ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 531/84/22 Номер провадження 22-ц/814/4608/23Головуючий у 1-й інстанції Герцов О.М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Дорош А. І., Обідіної О. І.,
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч»
на ухвали Карлівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2023 року у складі судді Герцова О. М. про сплату судових витрат
у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» до ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Кумечко», третя особа: Державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховод Костянтин Вікторович, про визнання недійсним договору оренди землі, стягнення неотриманого доходу,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 14 липня 2023 року вказаний позов СТОВ «Світоч» до ОСОБА_1 та ФГ «Кумечко» про визнання недійсним договору оренди землі, стягнення неотриманого доходу було залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Представники відповідачів звернулися до суду із заявами про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, та просили про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 11 200 грн та на користь ФГ «Кумечко» 11 500 грн у відшкодування понесених відповідачами витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалами Карлівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2023 року клопотання адвоката Гирі А. В. та адвоката Кумечко М. С. про розподіл судових витрат задоволено.
Стягнуто з СТОВ «Світоч» на користь ФГ «Кумечко» 11 500 грн та на користь ОСОБА_1 11 200 грн витрат, понесених на правничу допомогу.
В апеляційному порядку ухвали оскаржені представником позивача адвокатом Приліпко І. Л., яка, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвали суду першої інстанції скасувати та винести нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні вимог представників відповідачів.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції не встановив реальність та співмірність понесених витрат зі складністю справи, залишив поза увагою той факт, що в акті виконаних робіт деякі дії є тотожними, є дії які є об'єднаними, і всі дії без оцінки кожної послуги в грошовому еквіваленті, що є підставою для відмови у задоволенні таких витрат.
Звертає увагу, що заявником не надано суду, як і не направлено іншій стороні по справі, розрахунку судових витрат відповідно статті 134 ЦПК України, а також не направлено і саме клопотання з додатками, відповідно статті 137 ЦПК України, що є самостійною підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Гиря А. В. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника СТОВ «СВІТОЧ» адвоката Приліпко І. Л. на ухвали Карлівського районного суду Полтавської області від 11.08.2023.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
За правилами частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що 18.01.2022 представник позивача адвокат Новицький В. В. звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ФК «Кумечко», в якому посилаючись на порушення прав СТОВ «Світоч», як орендаря земельної ділянки площею 6,4961 га кадастровий номер 5321683400:00:001:0162 на підставі договору оренди землі від 01.01.2009, який було укладено з власником земельної ділянки ОСОБА_1 строком на 10 років з моменту державної реєстрації у відділі Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області 18.01.2012 за № 532160004000808, просив визнати недійсним договір оренди даної земельної ділянки, укладений між відповідачами 02.01.2019, та стягнути на користь СТОВ «Світоч» з ОСОБА_1 260 833,63 грн неотриманого доходу і солідарно з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору за подання позову, заяви про забезпечення позову та за надання правничої допомоги адвоката.
Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 28 січня 2022 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 01 серпня 2022 року за клопотанням представника позивача у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою від 29 вересня 2022 року за клопотанням судового експерта від 24.08.2022 про надання додаткових матеріалів, необхідних для складення висновку експерта, призначено у справі судово-економічну експертизу з уточненням запитань, поставлених перед судовим експертом. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
10 жовтня 2022 року експертом складено та направлено на адресу Карлівського районного суду Полтавської області повідомлення за вих. № СЕ-19/117-22/11648-ЕК про неможливість проведення експертизи, оскільки експерту не уточнено поставлені на вирішення експертизи питання, та не надано документи, необхідні для дослідження розрахунку розміру неотриманого доходу (упущеної вигоди) СТОВ «Світоч» через неможливість користування земельною ділянкою кадастровий номер 5321683400:00:001:0162.
11 листопада 2022 року провадження у справі було відновлено та призначено розгляд справи на 18.11.2022.
Ухвалою суду від 18 листопада 2022 року за клопотанням представника позивача адвоката Новицького В. В. призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Повідомленням від 08.03.2023 № СЕ-19/117-22/16885-ЕК експерт заявив про неможливість проведення судової експертизи у зв'язку з ненаданням документів, на підставі яких здійснено розрахунок розміру неотриманого доходу (упущеної вигоди) СТОВ «Світоч» через неможливість користування земельною ділянкою кадастровий номер 5321683400:00:001:0162, а саме: документів, що містять інформацію про здійснені витрати на вирощування, урожайність та ціни реалізації соняшника і кукурудзи упродовж 2019, 2020, 2021 років, що унеможливлює проведення судової експертизи.
Ухвалою суду від 13 березня 2013 року провадження у справі відновлено та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 19 травня 2023 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
У судові засідання 16.06.2023 та 14.07.2023 позивач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим ухвалою суду від 14 липня 2023 року позов адвоката Новицького В. В., який подано в інтересах СТОВ «Світоч» до ОСОБА_1 , ФГ «Кумечко» про визнання недійсним договору оренди землі, стягнення неотриманого доходу залишено без розгляду з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвала Карлівського районного суду Полтавської області від 14 липня 2023 року про залишення позову СТОВ «Світоч» без розгляду в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.
По справі також встановлено, що рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2021 року у справі № 531/422/19, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, відмовлено у задоволенні позову СТОВ «Світоч» до ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода К. В. за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ФК «Кумечко», державний реєстратор Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Голуб М. С. про визнання договору оренди землі б/н від 02.01.2019 недійсним.
Вказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що згідно висновку експерта № 555-560 від 29.10.2021 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів по матеріалах цивільної справи № 551/422/19 у перший, другий та третій примірники договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5321683400:00:001:0162 площею 6,50 га) від 01 січня 2009 року, укладеного між СТОВ «Світоч» та ОСОБА_1 , вносились зміни шляхом зміни першого аркушу.
Статтею 59 Конституції України гарантовано право на професійну правничу допомогу, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133, частини другої статті 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи, належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами по справі.
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п'ята статті 142 ЦПК України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 УПК України).
З правилами частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Ухвалюючи про компенсацію відповідачам понесених судових витрат на правничу допомогу адвокатів, суд першої інстанції виходив з того, що дії позивача, пов'язані з неодноразовим призначенням за клопотанням представника позивача судової експертизи, яка не була проведена у зв'язку з ненаданням позивачем доказів, необхідних для надання відповідного висновку експерта, а також повторна неявка представника позивача у судові засідання, що унеможливила розгляд справи, є необґрунтованими, спрямовані на затягування розгляду справи, і понесені відповідачами судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачем.
Суд першої інстанції дійшов таких висновків обґрунтовано, з дотриманням норм процесуального права і доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача, зазначених висновків суду не спростовують.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. До основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесено, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Норма частини п'ятої статті 142 ЦПК України дає підстави для покладення на позивача понесених відповідачем судових витрат до ухвалення рішення по суті спору, у разі вчинення позивачем необґрунтованих дій, під якими слід розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань цивільного судочинства, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Не сприяє повноті та своєчасному розгляду і вирішенню справи повторна поспіль неявка в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце судового засідання і від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, що перешкоджає розгляду справи та є підставою для залишення позову без розгляду згідно пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21 (провадження № 11-126заі22).
У справі, що переглядається апеляційним судом, встановлено, що представник позивача в судові засідання 16.06.2023 та 14.07.2023 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Вирішуючи питання щодо залишення позову СТОВ «Світоч» без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання, неповідомлення позивачем про причини неприбуття до суду повторно та неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність позивача перешкоджає розгляду справи по суті, на чому також наполягали представники відповідачів, подавши в суді відповідні заяви.
Зважаючи на неможливість розгляду справи у зв'язку з повторною неявкою представника позивача в судове засідання, суд ухвалив залишити позов адвоката Новицького В. В. в інтересах СТОВ «Світоч» до ОСОБА_1 , ФГ «Кумечко» про визнання недійсним договору оренди землі, стягнення неотриманого доходу без розгляду і ухвала Карлівського районного суду Полтавської області від 14 липня 2023 року позивачем не оскаржена.
Залишення позову без розгляду є процесуальним наслідком зловживання позивача своїми правами, тому висновки суду першої інстанції про компенсацію відповідачам понесених судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, у зв'язку з необґрунтованими діями позивача відповідають встановленим фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Згідно Принципу 2 Рекомендації R (84)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя від 28 лютого 1984 року, якщо сторона починає явно необґрунтоване провадження, суд має бути наділений повноваженнями постановляти рішення у справі у спрощеному порядку, і, якщо це доречно, накладати на цю сторону штраф або ухвалювати рішення про відшкодування збитків, завданих іншій стороні. Коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути в змозі стягнути судові витрати з адвоката.
Відповідно до вимог статей 2, 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, з дотриманням принципів диспозитивності та пропорційності, що покладають на сторони обов'язок доведення обставин справи, на які кожна із сторін посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Стаття 134 ЦПК України зобов'язує кожну сторону подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. Попередній розрахунок судових витрат надається разом з першою заявою сторони по суті спору та є її обов'язковою складовою. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга статті 174 ЦПК України).
Разом з тим, матеріали справи не містять заяв відповідачів по суті справи в суді першої інстанції, а тому доводи апеляційної скарги позивача про порушення відповідачами порядку попереднього визначення суми судових витрат, є безпідставними.
Зважаючи на положення частини восьмої статті 141 ЦПК України, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів та протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення надала докази на підтвердження розміру таких витрат, доводи апеляційної скарги щодо недоведеності таких витрат спростовуються наявними у справі доказами.
Заяви до суду представників відповідачів адвоката Гирі А. В. та адвоката Кумечко М. С. від 14.07.2023 та подальше надання ними 19.07.2023 разом із клопотаннями про розподіл судових витрат акту виконаних робіт (наданих послуг) від 19.07.2023 відповідно до договору про надання правової допомоги від 27.04.2022, укладеного адвокатом Кумечко М. С. з клієнтом ОСОБА_1 та квитанції № 75 від 19.07.2023 про сплату ОСОБА_1 гонорару адвоката у сумі 11 200 грн, а також акту виконаних робіт (наданих послуг) від 18.07.2023 відповідно до договору про надання правової допомоги від 27.04.2022, укладеного адвокатом Гиря А. В. з клієнтом ФГ «Кумечко» та квитанцій № 12 від 18.07.2023 та № 13 від 19.07.2023 про сплату ФК «Кумечко» гонорару адвоката загальною сумою 11 500 грн, свідчать про дотримання відповідачами встановленого процесуального порядку подання доказів.
Вказані акти виконаних робіт (наданих послуг) містять детальний опис обсягу наданої правничої допомоги відповідачам із зазначенням кожної послуги, витраченого адвокатом часу та визначеної суми гонорару адвоката відповідно до умов договорів адвоката зі своїм клієнтом, що дозволяють встановити обставини, необхідні для вирішення спірного питання, тож доводи апелянта про відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та недопустимість акту, як доказу таких витрат, відхиляються апеляційним судом, як безпідставні.
У розумінні положень частини п'ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності цивільного процесу, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на правничу допомогу без відповідного клопотання іншої сторони та доказів неспівмірності витрат, що позивачем при вирішенні справи в суді першої інстанції не заявлялось.
Надані представниками відповідачів докази надсилання позивачу клопотання про розподіл судових витрат у справі № 531/84/22 із додатками, які були направлені адвокатом Кумечко М. С. на офіційну електронну адресу представника позивача адвоката Новицького В. В. 19.07.2023, а адвокатом Гиря А. В. шляхом направлення 19.07.2023 на поштову адресу СТОВ «Світоч», зазначену у позові, а також належне повідомлення позивача про день, час та місце судового засідання для вирішення заявлених клопотань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення СТОВ «Світоч» 29.07.2023 поштового відправлення з повісткою про виклик, дають підстави для висновку, що позивач не був позбавлений можливості заперечити проти розміру витрат, про відшкодування яких ставиться питання, але цього в установленому законом порядку не зробив.
Заперечуючи в апеляційній скарзі співмірність стягнутих судом витрат відповідачів на професійну правничу допомогу, позивач поважних причин нездійснення відповідних процесуальних дій в суді першої інстанції не навів та свого обов'язку довести неспівмірність витрат не виконав.
Таким чином, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суд першої інстанції дотримався вимог матеріального та процесуального права та дійшов обґрунтованих висновків про компенсацію відповідачам понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, які доводами апеляційної скарги позивача не спростовуються.
За таких обставин колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвали суду першої інстанції - без змін, як законні та обґрунтовані.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» - залишити без задоволення.
Ухвали Карлівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді А. І. Дорош
О. І. Обідіна