УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
07 грудня 2023 р. Справа № 120/18106/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка Дениса Юрійовича до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Дробаха Віктор Олексійович та ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування реєстраційного запису,-
ВСТАНОВИВ:
04.12.2023 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка Дениса Юрійовича до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Дробаха Віктор Олексійович та ОСОБА_2 , в якій позивач, окрім іншого, просить визнати протиправними дії державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради і скасувати запис про припинення речового права на нерухоме майно та реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682803:02:002:0044, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки (номер запису про право власності 6756361 від 21.08.2014 року).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства. Частиною другою цієї ж статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 4 цього Кодексу публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з даним позовом представник позивача зазначив, що в 2018 році з метою реалізації свого права суперфіцію, ФОП ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_2 виготовлялась технічна документація та державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради проводились реєстраційні дії, пов'язані із реєстрацією речових прав на побудовану будівлю.
У серпні 2023 року, під час оформлення документів на земельну ділянку та збудоване на ній нерухоме майно, було встановлено неможливість здійснення реєстраційних дій через закриття об'єкту в державному реєстрі, про що позивачу відомо не було.
Отже, позивач не може користуватися власністю, у зв'язку з проведенням державним реєстратором реєстраційних дій.
У постановах від 06 листопада 2019 року у справі № 756/4477/18 та від 23 жовтня 2019 року у справі № 352/536/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням суб'єкта владних повноважень, яке вона вважає неправомірним, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов'язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконним вказаного рішення і його скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
У даній справі предметом спору є оскарження дій державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради щодо проведення реєстраційної дії про припинення речового права на нерухоме майно та реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682803:02:002:0044, а отже, спір, що виник між сторонами у цій справі, стосується майнових прав позивача, не зважаючи на те, що виник у площині публічного інтересу.
У постанові від 10 лютого 2021 року у справі №826/24892/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:
«Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положеннями статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Отже, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває чи втрачає речове право на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується права цивільного і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору».
З урахуванням викладеного, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права фізичною особою, у якому дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав зазначеної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі №686/8141/22, від 14 лютого 2023 року у справі №904/868/22, від 20 квітня 2023 року у справі №826/2429/18 та постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №240/17632/23.
Спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення державним реєстратором реєстраційних дій про припинення речового права на нерухоме майно та реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку, які порушують, на думку позивача, її права, а тому виникла необхідність захисту своїх цивільних прав, у зв'язку з чим вона звернулась до суду із позовом у цій справі.
Зважаючи на те, що спір фактично пов'язаний з реалізацією цивільних прав позивача, компетентним судом для вирішення спору є суд цивільної юрисдикції.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що дану позовну заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, а отже у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 170 КАС України вважаю за необхідне роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду та здійснюється за правилами передбаченими Цивільно-процесуальним кодексом України.
Згідно із частиною 5 статті 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 171, 248 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка Дениса Юрійовича до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Дробаха Віктор Олексійович та ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування реєстраційного запису.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович