Ухвала від 11.12.2023 по справі 903/880/15

УХВАЛА

11 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 903/880/15 (903/971/21)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Міжнародний Резервний Банк"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 (колегія суддів у складі: Юрчук М.І.,- головуючий, Крейбух О.Г., Мельник О.В)

та рішення Господарського суду Волинської області від 24.07.2023 (суддя Дем'як В.М.)

у справі № 903/880/15(903_971/21)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро"

до 1) Приватного підприємства "Діапазон"; 2) Акціонерного товариства "Міжнародний Резервний Банк" (попередня назва Акціонерне товариство "Сбербанк"); 3) Товарної біржі "Центральна універсальна товарна біржа"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Морозової В.М.

про визнання результатів аукціону та додаткової угоди купівлі-продажу недійсними, скасування свідоцтва про право власності АТ Сбербанк та рішення державного реєстратора

у межах справи № 903/880/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро"

до Приватного підприємства "Діапазон"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Міжнародний Резервний Банк" 16.11.2023 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 та рішення Господарського суду Волинської області від 24.07.2023 у справі № 903/880/15(903_971/21).

Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

Акціонерне товариство "Міжнародний Резервний Банк", звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, суди першої та апеляційної інстанції ухвалили судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також, скаржник зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зокрема, вказує, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 13.08.2020 у справі № 922/600/17, від 28.01.2021 у справі № 922/987/16, від 09.02.2021 у справі № 5023/5507/12, від 06.04.2021 у справі № 5027/398-б/2012, від 27.04.2021 у справі № 5023/5836/12 стосовно того, чи мало місце порушення законодавства при проведенні аукціону, чи вплинули ці порушення на результати аукціону, чи мало місце порушення прав і законних інтересів при його проведенні. Разом з тим, скаржник не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржником не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті, стаття), яку було застосовано судом без врахування висновку Верховного Суду у вищевказаних постановах.

З огляду на викладене касаційна скарга Акціонерного товариства "Міжнародний Резервний Банк" підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний Резервний Банк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 та рішення Господарського суду Волинської області від 24.07.2023 у справі № 903/880/15(903_971/21) залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере