Справа № 524/3520/23 Номер провадження 33/814/1709/23Головуючий у 1-й інстанції Гусач О. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
27 листопада 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 серпня 2023 року,
Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 серпня 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 21.05.23 року о 12:23 год. ОСОБА_1 в м. Кременчуці по кврт. 287 керував транспортним засобом Skoda Oktavia A5, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився в закладі охорони здоров'я лікарем-наркологом, висновок №247, чим порушив п.2.9а правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Зокрема вказує, що після проходження огляду в медичному закладі у нього було виявлено показник 0,23 проміле, що доводиться відповідним актом та враховуючи встановлену виробником технічну погрішність приладу в +/- 0,04 проміле, фактично виключається його перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Також вказує про неналежність як доказу адміністпративного протоколу, оскільки в останньому не зазначені всі додатки, внесені виправлення, а також ставить під сумнів в якості доказу долучений до справи відеозапис, який не є безперервним та не містить залучення двох свідків до проходження водієм огляду на стан сп'яніння.
Окрім того в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, що він не приймав участь в розгляді справи, а копію постанови від 08.08.2023 отримав 03.10.2023, що підтверджується відповідною розпискою.
Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження приходжу до висновку, що останні заслуговують на увагу, а строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню як пропущений з поважних причин, оскільки вищевказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Так, зі справи вбачається, що ОСОБА_1 не приймав участь в розгляді справи. Копію постанови суду від 08.08.2023 він отримав особисто в приміщенні суду лише 03.10.2023, після чого, 05.10.2023 до місцевого суду була подана апеляційна скарга.
Зазначені обставини свідчать про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження як пропущеного з поважних причин.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами є:
протокол серії ААД №394821, складений 21.05.2023 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 ,
роздруківка з алкотестеру Драгер з зазначенням результату 0,39% у ОСОБА_1 станом на 12:30 год. 21.05.2023,
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння,
направлення на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу,
висновок КПМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» №247 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , а саме перебування в стані алкогольного сп'яніння,
рапорт поліцейського,
відеозапис з бодікамери працівника поліції.
Зазначені докази містять дані про подію правопорушення та не були спростовані апелянтом під час розгляду апеляційної скарги.
Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З долученого до матеріалів справи відеозапису та інших письмових доказів вбачається, що автомобіль Skoda Oktavia A5, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в зв'язку з отриманою інформацією щодо перебування водія в стані алкогольного сп'яніння.
На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, водій ОСОБА_1 погодився.
Після продуття ним алкотестеру Драгер результат виявився позитивним 0,39 проміле (12:29 год.). Не погоджуючись з вказаним результатом, водій наполягав на проходженні огляд в медичному закладі.
О 13:06 год. ОСОБА_1 пройшов огляд в медичному закладі шляхом продуття алкотестеру, при цьому результат становив 0,28 проміле, а через 17 хв. при повторному продутті - 0,24 проміле.
Вказані обставини стали підставою щодо складання працівниками поліції протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта, щодо неналежності як доказу долученого до матеріалів справи протоколу про адміністративне правопорушення з огляду на внесені в нього виправлення та не зазначення в ньому працівником поліції всіх долучених додатків - не приймаються до уваги апеляційним судом як підстави для скасування постанови місцевого суду та як обставини, що виключають провадження по справі.
Так, виправлення однієї цифри в нумерації кварталу, на території якого було зупинено керований притягнутим автомобіль та не зазначення в додатках до протоколу направлення на огляд водія до медичного закладу - з правової точки зору не можуть розцінюватись як обставини, що свідчать про відсутність в діях останнього складу інкримінованого правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 на порушення працівниками поліції Інструкції про застосування технічних приладів, що мають функції відеозапису, а саме не безперервність відеозйомки є безпідставними.
З долучених відеозаписів вбачається, що останні були здійснені на обидві службові камери працівників поліції, містять весь перебіг подій від зупинки транспортного засобу і до моменту проходження водієм огляду на місці зупинки, подальше доставлення водія до медичного закладу, проходження ним первинного та повторного проходження огляду на стан сп'яніння в медичній установі, складання протоколу. Вказаний перебіг зафіксованих службовими відеокамерами подій має тривалість понад 2 години.
Посилання ОСОБА_1 на результат продуття ним алкотестеру в межах погрішності приладу, а саме 0,23 проміле при допустимій погрішності +/- 0,04, не заслуговують на увагу, оскільки на час керування, тобто станом на час зупинки та проходження огляду на стан сп'яніння працівниками поліції показник газоаналізатору становив 0,39 проміле, в ході його подальшого освідування вже в закладі охорони здоров'я цей показник був нижче та становив відповідно 0,28 проміле, що перевищує в обох випадках допустиму погрішність.
Що стосується доводу апеляційної скарги про те, що згідно норм міжнародного права мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння повинна становити 0.25 мг на літр повітря, що видихається і у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле, а отже показник 0,32 проміле є в межах допустимого законом показника, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974, зі змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух від 01.05.1971, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0.50 г чистого алкоголю на літр крові або 0.25 мг на літр повітря, що видихається.
Згідно з п. 7 розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Таким чином, наведена вище норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп'яніння. Однак, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0.25 мг у видихуваному повітрі, що й має місце в Україні, де законодавчо встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2 проміле.
Під час апеляційного перегляду по справі не встановлено порушень працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, наявність яких могла свідчить про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили-б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання про поновлення строку задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 серпня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна