КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 753/6686/22 Головуючий в суді І інстанції Просалова О.М.
Провадження № 33/824/5349/2023 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 213133 від 04.05.2022 р. - 04.05.2022 року о 12 годині 11 хвилин по вулиці Чайковського (Бортничі) в місті Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хонда» без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився під запис на нагрудну бодікамеру 473526, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок.
Не погоджуючись з вказаною постановою, 09 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргув якій просить її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
В апеляційній скарзі також просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначав, що в судовому засіданні суду першої інстанції був відсутнім, так як взагалі не знав про засідання, повістки не отримував, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що його було повідомлено. Вказує, що в той же самий день в лікарні йому робили операцію під загальним наркозом з остеосинтезу кісток, а саме осколковому переломі зі зміщенням ключиці, то ж навіть якщо б знав про засідання фізично з'явитися б не міг.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 04.05.2022 року їхав на мопеді в магазин в Бортничах із Гнідина за продуктами. Прямуючи автошляхом Т1016 на блокпосту близько 12 години зупинився для перевірки документів військовими. Згодом військового окликнув один з полісменів і жестом показав вести його до них, з яких причин мені було невідомо.
Зазначає, що поліцейський не представлявся, будь-яких порушення правил дорожнього руху, які він міг би порушити йому не пред'явили. Поліцейський який вів з ним діалог віддав паспорт іншому полісмену, який почав щось оформлювати. Потім дістав зі службового авто бодікамеру. Поставив ОСОБА_1 туди де йому буде зручно, вперше представився і навіть не йому, а тому хто буде дивитися відео, отримав відповіді, які хотів. Після чого, сказав своєму напарнику, щоб той віддав мені паспорт і я з мопедом можу бути вільним. Брати участь в складанні протоколу мені запропоновано не було.
Звертає увагу суду на те, що відповідно до постанови суду першої інстанції, визнано виним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а у розділі «ВСТАНОВИВ» усі дії скоював ОСОБА_2 ..
Вказує, що відеозапис є неналежним доказом у справі та взагалі не досліджувався судом першої інстанції при прийняті рішення. З наявного відеозапису видно, що він не показує зазначених в протоколі ознак сп'яніння.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, разом з тим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, доводи скаржника ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що 03 серпня 2022 року винесено оскаржувану постанову (а.с. 8-9). Із тексту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції під час розгляду справи не був присутнім.
Матеріали справи містять також супровідний лист від 03.08.2022 року щодо направлення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови (а.с. 10). Однак відомості про вручення ОСОБА_1 поштового відправлення матеріали справи не містять.
Також в матеріалах справи міститься виписка із медичної карти стаціонарного хворого ортопедо-травматологічного відділення № 4072, виданої на ім'я ОСОБА_1 , про те, що він дійсно перебував у стаціонарі з 02.08.2022 року по 08.08.2022 року (а.с. 25-26).
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 213133 від 04.05.2022 р. - 04.05.2022 року о 12 годині 11 хвилин по вулиці Чайковського (Бортничі) в місті Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хонда» без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився під запис на нагрудну бодікамеру 473526, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.05.2022 року. З якого вбачається, що від проходженні огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с. 2);
- на відеозапису із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. З якого зокрема вбачається, що після зупинки під час спілкування з поліцейськими у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд для визначення стану сп'яніння на що ОСОБА_1 однозначно надав відмову.
Відповідно до постанови КАС ВС у справі №678/991/17 від 15.11.18 року відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 , крім того, йому було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому відображені події, які відбувалися 04 травня 2022 року за участю ОСОБА_1 ..
Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейський не представлявся, будь-яких порушення правил дорожнього руху, які він міг би порушити йому не пред'явили, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки це не узгоджується з наявним в матеріалах справи відеозаписом.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис є неналежним доказом у справі та взагалі не досліджувався судом першої інстанції при прийняті рішення, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
При цьому, ОСОБА_1 жодним чином не заперечував складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, не висловлював з цього приводу жодних міркувань та заяв. У протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП також відсутні будь-які заперечення ОСОБА_1 ..
Разом з тим, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні, однак свою незгоду із викладеними у ньому відомостями не зазначив.
Доводи апеляційної скарги про зазначення у постанові суду іншої особи - ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вважає, що судом першої інстанції було допущено описку в ініціалах ОСОБА_1 . Зазначена описка не впливає на суть судового рішення.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду та повністю спростовуються встановленими судом обставинами справи.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено «29» листопада 2023 року.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко