УХВАЛА
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 712/15921/19
провадження № 61-16943ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на постанову Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня
2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,
ВСТАНОВИВ:
27 листопада 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня
2023 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання
про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі.
Проте, у касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу касаційної скарги, оскільки сума судового збору за подачу касаційної скарги складає більше ніж 5 % від її річного доходу за минулий 2022 рік.
На підтвердження вказаного, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 ,
до касаційної скарги додала відомості з Державного реєстру фізичних
осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, з якого вбачається, що станом
на 26 жовтня 2023 року за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року відсутня інформація про доходи.
Вирішуючи питання про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати
на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи
є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того,
що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору здійснюється на розсуд суду та не є його обов'язком.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права
та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини
є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення клопотання, оскільки додані до клопотання про звільнення від сплати судового збору докази підтверджують наявність обставин, визначених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», що дає підстави для його задоволення та звільнення скаржника від сплати судового збору за подання касаційної скарги на судове рішення.
Разом з тим, відповідно до пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України
у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
З тексту касаційної скарги вбачається, що заявник не погоджується з рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2023 року та постановою Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року.
Разом з цим, у прохальній частині касаційної скарги просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року в оскаржуваній частині, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При цьому ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , не конкретизує
у прохальній частині касаційної скарги в якій саме частині просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року.
Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково
і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
За таких обставин, представнику заявниці необхідно звернутися до Верховного Суду із уточненою редакцією касаційної скарги, разом з її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у якій уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги та викласти їх відповідно до статті 409 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Звільнити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , від сплати судового збору за подачу касаційної скарги.
Касаційну скаргу адвоката Бурлай Олени Юріївни, в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на постанову Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня
2023 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк