ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"14" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/5383/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.
розглянувши заяву (вх. № 4-79/23 від 14.12.2023) TINKA SHIPPING S.A. (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Республіка Маршаллові острови, МН 96960) про вжиття заходів забезпечення позову (до його подання)
до осіб, що можуть набути статус учасників справи (відповідача):
1) Приватного підприємства «ЛАРУС ШИППІНГ» (68800, Одеська обл., м. Рені, вул. Шевченко, 29/3; код ЄДРПОУ 35067708);
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» (68800, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188; код ЄДРПОУ 37565261);
3) Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (68803, Одеська обл., м. Рені, вул. 28-го Червня, 125; код ЄДРПОУ 34322111)
ВСТАНОВИВ:
Компанія TINKA SHIPPING S.A. звернулась до Господарського суду Одеської області заяву (4-79/23 від 14.12.2023) відносно осіб, що можуть набути статус учасника справи (відповідачів) - Приватного підприємства «ЛАРУС ШИППІНГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» та Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про забезпечення позову (до його подання), за змістом якої просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- зупинити реалізацію на електронних торгах Державного підприємства «СЕТАМ» судна суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998, реєстраційний номер лота: 537791 (уцінено лот 521540) до набуття чинності рішенням по справі за позовом компанії TINKA SHIPPING S.A. про визнання права власності на судно суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття арешту;
- заборонити продавцю - приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитру Миколайовичу, номер посвідчення 0131, вчиняти будь-які дії та заходи, направлені на реалізацію будь-яким способом, звернення стягнення, призначення та проведення прилюдних торгів (аукціонів) з реалізації, оформлення, переоформлення права власності на судно суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998, до набуття чинності рішенням по справі за позовом компанії TINKA SHIPPING S.A. про визнання права власності на судно суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття арешту;
- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно або рухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме або рухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме або рухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо судна суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998 до набуття чинності рішенням по справі за позовом компанії TINKA SHIPPING S.A. про визнання права власності на судно суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття арешту.
В обґрунтування заяви зазначено, що заявник
14.12.2023 відбудеться електронний аукціон з примусового продажу майна суховантажного теплоходу «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998, за реєстраційним номером лота: 537791 (уцінено лот 521540, уцінено лот 520147), у об'єднаному виконавчому провадженні №69962380, а на судно накладено обтяження (арешти) № 30066870, № 28581544, № 28390756 та № 26944409 боржником в якому є компанія BYO LTD.
Однак, за твердженням заявника, вказане судно належить йому на праві власності, юридичною підставою для набуття компанією TINKA SHIPPING S.A. права власності на вказане судно є купча (акт передачі права власності на судно) від 03.07.2017, а отже, реалізація на електронних торгах такого майна є порушенням права власності компанії TINKA SHIPPING S.A.
Додатково заявник пояснив, що судно зміно назву з «Mamba B» на нову «TINKA» та національність прапору з Панамського прапору на прапор Республіки Молдова, що також відомо з відкритих джерел, зокрема бази даних суден Еквазіс/Equasis та підтверджено свідоцтвом з державного реєстру суден Панами про виключення з реєстру суден Панами та тимчасовим свідоцтвом про право плавання спірного судна під прапором республіки Молдова.
Заявник зазначає, що має намір звернутись до суду із позовною заявою з метою визнання за компанією TINKA SHIPPING S.A. права власності на судно суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття з нього арештів, де відповідачами будуть визначені особи, в інтересах яких накладений арешт на спірне майно - ПП «ЛАРУС ШИППІНГ», ТОВ «АГРО-РЕНІ» та Ренійський ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відтак, компанія TINKA SHIPPING S.A. підсумовує, що вищевказані електронні торги проводяться з метою задоволення вимог стягувачів у виконавчих провадження проти компанії BYO LTD, проте, на переконання заявника, проведення аукціону є незаконним, оскільки право власності на судно належить компанія TINKA SHIPPING S.A., а не компанії BYO LTD, а реалізація спірного майна призведе до порушення права власності заявника.
Зважаючи на це, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення за майбутнім позовом компанії TINKA SHIPPING S.A. про визнання права власності на судно суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття з нього арешту, а у випадку, якщо даний аукціон буде проведено 14.12.2023 заявник втратить реальне право на виконання судового рішення та буде позбавлене права на належний судовий захист. В той час. Як зупинення проведення аукціону до набуття чинності рішенням по справі за відповідним позовом буде мати тимчасовий характер та не порушить жодним чином права відповідачів.
Дослідивши текст описаної вище заяви Компанії TINKA SHIPPING S.A. на предмет відповідності нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з такого.
Так, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Як вбачається з доданих до заяви доказів, 09.10.2023 на веб-сайті платформи електронних торгів ДП «СЕТАМ» опубліковано оголошення про проведення 14.12.2023 аукціону з продажу майна - суховантажного теплоходу «MAMBA B», ІМО №9189706, рік побудови 1998 за стартовою ціною 7 395 697,00 грн; реєстраційний номер лота: 537791 (уцінено лот 521540); категорія: водний транспорт.
Відповідно до інформації про лот №537791 (уцінено лот 521540) у оголошенні зазначено такі відомості про обтяження майна:
1) арешт рухомого майна № 30066870, постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 64500729, виданий 03.10.2022, видавник: Ренійський ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції;
2) арешт рухомого майна № 28581544, постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 64598543, виданий 22.02.2021, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Гамбаль О. Є.;
3) арешт рухомого майна № 28390756, постанова про арешт майна, серія та номер: 63777325, виданий 16.12.2020, видавник: Ренійський РВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса);
4) арешт рухомого майна № 26944409, постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 59366883, виданий: 28.08.2019, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г. В.
Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.12.2022 № 81784608 за арештом рухомого майна № 30066870 обтяжувачем майна є Ренійський ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції, боржником - Компанія BYO LTD.
Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.12.2022 № 81784739 за арештом рухомого майна № 28581544 обтяжувачем майна є приватний виконавець Гамбаль О. Є., боржником - Компанія BYO LTD.
Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.12.2022 № 81784872 за арештом рухомого майна № 28390756 обтяжувачем майна є Ренійський РВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), боржником - Компанія BYO LTD.
Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.12.2022 № 81785005 за арештом рухомого майна № 26944409 обтяжувачем майна є приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г. В., боржником - Компанія BYO LTD.
Також, як вбачається із оголошення про проведення торгів за лотом №520147, організатором торгів є Державне підприємство «СЕТАМ», відділенням продавця зазначено приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.В.
З Інформації з Єдиного реєстру боржників від 12.12.2023 стосовно компанії BYO LTD вбачається, що:
-на виконанні у приватного виконавця Колечка Д.М. знаходяться виконавчі провадження: ВП №64598543, ВП №69962333, ВП №69962458;
-на виконанні у приватного виконавця Парфьонова Г.В. знаходяться виконавчі провадження: №59366883, №59693049, №60448042, №69595753, №69637130, №69648131, №69650062, №69651115, №69651944, №69651981, №69656660, №69658549, №69659209, №69659727, №69660150, №69662349, №69686042;
-на виконанні у Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) знаходяться виконавчі провадження: №64500729, №64500928, №70353922.
З огляду на наведене, електронні торги за лотом №520147 були оголошені з метою задоволення вимог стягувачів у виконавчих провадженнях, аукціон призначено на 28.12.2022.
Обґрунтовуючи своє право власності на судно компанія TINKA SHIPPING S.A. посилалось, що судно суховантажний теплохід «TINKA» (попередня назва «Mamba B»), ІМО №9189706, рік побудови 1998, було придбано у компанії BYO LTD на підставі угоди купівлі-продажу судна. Юридичною підставою для набуття компанією TINKA SHIPPING S.A. права власності на судно остання зазначає купчу (акт передачі права власності на судно) від 03.07.2017. Вказані докази заявником додано до матеріалів заяви.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 137 названого Кодексу містить невичерпний перелік заходів забезпечення позову і припис про те, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Таким чином, зі змісту частини 1 статті 137 ГПК України вбачається, що цією диспозитивною нормою не визначено вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову, однак такий перелік може доповнюватися виключно за рахунок заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
Також заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.
Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Вищевикладене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №910/688/13.
Суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Предметом майбутнього позову заявником визначені вимоги про визнання права власності на майно, зняття арешту та витребування майна, отже, предметом позову є вимоги як майнового, так і немайнового характеру.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2021 у справі №904/5108/20, від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21, від 18.10.2021 у справі №910/7029/21.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.
У разі звернення з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За таких обставин має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Виникнення спору в цій справі зумовлене тим, що спірне судно, яке, як стверджує позивач, належить йому на праві власності, не може бути предметом реалізації на електронних торгах для задоволення вимог стягувачів за боргами компанії BYO LTD, а накладені обтяження (арешти) повинні бути скасовані.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд виходить з того, що, ураховуючи підстави і предмет майбутнього позову, з якими має намір звернутись до суду компанія TINKA SHIPPING S.A., а саме, визнання права власності на майно, зняття арешту з такого майна, вбачається, що співрозмірним та обґрунтованим у даному випадку є такий спосіб забезпечення позову, як зупинення продажу майна.
Норма пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України передбачає можливість вжиття такого запропонованого заявником заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, проте із застереженням - якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.
При цьому судом враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 та Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі № 757/22558/20, відповідно до яких такий вид заходів забезпечення позову як зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.
Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна. Дія наведеної норми процесуального права насамперед направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі.
Більше того, зазначений вид забезпечення позову є ефективним і унеможливлює відкриття нових судових проваджень щодо оспорення результатів торгів у разі, якщо позов про визнання права власності на спірне майно буде задоволено.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При обранні заявником способу захисту своїх прав, передбаченого частиною 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», і як наслідок, при вжитті відповідних заходів забезпечення позову, суд має враховувати саме положення пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України, якими чітко встановлено, що позов забезпечується зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, тобто з обов'язковим дотриманням критерію обмеженості предмета відповідного позову, з перевіркою всіх обставин справи та дослідженням відповідних доказів.
Отже, чинний ГПК України дозволяє застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, лише у випадку подання заявником позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, чітко визначеного пунктом 6 частини 1 статті 137 цього Кодексу, а не в разі подання будь-яких інших позовів, зокрема, позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна.
Відтак, суд дійшов висновку, що реалізація майна, щодо якого існує спір про право, у разі такої реалізації та здійснення новим володільцем майна реєстрації набутого права, в подальшому унеможливить захист і поновлення у межах одного судового провадження прав заявника, що може істотно ускладнити поновлення його законних прав та/або інтересів, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Поряд із цим суд вбачає, що застосування заходів забезпечення позову у даному спорі запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для виконання рішення суду в разі повного чи часткового задоволення позовних вимог.
Так, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутніх позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Одночасно, суд вважає, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, мають суто процесуальний «забезпечувальний» характер та їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відтак, розглянувши матеріали справи та оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог щодо забезпечення позову, суд зазначає, що у даному випадку невжиття визначених заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у даній справі та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він бажає звернутись до суду подавши позов, оскільки у разі, якщо майно суховантажний теплохід «TINKA» (колишня назва «Mamba B»), ІМО №9189706, рік побудови 1998 буде реалізоване на електронний торгах та новий володілець майна здійснить реєстрацію набутого права, то заявник не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення його законних прав та/або інтересів.
При цьому суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову судом не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Здійснивши на основі співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник має намір звернутися до суду, встановивши існування обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у разі задоволення позову або ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку, що обрані позивачем заходи забезпечення позову безпосередньо стосуються предмета позову, є обґрунтованим та співмірними.
Водночас суд зазначає, що визначені позивачем заходи забезпечення позову не мають своїм наслідком порушення будь-яких прав та/або інтересів третіх осіб, тобто вжиття таких заходів забезпечення позову спрямоване на виключно на запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Згідно ч.6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Також суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до вимог ч. 13 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити заявнику строк, протягом якого останній зобов'язаний подати позов та надати відповідне підтвердження суду, а саме: десять днів з дня постановлення даної ухвали.
Керуючись статтями 2, 13, 76, 79, 86, 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву компанії TINKA SHIPPING S.A. (вх. № 4-79/23 від 14.12.2023) про вжиття заходів забезпечення позову (до його подання) - задовольнити.
2. Зупинити реалізацію на електронних торгах Державного підприємства «СЕТАМ» судна суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998, реєстраційний номер лота: 537791 (уцінено лот 521540) до набуття чинності рішенням по справі за позовом компанії TINKA SHIPPING S.A. про визнання права власності на судно суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття арешту;
3. Заборонити продавцю - приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитру Миколайовичу, номер посвідчення 0131, вчиняти будь-які дії та заходи, направлені на реалізацію будь-яким способом, звернення стягнення, призначення та проведення прилюдних торгів (аукціонів) з реалізації, оформлення, переоформлення права власності на судно суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998, до набуття чинності рішенням по справі за позовом компанії TINKA SHIPPING S.A. про визнання права власності на судно суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття арешту;
4. Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно або рухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме або рухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме або рухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо судна суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998 до набуття чинності рішенням по справі за позовом компанії TINKA SHIPPING S.A. про визнання права власності на судно суховантажний теплохід «Mamba B», ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття арешту.
5. Ухвала є обов'язковою та може бути пред'явлена до виконання в строк, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».
6. Строк, протягом якого заявник - компанія TINKA SHIPPING S.A. зобов'язана подати відповідний позов та надати відповідне підтвердження суду становить десять днів з дня постановлення даної ухвали (з урахуванням, що останній день строку припадає на вихідний) - до 25.12.2023 включно.
Стягувачем за даною ухвалою є: TINKA SHIPPING S.A. (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Республіка Маршаллові острови, МН 96960).
Боржниками за даною ухвалою є: 1) Приватне підприємство «ЛАРУС ШИППІНГ» (68800, Одеська обл., м. Рені, вул. Шевченко, 29/3; код ЄДРПОУ 35067708);
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» (68800, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188; код ЄДРПОУ 37565261);
3) Ренійський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (68803, Одеська обл., м. Рені, вул. 28-го Червня, 125; код ЄДРПОУ 34322111).
Згідно ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, та її оскарження не зупиняє її виконання.
Ухвала Господарського суду Одеської області набирає законної сили 14.12.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя Цісельський Олег Володимирович