Справа № 308/17556/23
Закарпатський апеляційний суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/562/23, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2023 року, задоволено погоджене прокурором клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_8 , (далі - слідчий), у кримінальному провадженні №22023070000000030, внесеному 14.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про застосування відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Вилок, Берегівського району, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, тимчасово непрацюючого,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 05 грудня 2023 року включно.
Цією ухвалою підозрюваному ОСОБА_6 визначено заставу у розмірі 2300 (дві тисячі триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6173200 (шість мільйонів сто сімдесят три тисячі двісті) гривень.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладені такі процесуальні обов'язки: прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ухвали слідчого судді, 10 жовтня 2023 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно до клопотання, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років. В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням здобуто докази, які слугували підставою для винесення підозри, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може: переховуватися від органу досудового розслідування, зокрема це підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі настрок від шести до десяти років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експертів з метою зміни наданих раніше показань на свою користь. Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зважаючи на ретельне маскування скоєного діяння, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зважаючи на наявність інших спільників, причетних до кримінального правопорушення. З огляду на наведене, слідчий вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава, не забезпечать реальної можливості запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є тим запобіжним заходом, який зможе запобігти вказаним ризикам. Простить клопотання задовольнити.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному виготовленні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за що йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна. Слідчим суддею констатовано, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 2023070000000030, внесеному 14.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 с. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, що досудовим розслідуванням здобуто докази, які слугували підставою для винесення підозри. Слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, підтверджені належними доказами. Так, слідчим належними та допустимими доказами доведено існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, при цьому слушними визнані доводи клопотання слідчого про те, що підозрюваний може знищити, сховати, або спотворити будь яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Слідчий суддя також зазначає, що стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявні обґрунтовані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, слідчий суддя врахував дані особу підозрюваного ОСОБА_6 , і те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, а тому, на переконання слідчого судді, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його майновий та сімейний стан, відомості про особу підозрюваного, а також дані про обсяги наркотичних засобів згідно з висновками експертизи про розміри вчинюваних дій під час воєнного стану, тому слідчий суддя вважав за необхідне визначити заставу в розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме дві тисячі триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 173 200 грн, оскільки саме такий розмір застави буде достатнім, щоб гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 , вказує на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді, вважає, що така підлягає скасуванню. Стверджує, що слідчий суддя допустив однобічність та неповноту судового розгляду, що призвело до невідповідності призначеного судом запобіжного заходу. Вважає, що слідчий суддя не взяв до уваги характеризуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який має постійне місце проживання та родину, раніше не судимий. Зазначає, що запобіжні заходи - особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт не розглядалися слідчим суддею, водночас в оскаржуваній ухвалі слідчого судді не вказані мотиви та обґрунтування неможливості застосування цих, менш суворих запобіжних заходів. Розмір застави, визначений слідчим суддею, на переконання адвоката ОСОБА_7 , є непомірним для його підзахисного. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою щодо підозрюваного ОСОБА_6 обрати запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_5 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності підозрюваного ОСОБА_6 , неявка якого, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності підозрюваного апеляційний суд бере до уваги, що: підозрюваний належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавав; в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища підозрюваного і стороною захисту не заявлено клопотання про бажання підозрюваного брати участь у розгляді кримінального провадження, а тому його явка не визнана обов'язковою і апеляційним судом не вирішувалось питання про його доставку в судове засідання; прокурор та захисник не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги без участі підозрюваного.
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні СВ УСБУ в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Закарпатської обласної прокуратури.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою брали участь підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених ст. 193 КПК України.
Обґрунтованим є і висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України кримінального правопорушення. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: витягом з ЄРДР, протоколом обшуку від 09.10.2023, протоколом огляду місця події від 09.10.2023, протоколом допиту підозрюваного, протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.10.2023, висновками експертів від 12.10.2023 №СЕ-19/107-23/9899-НЗПРАП, №СЕ-19/107-23/9895-НЗПРАП, №СЕ-19/107-23/9898-НЗПРАП, №СЕ-19/107-23/9901-НЗПРАП, - на підставі яких 10.10.2023 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_6 діяння, які підпадають під ознаки передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України кримінального правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинення цього кримінального правопорушення.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених ст.177 КПК України ризиків, зокрема можливого переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, знищення, сховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення та фактичні обставини його вчинення, у своїй сукупності з його тяжкістю (передбачене ч. 2 ст. 307 КК України кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна) та даними про особу підозрюваного (офіційно не працевлаштований, не одружений) повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Поряд із цим, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дав належну оцінку таким обставинам: тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_6 може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема, шляхом виїзду з території України; ризик впливу на свідків, які вже встановлені та будуть встановлені, з метою дачі, зміни ними показань на його користь, експертів підтверджується тим, що відповідно до кримінального процесуального закону показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні, і при цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, що свідчить про те, що ризик впливу на свідків, експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, експертів та дослідження їх судом; зважаючи на наявність спільників, причетних до кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , та ретельне маскування, існують ризики того, що знаходячись на волі, підозрюваний ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи ніж тримання під вартою, можуть бути недостатніми для запобігання вищенаведеним ризикам.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджені належними доказами, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Твердження сторони захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_6 має постійне місце проживання та родину, раніше не судимий, - апеляційний суд, з огляду на наведене вище, також визнає такими, що не свідчать про відсутність вищенаведених ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також не дають підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
При цьому, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак, обставини, за яких ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у підозрюваного ОСОБА_6 захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_6 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров'я.
Тому, доводи апеляційної скарги про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, - апеляційний суд також відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження і не спростовують висновків слідчого судді, вважаючи, що наведені в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді факти, які знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, не дають підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, у тому числі і не пов'язаного з ізоляцією від суспільства.
Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, тяжкість та обставини кримінального правопорушення, характер та спосіб його вчинення, негативні наслідки для держави, економіки та суспільства від злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, обсяги наркотичних засобів згідно з висновками експертиз, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , і дійшов належного висновку про те, що має місце виключний випадок і застава в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 .
Тому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, і у свою чергу, обґрунтовано визначив розмір застави - 2300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
При цьому, апеляційний суд, окрім наведеного вище, бере до уваги й те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, у тому числі й про майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 , які б свідчили про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, що в свою чергу свідчить про те, що підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_6 апеляційним судом не встановлено. Також, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінального правопорушення та покарання, яке може бути призначено за його вчинення, обставини його скоєння, наявні в матеріалах судового провадженні відомості про особу підозрюваного, кількість та ступінь передбачених ст. 177 КПК України ризиків, - апеляційний суд вважає, що встановлений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави - 2300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде необхідним і достатнім, у разі його внесення, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.
Тому, як безпідставні і непідтверджені апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про непомірність визначеного слідчим суддею розміру застави.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави - 2300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, а інший, менш суворий, запобіжний захід чи застава в меншому розмірі, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
Строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою слідчий суддя встановив відповідно до приписів ч. 1 ст. 197 КПК України.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі сторона захисту не посилалася.
Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_7 який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2023 року, якою задоволено погоджене прокурором клопотання слідчого, у кримінальному провадженні №22023070000000030, внесеному 14.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та обрано відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 05 грудня 2023 року включно, з визначенням застави у розмірі 2300 (дві тисячі триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 6173200 (шість мільйонів сто сімдесят три тисячі двісті) гривень, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: