ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 рокуСправа №160/22625/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/22625/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімаріус» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -
ВСТАНОВИВ:
05.09.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімаріус» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області № 0107900407 від 17.05.2023 року, яким до ТОВ «Прімаріус» застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 119 059,19 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.05.2023 року на адресу позивача надійшов акт камеральної перевірки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому зазначено про встановлення порушення строків реєстрації податкових накладних. Відповідно до даних електронного кабінету позивача, зазначені в акті податкові накладні подані на реєстрацію в межах встановленого строку. Стверджує, що у випадку пропуску граничного строку реєстрації податкових накладних, які не підлягають наданню покупцям, штрафні санкції не застосовуються. Товариством з обмеженою відповідальністю «Прімаріус» засобами поштового зв'язку були подані заперечення на акт, проте відповідачем вони залишені без розгляду. Однак, в подальшому на підставі акту перевірки, з порушенням процедури розгляду заперечень, відповідачем було винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 17.05.2023 року №0107900407, в основу якого покладено дані, які не відповідають дійсності. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
31.05.2023 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201. За результатами перевірки, відповідно до вимог п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу Україні складено акт камеральної перевірки від 25.04.2023 року №15001/04-36-04-07/44498304 щодо порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних за періоди складання листопад-грудень 2022 року, який направлено засобами поштового зв'язку на юридичну адресу ТОВ «Прімаріус» рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який отриманий підприємством 01.05.2023 року. 15.05.2023 року позивачем, з порушенням 10-денного терміну, визначеного пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, подані заперечення до акту перевірки, які були зареєстровані за вх. відповідача №50890 від 16.05.2023 року та залишені без розгляду. Так, перевіркою даних ЄРПН встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Відповідно інформації наведеній у матеріалах перевірки було встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН 40-ка податкових накладних, з датами складання 30.11.2022 року та 31.12.2022 року, дата реєстрації 16.12.2022 року та 16.01.2023 року, затримка реєстрації 1 день. Факт порушення терміну реєстрації вказаних податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних підтверджено даними ЄРПН, зокрема даними відповідних квитанцій. За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДПС відповідно до норм чинного законодавства, зокрема пункту 120№.1, статті 120№ ПК України, прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2023 року №0107900407 про застосування штрафних санкцій у загальній сумі 119 059,19 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Реквізити (№. дата виписки) податкових накладних, розшифровка по кількості днів затримки реєстрації в ЄРГІН та розрахунок сум штрафних санкцій наведені в акті перевірки та в додатку до податкового повідомлення-рішення . Податкове повідомлення-рішення від 17.05.2023 року №0107900407 направлено засобами поштового зв'язку на юридичну адресу ТОВ «Прімаріус» рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення, який отримано підприємством. Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку до ДПС України, яка своїм рішенням залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. З огляду на дію зазначених норм ПК України та те, що позивачем не здійснено (не забезпечено) своєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, за наслідками проведеної перевірки ГУ ДПC правомірно застосовано до ТОВ «Прімаріус» штрафні санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімаріус» ЄДРПОУ 44498304 зареєстроване 18.11.2021 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
На підставі підпункту 20.1.4, підпункту 20.1 ст. 20 розділу І та підпункту 75.1.1 статті 75, статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Прімаріус», код ЄДРПОУ 44498304 з питання своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за листопад - грудень 2022 року.
Перевіркою встановлено порушення строків реєстрації 40 -ка податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених 30.11.2022 року та 31.12.2022 року та зареєстрованих 16.12.2022 року та 16.01.2023 року відповідно. Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу (чинного на момент здійснення порушення) визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків для податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
За результатами проведеної перевірки складено акт камеральної перевірки від 25.04.2023 року №15001/04-36-04-07/44498304 який направлено засобами поштового зв'язку на юридичну адресу позивача.
15.05.2023 року позивачем направлено заперечення на акт камеральної перевірки від 25.04.2023 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
18.05.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано відповідь за результатами розгляду заперечень на акт камеральної перевірки, якою заперечення позивача залишено без розгляду.
17.05.2023 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0107900407, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно з пунктом 120№.1, статті 120№ Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 119 059,19 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення - рішення від 17.05.2023 року № 0107900407.
Рішенням Державної податкової служби України залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області № 0107900407 від 17.05.2023 року, а скаргу позивача - без задоволення.
Незгода позивача із зазначеним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України за порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу.
Отже позивач був зобов'язаний своєчасно зареєструвати податкові накладі, перелік який наведено в акті камеральної перевірки від 25.04.2023 року та нести відповідальність за несвоєчасну їх реєстрацію у разі наявності такого факту.
При цьому судом не враховуються доводи позивача, що майже всі зазначені в акті камеральної перевірки податкові накладні складені на неплатника ПДВ, оскільки дану обставину позивачем не доведено та не надано на вимогу суду, зазначену в ухвалі від 11.09.2023 року, копії податкових накладних, за затримку реєстрації яких відповідачем було застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 119 059,19 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.05.2023 року.
Також, судом не приймаються до уваги доводи позивача, що у випадку пропуску граничного строку реєстрації податкової накладної, яка не надається покупцю (наприклад складена на неплатника ПДВ) штрафи не застосовуються, оскільки стаття 120№ Податкового кодексу України таких підстав не містить. В той час як пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлює обов'язок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних, які не надаються покупцю та зазначає, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В свою чергу, з акту камеральної перевірки вбачається, що зазначені в ньому податкові накладні складені на операції, які є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються не за нульовою ставкою.
Щодо доводів позивача про здійснення ним своєчасної реєстрації податкових накладних, а саме 15.12.2022 року та 13.01.2023 року, суд встановив та зазначає наступне.
Так, в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення наведено перелік податкових накладних, реєстрацію яких здійснено з порушенням строків такої реєстрації та встановлено, що 39 податкових накладних від 30.11.2022 року зареєстровано 16.12.2022 року, а одна податкова накладна від 31.12.2022 року зареєстрована 16.01.2023 року, тобто з пропуском строку на 1 день кожна.
Відповідно доданих до позовної заяви витягів з квитанцій вбачається направлення податкових накладних після 18 год.00 хв. 15.12.2022 року та 13.01.2023 року.
На час виникнення спірних правовідносин, складання та подання на реєстрацію податкових накладних, чинною була редакція підпункту 69.18, яким було доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року.
Так, підпунктом 69.18 встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.
Враховуючи подання позивачем податкових накладних на реєстрацію після 18 год. 00 хв. такі податкові накладні вважаються надісланими наступного дня, що в даному випадку є 16.12.2022 року та 16.01.2023 року.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про доведеність направлення позивачем на реєстрацію податкових накладних, зазначених в акті камеральної перевірки, з порушенням граничного строку їх реєстрації.
Разом із тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Суд зазначає, що у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
Таким чином, суд вважає, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не для встановлення застосовності вказаної норми Податкового кодексу України у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.
Водночас, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Виходячи з наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних починаючи з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, проте за період до 01 березня 2020 року такі штрафні санкції підлягають застосуванню.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 10.12.2021 року у справі № 420/10367/20.
Однак, Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022 року.
Судом у цій справі, на основі дослідження акту перевірки, встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, дата складання яких припадає на 30.11.2022 року та 31.12.2022 року, реєстрація здійснена 16.12.2022 року та 16.01.2023 року.
Таким чином, реєстрація таких накладних була здійснена вже у період дії Закону № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022.
У свою чергу, граничні терміни реєстрації жодної із зазначених у акті перевірки податкових накладних не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону № 2260-ІХ.
Суд зазначає, що особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання.
При цьому суд звертає увагу, що при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати норми законодавства, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту.
Вносячи Законом № 2260-ІХ зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення законодавець переслідує мету унормування саме особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, а надто за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.
Отже, підсумовуючи наведене вище, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Прімаріус» порушило терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що починаючи з 27.05.2022 року підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
При цьому, згідно пункту 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
З 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон № 2876-ІХ), який опубліковано у газеті «Голос України» від 07.02.2023 року № 26.
Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120№. 1 статті 120№ Кодексу.
Пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, визначено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Конституційним Судом України у Рішенні від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 зазначено, що Конституція України в частині першій статті 58 закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В даному випадку, відбулось пом'якшення відповідальності платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, Законом України від 12.01.2023 року № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023 року, збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно вимог частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп-99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Таким чином, до спірних правовідносин необхідно застосувати пункти 89,90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120№.1 статті 120№ Кодексу.
Отже, в силу пункту 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий орган повинен був застосовувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій, в даному випадку 17.05.2023 року.
Тобто, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімаріус» повинно було бути застосовано штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
Також суд зауважує, що норми пунктів 89,90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначають спеціальне (пріоритетне) застосування податкового законодавства на період дії воєнного часу по відношенню до інших положень Податкового кодексу України, в тому числі й щодо пункту 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України.
В межах спірних правовідносин судом встановлено, що згідно розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що є додатком до податкового повідомлення-рішення № 0107900407 від 17.05.2023 року, контролюючим органом до позивача застосовано розмір штрафу 10% суми податку на додану вартість.
Поряд з цим суд зауважує, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення вже набули чинності зміни внесені Законом України від 12.01.2023 року № 2876-ІХ до Податкового кодексу України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктами 89 та 90, які зокрема пом'якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану, який введений в Україні з 24.02.2022 року, тобто в цій частині вказаний вище закон має зворотню дію в часі.
Варто наголосити, що згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Таким чином, суд зауважує, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно положень пункту 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України.
Разом з тим, виходячи з приписів пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідач при визначені розміру штрафу повинен був керуватися саме нормами Закону № 2876 -ІХ та визначити розмір штрафних (фінансових) санкцій - 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних.
Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.05.2022 року у справі № 826/14188/16, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми податкового зобов'язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Якщо помилкове нарахування сум податкового зобов'язання відбулося у зв'язку з порушенням нормативних вимог як платником так і контролюючим органом, то податкове повідомлення рішення не може бути визнано протиправним і скасовано у будь-якій частині. У цьому випадку контролюючий орган ще не визначив в установленому порядку дійсний податковий обов'язок зі сплати земельного податку. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, що визнається протиправним і скасовується, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
За вказаних обставин суд вважає, що відповідач у оскаржуваному податковому повідомленні рішенні помилково визначив розмір штрафу, внаслідок не застосування норми Податкового кодексу України, яка підлягала застосуванню, та здійснив помилковий розрахунок.
В даному випадку, суд під час розгляду справи може самостійно визначити розмір штрафу, який підлягав застосуванню.
Розмір штрафної (фінансовї) санкції становить: загальна сума ПДВ, яка вказана у податкових накладних позивача, які несвоєчасно зареєстровані у ЄРПН, становить 1 190 591,62 грн. х 2% = 23 811,83 грн.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про неправомірність суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні у розмірі 119 059,19 грн. та належний його розмір 23 811,83 грн.
За вказаних обставин оскаржуване податкове повідомлення рішення є частково протиправним та підлягає скасуванню в частині суми штрафу у розмірі 95 247,36 грн. (119 059,19 грн. - 23 811,83 грн. = 95 247,36 грн.); в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов'язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем положень податкового законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0107900407 від 17.05.2023 року на суму 95 247,36 не є обґрунтованим та прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мали значення, а тому не відповідає в цій частині критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімаріус», понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 147,20 грн. підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 243, 245-247, 255, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімаріус» (49000, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, 11, ЄДРПОУ 44498304) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0107900407 від 17.05.2023 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 95 247,36 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімаріус» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 147,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська