Справа № 206/5630/23
Провадження № 2-о/206/487/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2023 Самарський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя Маштак К.С.
присяжні Бублейник Ю.Ю., Міненко Г.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Похил А.В.
прокурора Геник Л.С.
адвоката Шамети І.В.
представника заявника - лікаря-психіатра Аксьонової А.П.,
особи, стосовно якої вирішується питання ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психіатричної допомоги в примусовому порядку, -
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника звернулась до суду із заявою про надання ОСОБА_1 психіатричної допомоги в примусовому порядку.
В обґрунтування заяви зазначила, що 27.11.2023 ОСОБА_1 був госпіталізований до психіатричного стаціонару у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу (діагноз): гострий поліморфний психотичний розлад ускладнений вживанням ПАР.
У судовому засіданні лікар психіатр підтримала заяву, прокурор не заперечувала проти її задоволення, адвокат поклалася на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думки та пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
В силу ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Згідно ч.ч. 2-5 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку. При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів. При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.
У судовому засіданні було встановлено, що 27.11.2023 ОСОБА_1 був госпіталізований до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу, внаслідок чого він: неспроможний самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність.
При обстеженні його психічного стану в КП «ДБКЛПД» ДОР» комісія лікарів виявила, що хворий ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, у зв'язку з чим хворий: скарг не виказував. У бесіду вступав неохоче. Негативістичний, відвертався від лікаря. Інструкції виконував. Мутичний. Емоційно та у поведінці неадекватний. Не можна виключати за невербальними ознаками наявність слухових обманів сприйняття. Не критичний.
ОСОБА_1 поставлено діагноз - гострий поліморфний психотичний розлад ускладнений вживанням ПАР.
Відповідно до направлення № 1987 встановлено, що військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 було направлено до психіатра у зв'язку з наявністю у нього діагнозу: гострий психоз.
Лікар-психіатр ОСОБА_2 підтвердила обставини щодо поведінки та діагнозу захворювання та зазначила, що ОСОБА_1 необхідно пройти курс лікування у стаціонарних умовах.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 року № 2-рп/2016 судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканість.
Враховуючи, що особа виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, суд вважає за необхідне госпіталізувати його в психіатричний заклад в примусовому порядку, оскільки існують підстави, передбачені ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» для його госпіталізації до психіатричного закладу без його усвідомленої згоди.
Аналогічний висновок викладений і в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року по справі № 689/1338/16-ц.
Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, п."е" цієї статті дозволяє законне затримання психічно хворих як з метою їх ізоляції від суспільства, так і з метою покращення їх стану.
В зв'язку із чим, суд вважає, що вимоги заявника про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного стаціонару без його усвідомленої згоди, обґрунтовані.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 14, 25 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 76-80, 258, 259, 264, 265, 339-342 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Заяву Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психіатричної допомоги в примусовому порядкузадовольнити.
Госпіталізувати ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Роз'яснити, що заява фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про госпіталізацію у примусовому порядку.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 05.12.2023.
Головуючий суддя: К.С. Маштак
Присяжні: Ю.Ю. Бублейник
Г.І. Міненко