Справа № 638/18763/23
Провадження № 1-кс/638/3166/23
30 листопада 2023 року Дзержинський районний суд міста Харкова
у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221070002927 від 24.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
Прокурор Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з вищевказаним клопотанням, в якому просить: накласти арешт, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження наступного майна, вилученого під час огляду речей за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, а саме: на чоловічу камуфляжну зимову куртку розміру «L» зі слідами РБК. Зберігання вилучених речових доказів здійснювати у приміщенні зберігання речових доказів Ізюмському районному управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пл. Садова,18/75. Просить розгляд клопотання проводити без залучення особи у яких воно вилучено.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023221070002927 від 24.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - тобто умисне тяжке тілесне ушкодження.
В ході досудового розслідування встановлено, що 23.11.2023 приблизно о 21 годині 30 хвилин, в салоні автобусу який перебував по АДРЕСА_2 військовослужбовцю ЗСУ в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа, правосторонній відкритий пневмоторакс (ЄО № 9690 від 23.11.2023)
24.11.2023 слідчим в період часу з 19:00-19:30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області проведено огляд речей в ході якого було виявлено та вилучено чоловічу камуфляжну зимову куртку розміру «L» зі слідами РБК, яку було вилучено до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
Власником майна - чоловічої камуфляжної зимової куртки розміру «L» зі слідами РБК є підозрюваний ОСОБА_6 .
Як зазначено прокурором, встановлено достатньо об'єктивних даних які свідчать, що зазначених предмети, є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди
та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на підставі п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України на них доцільно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення їх знищення, пошкодження, приховування, перетворення або відчуження.
Також, необхідність накладення арешту на вищевказані речі зумовлюється тим, що в подальшому буде забезпечено проведення ряду судових експертиз, які будуть відігравати суттєву роль для встановлення об'єктивної істини у вищевказаному кримінальному провадженні, а не застосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі внаслідок того, що вилучене майно може бути спотворене чи взагалі знищене.
У судове засідання прокурор ОСОБА_7 не з'явилась, разом з клопотанням надала до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчим суддею вирішено проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, враховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.
Фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснювалась, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Суд, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.
За ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
За п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 3 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно до вимог ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відомості про вчинення злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221070002927 від 24.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Протоколом огляду речей (документів) від 24.11.2023 року, складеним т.в.о. слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_8 в період часу з 19:00-19:15 год. за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області проведено огляд речей, в ході якого було виявлено та вилучено чоловічу камуфляжну зимову куртку з капюшоном розміру «L» зі слідами РБК, яку було вилучено до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
Постановою від 25.11.2023 року т.в.о. слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_8 вилучена чоловіча камуфляжна зимова куртка з капюшоном розміру «L» зі слідами РБК визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за №12023221070002927 від 24.11.2023 року та направлено до камери схову речових доказів Ізюмського РУП.
Власником майна - чоловічої камуфляжної зимової куртки з капюшоном розміру «L» зі слідами РБК є підозрюваний ОСОБА_6 .
З заяви на ім'я начальника Ізюмського РУП ГУГП в Харківській області від ОСОБА_6 вбачається, що останній добровільно віддав працівникам поліції бушлат комуфляж мультикам розмір «L».
Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» речові докази, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку.
Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його прокурором, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що незастосування арешту саме в такий спосіб, про який просить прокурор, може призвести до його знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, а також проведення необхідних слідчих дій, впевнившись, що прокурором надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення-злочину, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221070002927 від 24.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на виявлене та вилучене протоколом огляду речей (документів) від 24.11.2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, яке постановою т.в.о. слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_8 від 25.11.2023 року визнано в якості речових доказів по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221070002927 від 24.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження, наступне майно, а саме:
-чоловічу камуфляжну зимову куртку з капюшоном розміру «L» зі слідами РБК, власником якої є ОСОБА_6 .
Визначити місцем зберігання вищезазначеного майна камеру зберігання речових доказів Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пл. Садова,18/75.
Зберігання арештованого майна здійснювати згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року за №1104.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: