Справа № 541/2086/23 Номер провадження 33/814/1701/23Головуючий у 1-й інстанції Третяк О. Г. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
27 листопада 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сидоренка Юрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 вересня 2023 року,-
Постановою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 вересня 2023 року визнано ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 09 квітня 2023 року, об 11:30 год. ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вжив горілку після дорожньо-транспортної пригоди за його участю по вул. Багачанська, 38-а у м. Миргород до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку алкотестером Drager 6810. Результат тесту становить 2,31 проміле. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 є ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник Сидоренко Ю.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження закрити в зв'язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення.
Зокрема вказує про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки після скоєння ДТП він поспілкувався з іншим водієм та пообіцяв йому відшкодувати спричинену шкоду, після чого, враховуючи конфлікт врегульованим, поїхав додому.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами в даній справі є:
копія протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №337586 від 09.04.2023 за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 ,
копія протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №337587 від 09.04.2023 за ст.122-4 КУпАП щодо ОСОБА_1 ,
протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №337620 від 09.04.2023 за ч. 4 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ,
копія схеми місця ДТП,
роздруківка з алкотестеру Драгер, з результатом продуття 2,31 проміле,
особисті пояснення ОСОБА_1 та іншого водія ОСОБА_2 ,
рапорт чергового Миргородського РВП,
записи з камери відеоспостереження магазину.
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєних правопорушень та не були спростовані в ході розгляду апеляційної скарги.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях притягнутого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення зва ч. 4 ст. 130 КУпАП та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Матеріалами справи доводиться та не заперечується водієм ОСОБА_1 як сам факт дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний як водій транспортного засобу, так і залишення ним місця ДТП після перемовин з власником автомобіля «Фольксваген гольф».
Так, з особистих пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 09.04.2023 він приїхав до магазину «Хвилинка», після здійснення покупок, виїжджаючи заднім ходом, зачепив автомобіль Фольксваген гольф, д.н.з. НОМЕР_1 , після чого поїхав до свого гаража. Вдома, розхвилювавшись, випив горілки після ДТП. Після чого до нього приїхали працівники поліції.
Зважаючи на особисті пояснення щодо вживання алкогольних напоїв після ДТП та позитивний результат тесту газоаналізатора Драгер, дії ОСОБА_1 працівниками поліції були вірно кваліфіковані як порушення п. 2.10.є ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.10є ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки.
За нормативним визначенням ст. 130 ч.4 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до твердження про відсутність умислу і вини в діях водія ОСОБА_1 , оскільки він після спілкування з власником пошкодженого в результаті зіткнення автомобіля, добросовісно вважав їх інцидент повністю врегульованим, а відтак не вважав себе учасником дорожньою - транспортної пригоди, що виключає обмеження у вживанні алкогольних напоїв.
Те, що в подальшому власник автомобіль «Фольксваген гольф» викликав працівників поліції, які кваліфікували подію як дорожньо-транспортну пригоду, для з'ясування якої приїздили до його помешкання, стало для нього повною несподіванкою.
Відхиляючи вказані доводи, апеляційний суд вказує, що останні вмотивовані особистим сприйняттям водієм ОСОБА_1 подій, які мали місце 09.04.2023 та самі по собі не спростовують як факт скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень, подальше залишення місця пригоди, до якої він був причетний та вживання після цього алкогольних напоїв, що становить склад правопорушення, відповідальність за яке визначає ч.4 ст. 130 КУпАП.
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Сидоренка Юрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна