Справа № 148/1891/23
Провадження №2/148/626/23
РІШЕННЯ
Іменем України
(Заочне)
22 листопада 2023 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.08.2020 вона зареєструвала шлюб з відповідачем у Тульчинському районному відділі ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 64.
Від даного шлюбу сторони не мають дітей.
Спільне життя з відповідачем не склалося. Причиною розпаду сім'ї стала відсутність взаєморозуміння.
Вказані обставини змусили позивача звернутись до суду з даним позовом, у якому просить шлюб розірвати.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.
За таких обставин, суд ухвалив, розглянути справу заочно за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 14.08.2020 Тульчинським районним відділом ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), сторони зареєстрували шлюб 14.08.2020, за актовим записом №64. При реєстрації шлюбу позивач не змінювала прізвище (а.с. 9).
Спільне життя сторін не склалось. Фактичні взаємини не відображають їхнього прагнення щодо збереження шлюбу та сім'ї. Причинами розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння.
Правовідносини, що виникли між сторонами регламентуються ст. 110-113 СК України.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки, позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що сторони шлюбні відносини не підтримують, позивач наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберегти сім'ю не має, належним чином повідомлений відповідач, не надав суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції позивача, за таких обставин суд вважає, що подальше збереження їх сім'ї неможливе, а тому є підстави для розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач при реєстрації шлюбу прізвище не змінювала.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Позивач у позовній заяві просила всі понесені нею судові витрати стягнути з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В матеріалах справи наявна квитанція про сплату нею при зверненні до суду з даним позовом судового збору у розмірі 1073,60 грн. (а.с 1), квитанцію про сплату витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн. (а.с. 10), тому на підставі вищевикладеного, суд вважає, що витрати на правничу допомогу, понесені позивачем у даній справі, є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), оскільки їх розмір документально підтверджений.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 105, 110, 112, 113 СК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.08.2020 у Тульчинському районному відділі ДРАЦС Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 64.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: