ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/2094/23 Справа № 701/1129/23
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
04 грудня 2023 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Фетісової Т. Л.,
розглянувши апеляційну ОСОБА_1 на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2023 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
Предметом апеляційного перегляду є ухвала Маньківського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2023 року.
Дослідивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку, що передбачені законом підстави для відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою відсутні по наступних підставах.
У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених ст. 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року).
Згідно з правилами процесуального закону подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має відбуватися з дотриманням певних умов.
Так, ч. 3 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 2 ст. 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст. 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У ч. 1 ст. 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Системне тлумачення положень ч. 1 ст. 353 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець використав різні конструкції, визначаючи перелік ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду, зокрема в одних випадках вживається слово: «відмови» (пункти 1, 4, 7, 10 та ін.), а в інших - вказується на сутність процесуального рішення (пункти 3, 6, 11 та ін.).
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 353 ЦПК України).
08 лютого 2020 року набули чинності зміни відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», відповідно до яких п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України виключено, тобто, ухвала про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності не підлягає оскарженню окремо від рішення суду в апеляційному порядку.
Таким чином на момент вирішення апеляційним судом питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2023 року про відкриття провадження у справі, вказаний вид ухвал суду першої інстанції, а саме ухвала про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Крім того, вказаними вище змінами виключено ст. 380 ЦПК України, яка визначала процесуальний порядок перегляду судом апеляційної інстанції ухвали про відкриття провадження у справі.
Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у ч. 1 ст. 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.
Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 61-19138сво18 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена окремо від такого рішення.
Схожі правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції викладені в ухвалах від 13 червня 2018 року у № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18).
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про повернення апеляційної скарги на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2023 рокуз підстав, визначених п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Слід також зауважити, що відповідач не позбавлений права подати до місцевого суду заяву про передачу справи за підсудністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 353, 357 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2023 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, - повернути особі, що її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Суддя-доповідач Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
Т. Л. Фетісова