ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/2452/23 Справа № 199/8767/23 Суддя у 1-й інстанції - ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника Маркело Л.В. та потерпілої ОСОБА_2 розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого у КЗОНРЦ «Горлиця», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КупАП,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КупАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 3 400 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 гривень 80 копійок.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 04.09.2023 року о 16.24 годині у місті Дніпрі по вулиці Аржанова в районі будинку 12, керуючи автомобілем «Citroen Picasso» державний номерний знак НОМЕР_1 , був учасником ДТП, місце скоєння якої залишив, до поліції не повідомив, чим порушив вимоги п.2.10 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 просить скасувати постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2023 року та справу про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КупАП.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що склад ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу, тобто особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього.
Після вищезазначеної події, яка сталася 04.09.2023 року, він, як водій, поїхав, не розуміючи та не усвідомлюючи того, що став учасником ймовірної пригоди. Про свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди дізнався лише через деякий час, тобто, він не мав на меті приховувати факт ДТП або обставини її скоєння, а тому, на переконання апелянта, умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КупАП в його діях відсутній.
Вказує, що потерпіла фактично після участі в ДТП не викликала поліцію на місце зіткнення, не зафіксувала пошкодження, а тільки 25.09.2023 року, тобто через 21 день, звернулася до поліції, тобто, на думку апелянта, вона сама вчинила правопорушення, передбачене ст. 122-4 КупАП.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників судового провадження, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.
Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як витікає з приписів п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Як встановлено ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, є законними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №354319 від 09.10.2023 року, складеним у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП; схемою ДТП від 04.09.2023 року; заявою та поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ; долученим DVD-R диском з відеозаписом моменту ДТП, при перегляді якого чітко зафіксовано момент зіткнення транспортного засобу «Citroen Picasso» із припаркованим автомобілем, з якого вибігає жінка та жестикулює руками, а автомобіль «Citroen Picasso», не зупинившись, залишає місце ДТП.
Крім того, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що 04.09.2023 року близько 16.00 години вона чекала дитину із басейну на вулиці Аржанова у місті Дніпрі. У цей час автомобіль «Citroen Picasso», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом здійснив наїзд на її припаркований автомобіль «Fiat 500», державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодивши фару. Вона посигналила водієві автомобіля «Citroen Picasso», але той відразу поїхав з місця ДТП. Мимо неї проїздила машина, яку вона зупинила і попросила наздогнати водія. Пошкоджену фару автомобіля її чоловік замінив, тому що в такому стані на автомобілі їхати неможливо.
Отже, апеляційним переглядом встановлено, що у водія ОСОБА_2 відсутні підстави давати неправдиві пояснення щодо обставин справи, її пояснення є логічними та послідовними, повністю узгодженими з даними, що містяться в матеріалах справи.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення місцевим судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органу поліції, а доводи ОСОБА_1 щодо непричетності до скоєного дійсно повністю спростовуються долученим до матеріалів провадження відеозаписом.
До того ж, постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним за ст. 124 КупАП. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року зазначену постанову суду першої інстанції залишено без змін.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_1 правопорушення.
Накладаючи на правопорушника адміністративне стягнення, місцевий суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП та наклав адміністративне стягнення в межах санкції ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КупАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко