Справа № 308/17556/23
Закарпатський апеляційний суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваної ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/558/23, за апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2023 року, задоволено погоджене прокурором клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_8 , (далі - слідчий), у кримінальному провадженні №22023070000000030, внесеному 14.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про застосування відносно підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вербець, Берегівського району, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, розлученої, має на утриманні чотирьох дітей, з вищою освітою, тимчасово непрацюючої,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 05 грудня 2023 року включно.
Цією ухвалою підозрюваній ОСОБА_6 визначено заставу у розмірі 2300 (дві тисячі триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 6173200 (шість мільйонів сто сімдесят три тисячі двісті) гривень.
У разі внесення застави на підозрювану ОСОБА_6 , покладені такі процесуальні обов'язки: прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З матеріалів клопотання убачається, що 10 жовтня 2023 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У клопотанні слідчий вказує на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, і за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років. В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням здобуто докази, які слугували підставою для винесення підозри, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрювана ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування, зокрема це підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експертів, з метою зміни наданих раніше показань на свою користь; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення. На переконання слідчого, вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу: особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, позаяк такі не будуть дотримані підозрюваною. На підставі викладеного, слідчий просить застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , запобіжний захід - тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки такий зможе запобігти вказаним ризикам. Просить клопотання задовольнити.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному виготовленні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та ч. 2 ст. 310 КК України, - у незаконному вирощуванні конопель, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з метою збуту, за що їй загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна. На підставі наданих матеріалів слідчий суддя встановив, що досудовим розслідуванням здобуто докази, які слугували підставою для винесення підозри, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, підтверджені належними доказами. Так, слідчим доведено існування ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Окрім цього, слідчий суддя вважає слушними доводи клопотання про те, що підозрювана може знищити, сховати, або спотворити будь яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Отже, стороною обвинувачення безумовно доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_6 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, наявні обґрунтовані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Окрім цього, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України слідчий суддя врахував конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , відомості про її майновий та сімейний стан, дані про особу підозрюваної, а також обсяги наркотичних засобів згідно з висновками експертизи про розміри вчинюваних дій під час воєнного стану, тому слідчий суддя вважав за необхідне визначити заставу в розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме дві тисячі триста прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 173 200 грн, оскільки саме такий розмір буде достатнім, щоб гарантувати виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї обов'язків та не буде завідомо непомірним для неї.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваної ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 , вказує на те, що ухвала слідчого є незаконною та необґрунтованою, тому підлягає скасуванню. Вважає, що слідчий суддя не врахував те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які слідчий вказує у клопотанні не існують. Посилається на те, що ОСОБА_6 раніше не судима, має родину, постійне місце проживання, на її вихованні четверо дітей - 2007, 2015, 2017 та 2018 року народження. Розмір застави, визначений слідчим суддею, на переконання апелянта, є непомірним для підозрюваної ОСОБА_6 . Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою щодо підозрюваної ОСОБА_6 обрати запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_5 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності підозрюваної ОСОБА_6 , неявка якої, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності підозрюваної апеляційний суд бере до уваги, що: підозрювана належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавала; в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища підозрюваної і стороною захисту не заявлено клопотання про бажання підозрюваної брати участь у розгляді кримінального провадження, а тому її явка не визнана обов'язковою і апеляційним судом не вирішувалось питання про її доставку в судове засідання; прокурор та захисник не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги без участі підозрюваної.
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні СВ УСБУ в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Закарпатської обласної прокуратури.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою брали участь підозрювана ОСОБА_6 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених ст. 193 КПК України.
Обґрунтованим є і висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 310 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: витягом з ЄРДР, протоколом обшуку від 09.10.2023, протоколом огляду місця події від 09.10.2023, протоколом допиту підозрюваної, протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.10.2023, висновками експертів від 12.10.2023 №СЕ-19/107-23/9899-НЗПРАП, №СЕ-19/107-23/9895-НЗПРАП, №СЕ-19/107-23/9898-НЗПРАП, №СЕ-19/107-23/9901-НЗПРАП, - на підставі яких 10.10.2023 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 310 КК України. Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_6 діяння, які підпадають під ознаки передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 310 КК України кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана має відношення до вчинення цих кримінальних правопорушень.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених ст.177 КПК України ризиків, зокрема можливого переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, знищення, сховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та фактичні обставини їх вчинення, у своїй сукупності з їх тяжкістю (передбачені ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 310 КК України кримінальні правопорушення відносяться до тяжких злочинів, за що підозрюваній може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна) та даними про особу підозрюваної (офіційно не працевлаштована, розлучена) повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Поряд із цим, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дав належну оцінку таким обставинам: тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній ОСОБА_6 може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема, шляхом виїзду з території України; ризик впливу на свідків, які вже встановлені та будуть встановлені, з метою дачі, зміни ними показань на її користь, експертів підтверджується тим, що відповідно до кримінального процесуального закону показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні, і при цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, що свідчить про те, що ризик впливу на свідків, експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, експертів та дослідження їх судом; зважаючи на наявність спільників, причетних до кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , та ретельне маскування, існують ризики того, що знаходячись на волі, ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи ніж тримання під вартою, можуть бути недостатніми для запобігання вищенаведеним ризикам.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджені належними доказами, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Твердження сторони захисту про те, що підозрювана ОСОБА_6 раніше не судима, має родину, постійне місце проживання, на її вихованні четверо дітей - 2007, 2015, 2017 та 2018 року народження, - апеляційний суд, з огляду на наведене вище, також визнає такими, що не свідчать про відсутність вищенаведених ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також не дають підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
При цьому, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрювана і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак, обставини, за яких ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваної, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у ОСОБА_6 захворювань, які перешкоджають триманню її під вартою; що підозрювана із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_6 під вартою може негативно відобразитись на стані її здоров'я.
Тому, доводи апеляційної скарги про можливість застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, - апеляційний суд також відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження і не спростовують висновків слідчого судді, вважаючи, що наведені в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді факти, які знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, не дають підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, у тому числі і не пов'язаного з ізоляцією від суспільства.
Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, характер та спосіб їх вчинення, негативні наслідки для держави, економіки та суспільства від злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, обсяги наркотичних засобів згідно з висновками експертиз, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваної ОСОБА_6 , і дійшов належного висновку про те, що має місце виключний випадок і застава в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
Тому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, і у свою чергу, обґрунтовано визначив розмір застави - 2300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків.
При цьому, апеляційний суд, окрім наведеного вище, бере до уваги й те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, у тому числі й про майновий стан підозрюваної ОСОБА_6 , які б свідчили про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваної, що в свою чергу свідчить про те, що підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваної ОСОБА_6 апеляційним судом не встановлено. Також, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінальних правопорушень та покарання, яке може бути призначено за його вчинення, обставини їх скоєння, наявні в матеріалах судового провадженні відомості про особу підозрюваної, кількість та ступінь передбачених ст. 177 КПК України ризиків, - апеляційний суд вважає, що встановлений слідчим суддею підозрюваній ОСОБА_6 розмір застави - 2300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде необхідним і достатнім, у разі його внесення, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.
Тому, як безпідставні і непідтверджені апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про непомірність визначеного слідчим суддею розміру застави.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваній ОСОБА_6 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави - 2300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, так як існують ризики невиконання нею своїх процесуальних обов'язків, а інший, менш суворий, запобіжний захід чи застава в меншому розмірі, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
Строк тримання підозрюваної ОСОБА_6 під вартою слідчий суддя встановив відповідно до приписів ч. 1 ст. 197 КПК України.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі сторона захисту не посилалася.
Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_7 який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2023 року, якою задоволено погоджене прокурором клопотання слідчого, у кримінальному провадженні №22023070000000030, внесеному 14.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та обрано відносно підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 05 грудня 2023 року включно з визначенням застави у розмірі 2300 (дві тисячі триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 6173200 (шість мільйонів сто сімдесят три тисячі двісті) гривень, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: