Справа № 206/5642/23
Провадження № 2-о/206/491/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2023 Самарський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя Маштак К.С.
присяжні Мордань І.Г., Хасанова В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Похил А.В.
прокурора Геник Л.С.
адвоката Шамети І.В.,
представника заявника - лікаря-психіатра Холопченко О.Е.,
особи, стосовно якої вирішується питання ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психіатричної допомоги в примусовому порядку, -
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника звернулась до суду із заявою про надання ОСОБА_1 психіатричної допомоги в примусовому порядку.
В обґрунтування заяви зазначила, що 28.11.2023 ОСОБА_1 була госпіталізована до психіатричного стаціонару у зв'язку із наявністю у неї тяжкого психічного розладу (діагноз): шизофренія, параноїдна форма, галюцинаторний параноїдний синдром.
У судовому засіданні лікар психіатр підтримала заяву, прокурор та адвокат не заперечували проти її задоволення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думки та пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
В силу ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Згідно ч.ч. 2-5 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку. При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів. При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.
У судовому засіданні було встановлено, що 28.11.2023 ОСОБА_1 була госпіталізована до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», у зв'язку із наявністю у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
При обстеженні її психічного стану в КП «ДБКЛПД» ДОР» комісія лікарів виявила, що хвора ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, у зв'язку з чим хвора: напружена, тривожна, на питання відповідала не завжди по суті. ОСОБА_2 слухові обмани сприйняття, сама з собою розмовляла. Висловлювала маячні ідеї відносини, впливу на адресу оточуючих. Імпульсивна. Емоційно напружена. Критика порушена.
ОСОБА_1 поставлено діагноз - шизофренія, параноїдна форма, галюцинаторний параноїдний синдром.
З виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6990/2023 встановлено, що у відділенні ОСОБА_1 була: манерна, гримасувала, амбівалентна. Перший час тривожна, напружена, розгальмована. Багатомовна, мова прискорена за темпом, не завжди в площині. Емоційно неадекватна, манерна, дуркувата. В поведінці метушлива та гіперактивна. Тримається напружено. В подальшому хвора дала згоду на лікування. Активно виказувала маячні ідеї стосунків на адресу доньки та співробітників. Казала, що на роботі вимагали, щоб вона написала заяву про звільнення, вона себе вважала повністю здоровою та здатною працювати. Каже, що вона хоче працювати. Настрій не стійкий, дратівлива, запальна. Коло інтересів обмежене. Мислення аморфне, паралогічне. Критика порушена. Мислення аморфне, паралогічне з елементами розірваності. Когнітивні та вольові процеси знижені. В процесі лікування психічний стан хворої з позитивною динамікою. Поведінка формально правильна. Омани сприяття заперечувала, поведінкою не виявляла. Маячна симптоматика втратила актуальність. Емоційно лабільна, сплощена. В бесіді формальна. Настрій стабілізувався. Маячні ідеї втратили актуальність. Охоче залучається в трудові процеси та реабілітаційні заходи. Суіцідальних думок, агресивних тенденцій не виявляє. Час проводила на самоті. Розсіяна, загальмована. Критика до хвороби порушена. При виписці ОСОБА_1 : скарги заперечувала. В бесіді формальна. На питання відповідала односкладово. Аутична, гіпобулічна. Час проводила усамітнено. Емоційно сплощена, одноманітна. Когнітивні процеси знижені. Увага розсіяна, виснажувалася. Мислення аморфне, паралогічне. У трудові процеси не залучалася, розсіяна, швидко стомлювалася та виснажувалася. Зазнавала труднощів перемикання уваги. Вольові процеси ослаблені. Хворобливість стану не усвідомлювала. Критика порушена. Психічні функції стійко порушені. Соціальна недостатність внаслідок порушення життєдіяльності за категоріями: трудова діяльність, спілкування, контроль поведінки.
Відповідно до заяви доньки ОСОБА_1 зазначено, що вона просила госпіталізувати свою мати в лікарню у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Вона весь день лежала, не розмовляла, на контакт не йшла, їжу складала в шафу, заносила сміття до спальні, дивно розмовляла, весь час сиділа та стукала ногами, не приймала ліки, не робила раз в місяць уколи.
Лікар-психіатр Холопченко О.Е. підтвердила обставини щодо поведінки та діагнозу захворювання та зазначила, що ОСОБА_1 необхідно пройти курс лікування у стаціонарних умовах.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 року № 2-рп/2016 судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканість.
Враховуючи, що особа виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, суд вважає за необхідне госпіталізувати її в психіатричний заклад в примусовому порядку, оскільки існують підстави, передбачені ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» для її госпіталізації до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди.
Аналогічний висновок викладений і в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року по справі № 689/1338/16-ц.
Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, п."е" цієї статті дозволяє законне затримання психічно хворих як з метою їх ізоляції від суспільства, так і з метою покращення їх стану.
В зв'язку із чим, суд вважає, що вимоги заявника про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного стаціонару без її усвідомленої згоди, обґрунтовані.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 14, 25 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 76-80, 258, 259, 264, 265, 339-342 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Заяву Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психіатричної допомоги в примусовому порядкузадовольнити.
Госпіталізувати ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Роз'яснити, що заява фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про госпіталізацію у примусовому порядку.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 05.12.2023.
Головуючий суддя: К.С. Маштак
Присяжні: І.Г. Мордань
В.О. Хасанова