ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 953/3676/23 (1-кс/953/8642/23) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/1490/23 Суддя доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12022220000000714 від 16.11.2022 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою в порядку ч.6 ст. 193 КПК України обрати відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Також роз'яснено, що згідно з положеннями ч.6 ст. 193 КПК України, після затримання оголошеної у міжнародний розшук особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу. Зобов'язано компетентних службових осіб органу досудового розслідування після затримання ОСОБА_8 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця кримінального провадження звернутися до слідчого судді, суду для розгляду питання за участю ОСОБА_8 про застосування обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просив ухвалу слідчого судді суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без задоволення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник посилався на те, що слідчий не долучив до свого клопотання довідку Інтерполу щодо перебування у міжнародному розшуку ОСОБА_8 . В матеріалах провадження відсутні відомості про те, чи перетинав державний кордон ОСОБА_8 . Вважає, що матеріали провадження не містять доказів перебування ОСОБА_8 у розшуку.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а також пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу, у відповідності з нормами ст.404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з наступних підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022220000000714 від 16.11.2022 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України.
02.11.2023 року до слідчого судді Київського районного суду надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України. 14.11.2022 року підозрюваний ОСОБА_8 оголошений в державний розшук. 13.10.2023 року винесено постанову про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук. На час звернення до слідчого судді із клопотанням, місцезнаходження ОСОБА_8 не встановлено. Також слідчий посилався на існування ризиків, передбачених п.п. 1. 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , суд першої інстанції встановив обґрунтованість підозри, яка була оголошена ОСОБА_8 за ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України. Також слідчий суддя враховуючи набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_8 дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оголошенням підозрюваного у міжнародний розшук, слідчий суддя, виходячи з положень ст. 193 ч.6 КПК України, дійшов висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 за його відсутності.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо існування ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість запобігання спробам підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; потерпілих, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій.
Перевіряючи доцільність застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою та існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та відомості про особу підозрюваного.
Зокрема, згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, на що обґрунтовано послався суд першої інстанції у своєму рішенні.
Згідно відомостей про особу підозрюваного вбачається, що він має місце реєстрації, раніше не судимий.
Однак належить врахувати що підозрюваному ОСОБА_8 вже обирався запобіжний захід з можливістю внесення застави, яка була внесена, з-під варти ОСОБА_8 був звільнений та почав переховуватись від органів досудового розслідування.
Враховуючи підвищену суспільну небезпечність дій, інкримінованих підозрюваному, згідно підозри та усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, є ймовірність того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; потерпілих у кримінальному провадженні.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням фактичних обставин вчинення дій, згідно підозри, які інкримінуються підозрюваному ОСОБА_8 , а саме заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо-великих розмірах що свідчить про наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, зокрема права власності фізичних осіб, внаслідок чого вказані обставини викликають суспільний інтерес, що вочевидь впливає на питання щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків досудового слідства, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
Зазначене вказує на неможливість в цьому конкретному випадку застосування до підозрюваної іншого більш м'якого запобіжного заходу.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що на цьому етапі досудового розслідування підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Поряд з цим, наявність постанов про оголошення підозрюваного ОСОБА_8 у розшук (арк. 63), а також у міжнародний розшук (арк.97), поза розумним сумнівом доводить існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, що було враховано слідчим суддею суду першої інстанції, з чим безумовно погоджується і колегія суддів.
Крім того, 02 вересня 2022 року було складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.3,4 ст. 190 КК України.
Аналізуючи зміст підозри, колегія суддів дійшла висновку, що це повідомлення відповідає вимога ст. 277 КПК України. Також слід зазначити, що ця підозра будь-ким не оскаржувалась та будь-яким процесуальним рішенням не скасована.
Обґрунтованість підозри підтверджується доказами, які містяться в матеріалах провадження, а саме: заявою АТ «ОЩАД БАНК», протоколом про результати НСРД, заявою АТ «ТАСКОМБАНК», висновком експерта, протоколом про результати НСРД, протоколом огляду предметів, протоколом допиту потерпілого, висновком аналітичного дослідження про результати дослідження фінансових операцій, висновком щодо участі у якості спеціаліста..
Відповідно до положень ч.6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Як слушно зазначив слідчий суддя суду першої інстанції, враховуючи наявність ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за які передбачене покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, те що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук та буде продовжувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просив скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки слідчим суддею було належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, враховані докази, які вказують на обґрунтованість підозри, а також відомості, які характеризують особу підозрюваного, його вік та сімейний стан. При цьому, висновки слідчого судді належним чином мотивовані та наведені обґрунтовані підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що застосування до ОСОБА_8 іншого, менш суворого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.1, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2023 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :