Єдиний унікальний номер №943/1677/23
Провадження №3/943/838/2023
28 листопада 2023 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВАП УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
30 серпня 2023 року о 10 год. 24 хв. на автодорозі Київ-Чоп М06, 498 км. с. Новий Милятин водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «GEELY EMGRAND», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим Голосіївським районним судом міста Києва від 15 березня 2023 року терміном 36 місяців. Правопорушення вчинене повторно протягом року, постановою серії ЕАР №6470579 від 28.01.2023 ОСОБА_1 був притягнений за ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №026114 від 30.08.2023, що ОСОБА_1 також обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП за те, що 30 серпня 2023 року о 10 год. 24 хв. на автодорозі Київ-Чоп М06, 498 км. с. Новий Милятин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «GEELY EMGRAND», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння (неприродня блідність; підвищена жвавість; поведінка, що не відповідає дійсності), а від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис. Водій двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Постановою судді від 08.09.2023 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, незважаючи на повідомлення його судом про час і місце розгляду справи, а клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Відтак, на підставі ст. 268 КУпАП, дану справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Із огляду на вимоги статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до приписів пункту 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Приписами частини п'ятої статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, у разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №026113 від 30.08.2023, яким підтверджено факт повторного протягом року керування ОСОБА_1 транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, що є порушенням вимог пункту 2.1 «а» ПДР України, чого ОСОБА_1 у вказаному адміністративному протоколі не заперечив, відмовившися від надання пояснень».
Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доводиться постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 15 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами на три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Також вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП доводиться неоспореною ним постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №474451 від 30.08.2023, якою підтверджено те, що 30 серпня 2023 року о 10 год. 24 хв. на автодорозі Київ-Чоп М06, 498 км. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «GEELY EMGRAND», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 91 км/год в населеному пункті Новий Милятин, перевищивши встановлене обмеження швидкості руху більше, ніж на 20 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 340 грн.
Відтак, із перелічених вище доказів, які у своїй сукупності є логічними та послідовними, об'єктивно убачається те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
Обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, у відповідності до вимог ст. ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Санкцією частини п'ятої статті 126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
В силу приписів частини першої статті 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Також частиною першою статті 29 КУпАП передбачено, що конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Таким чином, ураховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП, однак без оплатного вилучення транспортного засобу марки «GEELY EMGRAND», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить іншій особі ОСОБА_3 (згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №026113 від 30.08.2023), а згідно довідки інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Наталії Дяків від 05.09.2023, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України станом на 05 вересня 2023 року за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 транспортні засоби на території України не зареєстровані.
Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Разом із тим, на думку суду, підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 130 КУпАП за відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №026114 від 30.08.2023, зокрема, по епізоду керування ОСОБА_1 - 30 серпня 2023 року о 10 год. 24 хв. на автодорозі Київ-Чоп М06, 498 км. с. Новий Милятин транспортним засобом марки «GEELY EMGRAND», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння (неприродня блідність; підвищена жвавість; поведінка, що не відповідає дійсності), а від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Диспозицією частини третьої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно положення п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у діянні ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №026114 від 30.08.2023 року ОСОБА_1 поставлено у вину керування ним транспортним засобом із таким формулюванням вказаного обвинувачення - «водій двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП».
Проте до матеріалів справи не долучено належних і допустимих доказів на підтвердження указаних фактичних обставин, зокрема в частині притягнення ОСОБА_1 двічі протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.
Разом із тим, на підтвердження вказаного формулювання обвинувачення органом поліції до матеріалів справи долучено лише довідку інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Наталії Дяків від 05.09.2023, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України - ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП Голосіївським районним судом м. Києва 15.02.2023 (дата скоєння 09.11.2022) та 15.03.2023 (дата скоєння 28.01.2023).
Натомість, як слідує зі складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №026114 від 30.08.2023, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, де кваліфікуючою ознакою даного правопорушення є вчинення правопорушення особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, хоча в самому протоколі, який є по суті обвинувальним актом, відсутнє формулювання обвинувачення ОСОБА_1 із кваліфікуючою ознакою «будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння», як обов'язкової кваліфікуючої ознаки правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а також у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративним стягненням за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння за ч. 1, ч. 2 ст. 130 КУпАП (щонайменше дві постанови суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 130 КУпАП, що були винесені протягом року та набрали законної сили), а суд не вправі самостійно відшуковувати докази винуватості особи, оскільки це становитиме порушення ч. 1 ст. 6 ЄКПЛ, а відтак суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Надточій проти України», рішення у справі «Гурепка проти України» справи про адміністративні правопорушення в силу суворості санкції можуть бути прирівняні до кримінальних. Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації» Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, ЄСПЛ вказав, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ в справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, зважаючи на відсутність у діях останнього ознак вказаного адміністративного правопорушення, зокрема такої кваліфікуючої його ознаки, як того, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративним стягненням за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння за ч. 1, ч. 2 ст. 130 КУпАП, перекваліфікація якого чи самостійне редагування вищевказаного протоколу судом не допускається, а тому із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 7, 34, 35, 36, 40-1, 126, 130, 245, 247, 266, 279, 280, 283, 284, 288 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами строком на шість років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя І. Б. Кос