.2023 року лейтенантом поліції поліції Молчановим В.С. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено грошове стягнення у виді штрафу на користть держави в розмірі 510,00 грн. Вказану постанову він вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки під час розгляду справи йому не було роз'яснено процесуальні права, зокрема, можливість відкласти розгляд справи, скористатися правовою допомогою адвоката, що призвело до порушення його конституційних прав на захист. У постанові не зазначено технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо така проводилась) порушення, не зазначено докази скоєння ним порушення, та чк наслідок відеозапис з нагрудної камери поліцейського є недопустимим доказом. Докази його винуватості в скоєнні ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відсутні, оскільки він, керуючи транпортним засобом виконав вимоги, передбачені ПДР України, та не порушив правила переїзду перехрестя, як зазначено в оскаржуваній постанові, отже в діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2023 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 09-10).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 08.09.2023 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 11).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 20.09.2023 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 15).
17.10.2023 року від представника Департаменту патрульної поліції Щур І.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає що твердження позивача, викладені у позові, є необгрунтованими, хибними, а позовні вимоги не підлягають задоволенню судом. Вказує, що під час несення служби 26.08.2023 року екіпажем патрульної поліції близько о 12:15 год. за адресою м. Київ, вул. Зодчих 4А було виявлено транспортний засіб "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Після чого відповідачем було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Поліцейський підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1. ПДР на підставі ст. 32 Закону країни «Про Національну поліцію» та п. 2.4. (а) ПДР. ОСОБА_1 порушив вимогу знаку 5.16, зі смуги з якої дозволено рух лише ліворуч, здійснив рух прямо. Подія була зафіксована на нагрудний реєстратор інспектора № 413817, однак, відповідно до розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 року, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, а тому направити відеофайл правопорушення з об'єктивних причин не вдається за можливе. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, за результатом якого винесена оскаржувана постанова (а.с. 25-30).
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що постановою лейтенанта поліції УПП в м.Києві Молчанова В.С. серія ЕАТ № 7604380 від 26.08.2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн за ч. 2 ст. 122 КУпАП, згідно якої 26.08.2022 року водій ОСОБА_1 26.08.2023 року о 12:15 у м.Києві вул. Зодчих, 4А керуючи автомобілем"Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив вимоги розташування транспортного засобу на проїзжій частині, зі смуги з якої дозволено рух лише ліворуч здійснив рух прямо, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП(а.с. 14).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
За правилами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача як суб'єкта владних повноважень, тягар доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є вчинення ними правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме, що позивач не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «рух по смугах».
Дорожній знак 5.16 «рух по смугах» показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В порушення вимог ст.77 КАС України Департаментом патрульної поліції не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема ні відзив на позовну заяву, ні зміст оскаржуваної постанови не містить посилання на докази, які об'єктивно фіксують обставини вчинення правопорушення позивачем та відповідають вимогам ст. 251 КУпАП: матеріали фото- чи відеозйомки вчиненого порушення, пояснення свідків події, або інші докази, з огляду на наступне.
Так, відповідач-2 зазначає у відзиві, що відповідно до розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, тому у зв'язку із закінченням строків зберігання у відповідача-1 відсутні фото- та відеоматеріали на підставі яких винесена оскаржувана постанова. При цьому факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений відповідачем-1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, відповідач-2 як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки воно зафіксоване лише у постанові від 26.08.2023 року та не підтверджується жодними іншими доказами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені принципи випливають із положень ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП, інспектори відповідного органу діють не як самостійні суб'єкти владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійними відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП, покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 цього Кодексу.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року №724/716/16-а.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду касаційної інстанції, викладених у постанові від 26.12.2019 року №724/716/16-а, про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не призначений ним інспектор.
Отже, суд зазначає, що заступника командира роти Управління патрульної поліції в Донецькій обл. Департаменту патрульної поліції України лейтенанта поліції Молчанов В.С. не може виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме Департамент патрульної поліції України, а не призначений ним інспектор.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідкам розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з підстав недоведеності суб'єктом владних повноважень її правомірності факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з урахуванням задоволення позову стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 536,80 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду.
Керуючись нормами ст. 2, 8, 9, 77, 139, 243-246, 250, 268-272, 286 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника командира роти Управління патрульної поліції в Донецькій обл. Департаменту патрульної поліції України лейтенанта поліції Молчанова Віктора Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 7604380 від 26.08.2023 року, винесену лейтенантом поліції батальйону 1, роти 5 Управління патрульної поліції у м. Києві Молчановим Віктором Сергійовичем відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб'єкта владних повноважень Управління патрульної поліції в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 536 грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Ю.О. Твердохліб