«28 » листопада 2023 року
м. Харків
справа № 2-14648/10
провадження № 22ц/818/2313/23
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),
суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.
за участю секретаря - Волобуєва О.О.
учасники справи:
заявник - Акціонерне товариство «УкрСиббанк», представник заявника - Черепов П. О.,
заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2023 року в складі судді Тимош О.М.
У липні 2023 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення.
Заява мотивована тим, що 19 листопада 2010 року Московським районним судом м. Харкова ухвалено рішення у справі №2-14648/10 за його позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 41 734,24 доларів США, що є еквівалентом 331 273,88 грн.
На виконання зазначеного судового рішення 26 січня 2011 року були видані виконавчі листи №2-14648/10 щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вказав, що виконавчий лист №2-14648/10 щодо боржниці ОСОБА_2 направлено на примусове виконання до Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, яким відкрито виконавче провадження № 24765914. З відомостей з Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що це виконавче провадження завершено. Виконавчий документ повернуто стягувачу. Однак, копії процесуальних документів у виконавчому провадженні на адресу стягувача не надходили.
Зазначив, що він неодноразово, а саме 14 грудня 2017 року, 18 червня 2018 року, 04 листопада 2019 року, 17 лютого 2020 року, 06 травня 2021 року, 28 червня 2022 року звертався до органу виконавчої служби із запитами про місцезнаходження виконавчого листа щодо боржниці ОСОБА_2 . Проте відповідей на адресу банку не надходило.
Вказав, що 22 травня 2023 року він знову звернувся до Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області із запитом про місцезнаходження виконавчого документу, на який лише 13 червня 2023 року надіслано відповідь про завершення виконавчого провадження 18 квітня 2017 року і його знищення, а також надано довідку про втрату виконавчого документа.
Зазначив, що органом Державної виконавчої служби не надано доказів направлення йому виконавчого документа, а саме квитанції про відправлення та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Судове рішення від 19 листопада 2010 року дотепер не виконано через втрату оригіналу виконавчого листа №2-14648/10 щодо боржниці ОСОБА_2 з вини органу державної виконавчої служби. Він був позбавлений можливості повторно пред'явити виконавчий лист до виконання в межах встановленого строку не з власної вини, тому є підстави вважати поважними причини пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та для видачі його дубліката.
Просив визнати причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа поважними та поновити пропущений строк для повторного пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-14648/10 від 26 січня 2011 року, що видав Московський районний суд м. Харкова про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11358776000 від 11 червня 2008 року в сумі 41 734,24 доларів США, що станом на 19 листопада 2010 року є еквівалентом 331 273,88 грн, та замість втраченого виконавчого листа видати його дублікат.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви Акціонерному товариству «УкрСиббанк».
Не погоджуючись з ухвалою суду Акціонерне товариство «УкрСиббанк» подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву в повному обсязі, вирішити питання щодо судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд дійшов помилкового висновку, що питання щодо видачі дубліката вже вирішувалось, оскільки у 2016 році була подана заява щодо боржника ОСОБА_1 , а зараз - щодо боржниці ОСОБА_2 . Він неодноразово звертався до виконавчої служби із запитами, які залишено без відповіді. З 2017 року намагався встановити місцезнаходження виконавчого листа, однак отримав відповідь лише у 2023 році. Пропуск строк зумовлений втратою виконавчого листа з вини органу державної виконавчої служби. Суд не врахував наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа у зв'язку з його відсутністю у стягувача та в органі державної виконавчої служби, не взяв до уваги відповідні висновки Верховного Суду. Рішення суду дотепер не виконано, що є порушенням його права на доступ на правосуддя.
Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.
В суді апеляційної інстанції представник Акціонерного товариства «УкрСиббанк» підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Не заперечував проти того, що крім запитів до виконавчої служби, банк будь - яких інших дій щодо встановлення виконавчого листа не здійснював. Бездіяльність виконавців не оскаржував.
До суду апеляційної інстанції інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з'явилися. Клопотань щодо відкладення розгляду справи від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції уважав за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників справи на підставі частини другої статті 372 ЦПК України.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду - залишити без змін.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що стягувачем не наведено поважних причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку з чим відсутні й підстави для видачі дубліката виконавчого листа.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2010 року у справі №2-14648/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11358776000 від 11 червня 2008 року в сумі 41 734,24 доларів США, що є еквівалентом 331 273,88 грн, судові витрати у сумі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн, а також витрати, пов'язані з викликом відповідачів, до суду в сумі 162,00 грн. Судове рішення є чинним (а. с. 11).
На виконання вказаного судового рішення 26 січня 2011 року видано виконавчі листи.
28 лютого 2011 року постановою старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №24765914 за виконавчим листом №2-14648/10, виданим 26 січня 2011 року Московським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь банку 331 273,88 грн, боржниця ОСОБА_2 (а. с. 12).
Як вбачається з відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження №24765914 щодо ОСОБА_2 завершено (а. с. 13).
Акціонерне товариство «УкрСиббанк» неодноразово, а саме: 14 грудня 2017 року, 18 червня 2018 року, 04 листопада 2019 року, 17 лютого 2020 року, 06 травня 2021 року, 28 червня 2022 року звертався до державної виконавчої служби з клопотаннями щодо місцезнаходження виконавчого документа, у яких просив надати інформацію щодо місцезнаходження виконавчого листа № 2-14648/10 та підтвердження факту його відправки (а. с. 14-23).
22 травня 2023 року банк звернувся із клопотанням про надання інформації до Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Східного Міжрегіонального управління юстиції, в якому просив повідомити, чи перебуває на виконанні виконавчий лист № 2-14648/10, виданий 26 січня 2011 року Московським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь банку 331 273,88 грн, боржниця ОСОБА_2 . Надати повний перелік проведених державним виконавцем дій, надіслати копії всіх документів виконавчого провадження, котрі повинні бути доведені до сторін. У разі відсутності виконавчого листа на виконанні просив надати довідку, необхідну для звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа замість втраченого (а. с. 24, 25).
13 червня 2023 року Салтівським відділом державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано відповідь №78376, з якої вбачається, що на примусовому виконанні у Московському відділі державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження №24765914 з виконання виконавчого листа №2-14648/10, виданого 26 січня 2011 року Московським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» 331 273,88 грн. 28 лютого 2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржницею за яким є ОСОБА_2 18 січня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, на підставі якої відомості про арешт майна боржника внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер обтяження: 12948896. 18 квітня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з пунктом 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі того, що законом встановлено заборону щодо звернення майна (іпотечного). Стосовно іншого майна стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження. Інше майно відсутнє. Вказане виконавче провадження знищене за закінченням строку зберігання, тому надати докази направлення виконавчого листа на адресу стягувача не виявляється можливим (а. с. 26).
З довідки від 13 червня 2023 року №78175, наданої Салтівським відділом державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вбачається, що виконавчий лист №2-14648/10, виданий 26 січня 2011 року Московським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь банку 331 273,88 грн повторно на виконання до Відділу не надходив та на виконанні не перебуває. Оскільки з'ясувати місцезнаходження вказаного виконавчого листа не виявляється можливим, вважають виконавчий лист таким, що втрачено (а. с. 27).
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2016 року у даній справі відмовлено у задоволенні заяви заступника начальника Дергачівського районного управління юстиції Харківської області про видачу дубліката виконавчого документа (а. с. 38).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, невід'ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Згідно із частиною першою статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не встановлено.
Так, причина пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.
Підпунктом 17.4 пункту 17 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, (провадження № 14-308 цс 19).
У постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) Верховний Суд зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц (провадження № 61-17590св20), від 20 травня 2022 року у справі № 1005/7133/2012 (провадження № 61-21381св21) та від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14 (провадження № 61-2110св22).
Таким чином, питання видачі дублікату виконавчого листа є похідним від вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи 19 жовтня 2010 року ухвалено заочне рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором. Судове рішення набрало законної сили та є чинним, однак дотепер не виконано у повному обсязі.
Виконавчий лист на примусове виконання заочного рішення суду щодо боржниці ОСОБА_2 був виданий 26 січня 2011 року.
28 лютого 2011 року відкрито виконавче провадження № 24765914 з його примусового виконання. 18 квітня 2017 року виконавчий лист повернуто стягувачу.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», частиною 1 статті 12 якого передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Таким чином, після повернення виконавчого документа стягувачу він мав бути пред'явлений до виконання у строк до 18 квітня 2020 року.
Однак, протягом зазначеного строку стягувач Акціонерне товариство «УкрСиббанк» не вжив всіх належних заходів щодо встановлення місцезнаходження виконавчого листа та повторного пред'явлення його до виконання.
З грудня 2017 року банку достеменно було відомо про завершення виконавчого провадження № 24765914, однак у подальшому протягом майже шести років він лише направляв раз на рік запити до виконавчої служби. При цьому, бездіяльність виконавців з не надання йому відповіді він не оскаржував.
Банк не був позбавлений можливості самостійно встановити відсутність у нього оригіналу виконавчого листа, ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа протягом строку для його пред'явлення до виконання.
Жодних поважних причин, а саме об'єктивних, непереборних обставин, які б перешкоджали йому вчинити такі дії, заявником не наведено. Будь-яких реальних перешкод для цього у стягувача не було.
Посилання заявника на не направлення йому виконавчого листа після його повернення не можуть бути взяті до уваги, адже доказів, що свідчили б про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, суду не надано.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року по справі № 2-12537/10, провадження № 61-9907св18, суд не має права поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання за відсутності відповідних поважних причин пропуску цього строку.
На підставі аналізу зазначених обставин справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявником не наведено обґрунтованих аргументів на підтвердження поважності причин для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. Встановивши, що підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не вбачається, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для видачі його дубліката, адже вимога про видачу дубліката виконавчого листа безпосередньо пов'язується із можливістю пред'явлення його до виконання, право на яке є втраченим у зв'язку з пропуском строку його пред'явлення.
Посилання Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на те, що він, починаючи з грудня 2017 року по червень 2022 року цікавився долею виконавчого листа через запити до виконавчої служби, однак отримав відповідь лише у 2023 році, тому вважав ці причини поважними, судова колегія відхиляє, оскільки банк повинен був демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури, зокрема, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, оскаржувати за потреби бездіяльність державних виконавців, а не лише пасивно очікувати надання відповіді на запити протягом шести років.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Проте, заявник тривалий час не реалізовував усі свої права як стягувача, що свідчить про його небажання захищати власні інтереси у виконавчому провадженні.
Доводи банку щодо того, що суд не врахував наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа у зв'язку з його відсутністю у стягувача та в органі державної виконавчої служби, не взяв до уваги відповідні висновки Верховного Суду судова колегія також відхиляє, оскільки питання видачі дублікату виконавчого листа є похідним від вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення його до виконання, а такий строк судом не поновлено.
Твердження банку щодо того, що суд дійшов помилкового висновку, що питання щодо видачі дубліката вже вирішувалось, оскільки у 2016 році була подана заява щодо боржника ОСОБА_1 , а зараз - боржниці ОСОБА_2 не можуть бути взяті до уваги, оскільки, по-перше, зазначене не впливає на правильність вирішення заяви, та по-друге, з ухвали Московського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2016 року, якою у даній справі відмовлено у задоволенні заяви заступника начальника Дергачівського районного управління юстиції Харківської області про видачу дубліката виконавчого документа, не вбачається, щодо кого саме з двох боржників була подана відповідна заява.
Оскільки ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
У зв'язку з тим, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволенню не підлягає, підстави для розподілу судового збору судом апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1. ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді Ю.М. Мальований
В.Б. Яцина
Повний текст постанови складено 29 листопада 2023 року.