Справа № 177/2023/23
Провадження № 3/177/1318/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 грудня 2023 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Коваль Н.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Криворізького РУП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення: громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_1 ;
за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 19.09.2023 о 19 год. 30 хв. в Криворізькому районі на автодорозі Н 23 Кропивницький - Запоріжжя, в смт.Радушне, керував ТЗ ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 не маючи права керування таким транспортним засобом. Зазначене правопорушення вчинено повторно протягом року, після притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а ПДР України.
Крім того, ОСОБА_1 19.09.2023 о 19 год. 30 хв. в Криворізькому районі на автодорозі Н 23 Кропивницький - Запоріжжя, в смт.Радушне, керував ТЗ ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження медичного огляду для встановлення у встановленому законом порядку стану сп'яніння в присутності двох свідків - відмовився, чим своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України.
Зазначене правопорушення вчинено ОСОБА_1 повторно протягом року, після притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчить підпис останнього в поштовому повідомленні, про те в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
Суддя, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши фрагменти відеозаписів на дисках DVD-R, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, з протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД № 187588, ААД № 187591 від 19.09.2023 слідує, що ОСОБА_1 19.09.2023 о 19 год. 30 хв. в Криворізькому районі на автодорозі Н 23 Кропивницький - Запоріжжя, в смт.Радушне, керував ТЗ ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 .
Перевіряючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, суд виходить з наступного.
Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Склад порушення п. 2.5 ПДР України має місце у таких випадках: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так протокол про адміністративне правопорушення та диск із відеозаписом, містять відомості про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, що також зафіксовано в письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Крім того, ОСОБА_1 надано направлення для самостійного проходження медичного огляду про те останній не надав суду відомостей про проходження зазначеного огляду.
Як видно з матеріалів справи, 06.06.2023 Довгинцівським районним судом м.Кривог7о Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проаналізувавши відеозаписи та наявні письмові докази суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Перевіряючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2.1 А ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Судом встановлено, що відповідно до картки обліку адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Вказаний факт та встановлені судом обставини, суд розцінює як свідчення триваючого умисного ігнорування ОСОБА_1 вимог закону, який усвідомлюючи протиправний характер своїх дій свідомо продовжує допускати порушення.
Приймаючи до уваги викладене, дослідивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Обираючи вид і міру стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, бере до уваги особу ОСОБА_1 , його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який створює небезпеку і загрозу як його здоров'ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню.
При цьому береться до уваги, що ОСОБА_1 вчинив два взаємопов'язаних адміністративних правопорушення і їх розгляд відбувається одночасно одним і тим же місцевим судом, тому стягнення на нього, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На переконання суду, таке стягнення відповідно до вимог ст. 23 КУпАП буде справедливим, достатнім та оправданим метою застосування стягнення, що також узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 33 рішення № 17888/12 у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014.
Відповідно до ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Так, матеріали справи містять відомостей про те, що власником ТЗ ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 - не являється, у зв'язку з чим при накладенні на останнього адміністративного стягнення, питання про оплатне вилучення транспортного засобу вирішити неможливо.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ст. ст. 283, 284, 289 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Об'єднати в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 №177/2023/23 за ч. 2 ст. 130 КУпАП та № 177/2024/23 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер 177/2023/23.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення, відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, у виді в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Н.В. Коваль