УХВАЛА
м. Вінниця
06 грудня 2023 р. Справа № 120/11814/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в порядку письмового провадження питання про прийняття до розгляду заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, в адміністративній справі:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Вороновицької селищної ради (вул. Козацький шлях, б. 60, смт. Вороновиця, Вінницький р-н., Вінницька обл.,23252)
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Вінницького окружного суду від 09.02.2022 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2022 року скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено адміністративний позов, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Вороновицької селищної ради щодо не створення комісії щодо складання акту про визначення розмірів збитку, заподіяного позивачеві як власнику земельної ділянки, зобов'язано Вороновицьку селищну раду створити комісію щодо складання акту про визначення розмірів збитку, заподіяного позивачеві як власнику земельної ділянки.
02.05.2023 року в даній справі виписано виконавчий лист.
17.11.2023 року за вх. № 70245/23 позивачем, в порядку ст. 383 КАС України, до суду подано заяву про визнання протиправною бездіяльність, допущену суб'єктом владних повноважень-відповідачем, щодо виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 року. Заява мотивована тим, що відповідач бездіє щодо виконання вказаної постанови, не вживає жодних заходів, спрямованих на її виконання.
Вирішуючи питання про прийняття до розгляду вказаної заяви, суд керується наступними мотивами.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду повинна містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Положеннями ч. 3 ст. 383 КАС України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 09.12.2021 року у справі № 9901/235/20, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України (п. 10 постанови).
Відтак, звернення особи до суду з такою заявою, коли нею не використано можливість виконання рішення суду на підставі Закону України "Про виконавче провадження", - є передчасним.
З огляду на наведене, звернення до суду із заявою, поданою у порядку ст. 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах виконавчої служби.
Позивачем до матеріалів заяви не надано доказів звернення рішення суду до примусового виконання або докази відкриття виконавчого провадження, або докази вчинення виконавцем дій, спрямованих на перевірку стану виконання рішення суду, водночас позивачем лише вказано, що 05.05.2023 року Вінницьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження №71739639 та подальший рух даного провадження йому невідомий.
Суд вказує, що ч. 2 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства, що визначено п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України.
Більш детально питання щодо зловживання процесуальними правами унормовано ст. 45 КАС України якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, суд наголошує, що згідно ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ч. 1 ст. 45 КАС визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Добросовісність у відповідному контексті слід розуміти як використання правових важелів процесуального статусу сторони виключно для досягнення встановленої законом процесуальної мети.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 КАС з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 45 КАС якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Слід врахувати, що наведений у ч. 2 ст. 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, адже суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Суд звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Разом із тим завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Так, суд зауважує, що 22.05.2023 року, 11.09.2023 року позивач вже звертався до суду із аналогічними заявами в порядку ст. 383 КАС України.
Однак в ухвалах від 01.06.2023 року, 25.09.2023 року суд вказав, що у зв'язку з ненаданням позивачем доказів звернення рішення суду до примусового виконання або доказів відкриття виконавчого провадження, або доказів вчинення виконавцем дій, спрямованих на перевірку стану виконання рішення суду, заява позивача не відповідає вимогам ст. 383 КАС України, та повернув такі заяви без розгляду.
В той же час, повторно звертаючись 17.11.2023 року зі заявою в порядку ст. 383 КАС України, позивач свідомо ігнорує висновки суду, наведені в ухвалах від 01.06.2023 року та від 25.09.2023 року, про необхідність дотримання вимог, передбачених ст. 383 КАС України, при оформленні заяви та долученні до неї відповідних доказів.
На переконання суду дії позивача щодо повторного звернення із заявою в порядку ст. 383 КАС України від 17.11.2023 року, з аналогічними недоліками, які були виявлені при вирішенні питання про прийняття до розгляду заяв від 22.05.2023 року, 11.09.2023 року та у зв'язку з якими такі заяви було повернуто, є несумлінними адже за наявності висновків суду щодо правил, яких слід дотриматися при оформленні заяви, позивач свідомо їх ігнорує та вчиняє дії, що відповідно до вимог процесуального закону не можуть призвести до бажаних для нього наслідків.
За сукупності вказаних обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для кваліфікації дій заявника як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Отже, заява про визнання бездіяльності, допущеної суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду протиправною підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст. 2, 44, 45, 149, 248, 383 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - повернути заявнику без розгляду.
Копію даної ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна