Справа № 149/1903/23
Провадження №2-а/149/37/23
Номер рядка звіту 140
РІШЕННЯ
іменем України
01.12.2023 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Войнаревича М. Г.,
при секретарі Паламарчук Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, ОСОБА_2 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, ОСОБА_2 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до постанови інспектора СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Цюрпіти О. А. серії БАД № 284179 від 19.05.2023 ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч. 3 ст. 121-3 та ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що "19.05.2023 року о 22:12 год. на автодорозі Кропивна - Клітенка Хмільницького водій ОСОБА_1 керував трактором Т-25
не маючи при собі реєстраційні документи на т/з при цьому буксируючи причіп ПТС-4 на якому був відсутній номерний знак, чим порушив п.п. 2.1.б, 2.9.в ПДР. Позивач стверджує, що обставини, зазначені в постановах не відповідають вимогам закону та дійсним обставинам події. Адміністративні правопорушення позивач не вчиняв, рішення інспектором поліції прийнято за відсутні доказів. Інспектором поліції при винесенні постанови не було взято до уваги пояснення позивача, що попри перебування його в транспортному засобі він ним не керував.
Ухвалою суду від 08.09.2023 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
20.09.2023 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, узагальнені доводи котрого зводяться до того, що оскаржувана постанова є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, а адміністративне стягнення накладено в межах санкцій ч. 3 ст. 121-3 та ч. 1 ст. 126 КУпАП. Тому у задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити.
Позивач та його представник - адвокат Костюк С. М в судове засідання не з'явились. Від представника позивача надійшла заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача, зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином.
Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до приписів ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст. 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративне стягнення для водіїв, які не мають при собі або не пред'явили у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в реєстраційному документі на транспортний засіб.
Суд вважає, що відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно із п. 2 розділу III Інструкції постанови у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 121-3 та ч. 1 ст. 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Проте, суд вважає, що поліцейський Цюрпіта О. А. повно та всебічно не дослідив всі обставини справи та притягнув до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутності доказів його вини.
Частиною 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення інспектором не були з'ясовані ці обставини.
За змістом ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно дост. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Разом з цим, згідно із ч. ч. 1, 4 ст.73КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
В судовому засіданні було досліджено відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, з якого встановлено, зокрема, що ОСОБА_1 не керував трактором Т-25, трактор був зупинений, а ОСОБА_1 знаходився біля нього.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративних правопорушень не підтверджена поза розумним сумнівом у ході судового оскарження відповідного рішення, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - суб'єкта владних повноважень понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору, оскільки такі витрати підтверджені належними доказами, наданими стороною, а позов задоволено повністю.
Керуючись ст.ст. 5, 6-8, 10, 19, 20, 25, 79, 139, 242-246, 251, 286 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Цюрпіти Олега Анатолійовича серії БАД № 284179 від 19.05.2023року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальностіза ч. 3 ст.121-3, ч.1 ст. 121 КУпАП та згідно ст. 36 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (ЄДРПОУ 40108672, вул. Театральна, 10 в м. Вінниця) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Михайло ВОЙНАРЕВИЧ