Рішення від 01.12.2023 по справі 206/5631/23

Справа № 206/5631/23

Провадження № 2-о/206/488/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2023 Самарський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

присяжні Лещенко К.М., Шафран С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Похил А.В.

прокурора Геник Л.С.

адвоката Шамети І.В.,

представника заявника - лікаря-психіатра Малецького Є.Ф.,

особи, стосовно якої вирішується питання ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психіатричної допомоги в примусовому порядку, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до суду із заявою про надання ОСОБА_1 психіатричної допомоги в примусовому порядку.

В обґрунтування заяви зазначив, що 27.11.2023 ОСОБА_1 був госпіталізований до психіатричного стаціонару у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу (діагноз): шизофренія, параноїдна форма, галюцинаторно-маячний синдром.

У судовому засіданні лікар психіатр підтримав заяву, прокурор не заперечувала проти її задоволення, адвокат поклалася на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши думки та пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

В силу ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Згідно ч.ч. 2-5 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку. При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів. При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.

У судовому засіданні було встановлено, що 27.11.2023 ОСОБА_1 був госпіталізований до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу, внаслідок чого він: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та оточуючих.

При обстеженні його психічного стану в КП «ДБКЛПД» ДОР» комісія лікарів виявила, що хворий ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, у зв'язку з чим хворий: доступний формальному мовному контакту. Напружений, тривожний. В бесіду вступав охоче, однак промова прискорена за темпом, голосна. На питання відповідав не завжди по суті, поступово промова значно прискорювалася за темпом на ставала за типом монологу. Відповідаючи на деякі питання відвертався вбік, при цьому вираз обличчя змінювався на більш наляканий, починав щось шепотіти собі під носа, при цьому розповідав про те, що: «я нічого не робив, відпустіть мене …», також негативно був налаштований на адресу брата та матері. Не заперечував, що погрожував братові сокири, пояснюючи це тим, що: «не хотів їхати до лікарні …». Правильно повідомляв свої паспортні дані, поточну календарну дату, своє місцезнаходження. Настрій знижений. Емоційно напружений. Мислення паралогічне, аморфне. Психічно хворим себе не вважав. Дисимулював свої переживання, які призвели до госпіталізації в психіатричну лікарню. Критика до свого стану порушена.

ОСОБА_1 поставлено діагноз - шизофренія, параноїдна форма, галюцинаторно-маячний синдром.

З епікризу з історії хвороби № 1739/2022 по направленню (№ 307) лікаря-психіатра КШД КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР на стаціонарне лікування в Центр підгострої чоловічої патології (№ 3) КП «ДБКЛПД» ДОР з 22.03.2022 по 10.05.2022 встановлено, що у відділенні ОСОБА_1 : поступив на стаціонарне лікування без усвідомленої згоди, однак протягом доби дав письмову усвідомлену згоду на подальше лікування в психіатричному закладі, документи до Самарського районного суду м. Дніпропетровська щодо обґрунтованості госпіталізації не оформлювалися. У відділенні тривалий час хворий залишався напруженим, тривожним, багатомовним. Також тривалий час вночі спав переривчастим медикаментозним сном, або взагалі майже не спить. Негативно настроєний на адресу оточуючих, сусідів. Висловлював маячні ідеї переслідування, впливу на адресу брата. Вважав, що брат з-за кордону навмисно привозив йому «голоси», котрі надалі заважали йому існувати. Дані, зазначені в напрвленні заперечував. Вважав, що в лікарню приїхав через те, що: «став погано спати…». Намагався всюди допомагати медичному персоналу відділення, але місця не втримувався та на зауваження медичного персоналу відділення реагував вкрай короткочасно або не реагував взагалі. Також пропонував свою допомогу лікарям, старшій медичній сестрі. Надалі більшу частину часу проводив лежачи в постілі, на перегляд телепередач не ходив, за зовнішнім виглядом стежив під наглядом медичного персоналу відділення. З іншими хворими спілкувався вибірково при необхідності. Контакт носив формальний характер. Емоційно сплощений. Тяготився своїм перебуванням у стаціонарі, цікавився строками можливої виписки. Критика до свого психічного стану формальна. На побаченні із рідними поводився спокійно, впорядковано. У ході лікування продуктивна психотична симптоматика трохи втратила свою актуальність, однак зберігалась резідуальна маячна симптоматика, яка активно не впливала на поведінку хворого. Зберігалася виражена дефіцитарна симптоматика. При виписці ОСОБА_1 : був доступний формальному мовному контакту. В бесіду вступав охоче. На питання відповідав переважно в плані заданого, але залишалася прискореність самої промови (також залишалася надмірна галасність). Деякі питання залишав без відповідей. Зацікавленості в бесіді не виявляв очний контакт під час бесіди підтримував нетривалий час, надалі відводив його в бік. Повільно повідомляв свої паспортні дані, поточну календарну дату, своє місцезнаходження. Емоційно трохи напружений. На момент огляду суїцидальних думок не висловлював. Звучали маячні ідеї переслідування на адресу рідних та сусідів, однак вони носили резідуальний характер так активно не впливали на поведінку хворого. Психічно хворим себе не вважав, однак відмовлятися від групи інвалідності не мав наміру. Критика до свого стану формальна.

Відповідно до заяви брата ОСОБА_1 зазначено, що він просив госпіталізувати його брата в лікарню у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Він агресивний, не спав, хватався за ніж, грозився ним зарізати, порубати сокирою мати та брата, всіляко їх обзивав.

З рапорту працівників поліції встановлено, що 27.11.2023 близько 16 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 до службового автопатруля Легіон 329 надійшло повідомлення, що за вищевказаною адресою відбувалося насильство в сім'ї. Прибувши за вищевказаною адресою та поспілкувавшись з заявником, встановлено, що його брат ОСОБА_1 , знаходиться на обліку у лікаря психіатра, на той час у нього відбувалися загострення, він погрожував заявнику та його матері фізичною розправою, погрожував порізати ножем або порубати сокирою. Поспілкувавшись з гр. ОСОБА_1 працівниками поліції було прийнято рішення на місце викликати бригаду ПНД ШНД. Через деякий час на місце приїхала бригада ШНД ПНД № 1 лікар ОСОБА_2 та госпіталізували гр. ОСОБА_1 до психіатричної лікарні № 1 (вул. Бєхтєрєва, 1). Фізична сила та спеціальні засоби не застосовувалися.

Лікар-психіатр Малецький Є.Ф. підтвердив обставини щодо поведінки та діагнозу захворювання та зазначив, що ОСОБА_1 необхідно пройти курс лікування у стаціонарних умовах.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 року № 2-рп/2016 судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканість.

Враховуючи, що особа виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, суд вважає за необхідне госпіталізувати його в психіатричний заклад в примусовому порядку, оскільки існують підстави, передбачені ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» для його госпіталізації до психіатричного закладу без його усвідомленої згоди.

Аналогічний висновок викладений і в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року по справі № 689/1338/16-ц.

Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, п."е" цієї статті дозволяє законне затримання психічно хворих як з метою їх ізоляції від суспільства, так і з метою покращення їх стану.

В зв'язку із чим, суд вважає, що вимоги заявника про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного стаціонару без його усвідомленої згоди, обґрунтовані.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 14, 25 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 76-80, 258, 259, 264, 265, 339-342 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психіатричної допомоги в примусовому порядкузадовольнити.

Госпіталізувати ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Роз'яснити, що заява фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про госпіталізацію у примусовому порядку.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 05.12.2023.

Головуючий суддя: К.С. Маштак

Присяжні: К.М. Лещенко

С.В. Шафран

Попередній документ
115396357
Наступний документ
115396359
Інформація про рішення:
№ рішення: 115396358
№ справи: 206/5631/23
Дата рішення: 01.12.2023
Дата публікації: 06.12.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Самарський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.12.2023)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 28.11.2023
Предмет позову: про надання примусовой госпіталізації
Розклад засідань:
01.12.2023 11:00 Самарський районний суд м.Дніпропетровська