Справа № 2-6688/11 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В.
Провадження № 22-ц/802/1083/23 Доповідач: Матвійчук Л. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Карпук А. К., Федонюк С. Ю.,
з участю секретаря судового засідання - Савчук О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, обґрунтовуючи її тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2011 року у цивільній справі № 2-6688/11 на користь Акціонерного товариства (далі - АТ) «Укргазбанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 15/08-К/02 від 12 лютого 2008 року у розмірі 82 016,65 доларів США та 80 035 грн 97 коп. пені, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 . На виконання рішення суду було видано виконавчий лист №2-6688/11 від 05 жовтня 2012 року.
Боржник зазначав, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ним та АБ «Укргазбанк» 12 лютого 2008 року було укладено договір іпотеки № 15-08/02, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю. Б. 12 лютого 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 661, згідно умов якого предметом іпотеки є трикімнатна квартира загальною площею 61,2 кв. м, житловою площею 47,3 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
11 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С. С. у виконавчому провадженні № 65766493 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-6688/11 від 05 жовтня 2012 року винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2021 року у цивільній справі № 161/236/17 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством акціонерний банк (далі - ПАТ АБ) «Укргазбанк» за кредитним договором № 52/07-1/02 від 12 вересня 2007 року у розмірі 61 183,58 доларів США та 57 203 грн 17 коп. пені, та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 15/08-К/02 від 12 лютого 2008 року у розмірі 82 016,65 доларів США та 80 035 грн 97 коп. пені, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: офіс /A-5/, загальною площею 148,6 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 416173207101, який належить на праві власності ОСОБА_4 , шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів.
ОСОБА_4 є останнім володільцем спірного нежитлового приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 06 травня 2019 року, відомості про право власності якого на цей об'єкт нерухомості містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Вважає, що виконавчий лист виданий Луцьким міськрайонним судом 05 жовтня 2012 року у справі № 2-6688/11 є таким, що не підлягає виконанню, в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , оскільки звернення стягнення на зазначений об'єкт іпотеки відбулося на підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 19 лютого 2021 року у справі №161/236/17.
Ураховуючи наведене, боржник ОСОБА_1 просив суд визнати виконавчий лист, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 05 жовтня 2012 року у справі № 2-6688/11 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, боржник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви.
Відзиву на апеляційну скаргу стягувач не подавав.
Сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності учасників справи відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи та причини неявки учасників справи суд апеляційної інстанції визнає неповажними.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття постанови у цій справі є 11 грудня 2023 року - дата складення повного судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2011 року у цивільній справі № 2-6688/11 на користь АТ «Укргазбанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 15/08-К/02 від 12 лютого 2008 року у розмірі 82 016,65 доларів США та 80 035 грн 97 коп. пені, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 . На виконання рішення суду було видано виконавчий лист № 2-6688/11 від 05 жовтня 2012 року.
Боржник зазначав, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ним та АБ «Укргазбанк» 12 лютого 2008 року було укладено договір іпотеки № 15-08/02, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю. Б. 12 лютого 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 661, згідно умов якого предметом іпотеки є трикімнатна квартира загальною площею 61,2 кв. м, житловою площею 47,3 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
11 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С. С. у виконавчому провадженні № 65766493 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-6688/11 від 05 жовтня 2012 року винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2021 року у справі № 161/236/17 позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Ніка-Ріелті», ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 52/07-І/02 від 12 вересня 2007 року у розмірі 61 183,58 доларів США та 57 203 грн 17 коп. пені, та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 15/08-К/02 від 12 лютого 2008 року у розмірі 82 016,65 доларів США та 80 035 грн 97 коп. пені, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: офіс /А-5/, загальною площею 148,6 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 416173207101, та який належить на праві власності ОСОБА_4 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 182552073 від 26 вересня 2019 року), шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», із застосуванням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
ОСОБА_4 є останнім володільцем спірного нежитлового приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 06 травня 2019 року, відомості про право власності якого на цей об'єкт нерухомості містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Звертаючись до суду з цією заявою, ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовував тим, що виконавчий лист, виданий Луцьким міськрайонним судом 05 жовтня 2012 року у справі № 2-6688/11 підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , оскільки звернення стягнення на зазначений об'єкт іпотеки відбулося на підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 19 лютого 2021 року у справі № 161/236/17.
Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України визначено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Згідно з ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, п. 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Частиною 1 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Зі змісту ч. 2 ст. 432 ЦПК України слідує, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Водночас словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Матеріально-правові підстави для припинення цивільно-правових зобов'язань передбачені главою 50 розділу 1 книги п'ятої ЦК і можуть припинятися, зокрема, внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припиненням зобов'язання переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема, видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Зазначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України інші причини для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, не стосуються.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, станом на день розгляду заяви виконавче провадження перебуває на примусовому виконанні в органах виконавчої служби. Рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист № 2-6688/11 від 05 жовтня 2012 року, не виконано боржником та не втратило законної сили, вказаний виконавчий лист стягувачем не відкликався. Відсутність зобов'язань боржника судом не встановлена.
Крім того, обставини на які посилається заявник не ототожнюються з підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Отже, оскільки підстави, наведені боржником у поданій заяві з метою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, до зазначених у ч. 2 ст. 432 ЦПК України матеріально-правових чи процесуально-правових підстав не відносяться, тому колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги боржника про наявність підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню з підстав заявлених у заяві не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є законною та обґрунтованою.
Наведені боржником в апеляційній скарзі доводи щодо невідповідності ухвали суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, спростовуються вищенаведеними висновками суду першої інстанції, встановленими у справі обставинами і не впливають на законність ухвали суду.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди боржника з висновками суду першої інстанції, є подібними доводам, які викладені у заяві, мотивована відповідь на які надана судом першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2023 року у цій справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя
Судді: