Провадження 33/824/5029/2023 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 379/1155/23 Суддя у І інстанції: Шабрацький Г.О.
13 листопада 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
за участю:
захисника Гарбар М.Л.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві спільну апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника Гарбар Марини Леонтіївни на постанову Таращанського районного суду Київської області від 6 жовтня 2023 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, пенсіонер, інвалід другої групи, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Цією ж ухвалою відстрочено виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. на шість місяців, до 7 квітня 2024 року включно. Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинений до закінчення строку відстрочки,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 10 серпня 2023 року о 15.01 год. у м. Тараща по вул. Володимира Сікевича керував транспортним засобом «JAGUAR X-TYPE», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння (запах з порожнини рота алкоголю, нечітка мова, порушена хода). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру поліцейського, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 та в його інтересах захисник Гарбар М.Л. подали спільну апеляційну скаргу, в якій просять постанову Таращанського районного суду Київської області від 6 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати, та закрити провадження у справі за відсутністю у діях останнього складу адміністративного правопорушення з підстав, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на положення КУпАП, п. 2.5 Правил дорожнього руху, п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 22 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судову практику Верховного Суду, Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 20 січня 2023 року № 57 апелянти вважають, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є необґрунтованим та передчасним, постанова винесена без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Як зазначають апелянти, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (або ж виникнення у водія обов'язку пройти освідування) поліцейський мав зафіксувати на службову відеокамеру безпосередній рух транспортного засобу, зупинення безпосередньо самим поліцейським транспортного засобу під час руху, встановити під час огляду стан сп'яніння чи зафіксувати відмову від такого огляду або незгоду з результатами такого огляду (відповідно після зупинки транспортного засобу), і виключно за таких обставин вважається, що особа керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або ж відмова особи від проходження такого огляду. Проте відео з бодікамери поліції не відображає фіксацію руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його зупинку під час руху, а, навпаки, зафіксовано, що автомобіль був припаркований біля будинку ОСОБА_1 , двигун в автомобілі був заглушений, і в рух автомобіль не був приведений.
Звертається увага в апеляційній скарзі і на те, що заборона керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння передбачена п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, у той час як порушення такого пункту зазначених Правил у провину ОСОБА_1 не ставилась, оскільки цей факт не був встановлений у визначеному для того порядку.
Також у матеріалах справи відсутнє направлення (скерування) ОСОБА_1 для медичного огляду на стан сп'яніння, з яким останнього не ознайомлювали, що, у свою чергу, на думку апелянтів, також свідчить про порушення процедури освідчення, передбаченої Інструкцією, зокрема, п. 7 Розділу 1, за змістом якого у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до приписів ст. 266 КУпАП. А тому, на переконання апелянтів, у даній справі мала місце неналежна правова процедура та незаконний алгоритм проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Звертається увага, що відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 погодився на проведення огляду, проте, це було проігноровано працівниками поліції та не викликало з їх боку жодних дій, які б свідчили про їх намір почати освідування на місці за допомогою відповідних спеціальних засобів. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , ознакою алкогольного сп'яніння зазначено «нестійка хода» та «нечітка мова», які не передбачені Інструкцією.
Крім того, як зазначають апелянти, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, всупереч положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395 та положенням ст. 268 КУпАП, уповноваженою особою, яка склала означений протокол, ОСОБА_1 не були роз'ярені його права та обов'язки, що свідчить про порушення та обмеження його процесуальних прав, у тому числі право на захист. Зазначеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав.
Окрім цього, на переконання апелянтів, у порушення приписів п.п. 6, 9 вищезазначеної Інструкції, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які відомості про долучення до цього протоколу будь-яких доказів, з огляду на що документи, які містяться в матеріалах справи, не стосуються цього провадження та не є належними та допустимими доказами у цій справі.
Звертається увага в апеляційній скарзі, що відбір пояснень у свідка ОСОБА_2 взагалі не зафіксовано на жодному з відео, проте, цьому факту суд першої інстанції належної оцінки не дав і поклав її пояснення у доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні. Також, на переконання апелянтів, протокол не містить даних про реквізити носія - відеозапису, як-то: його номер, об'єм та інше.
Зазначається в апеляційній скарзі і про те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений 10 серпня 2023 року о 15.01 год., тобто, до виникнення об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину останньому, оскільки на цей момент не було ще поінформовано ОСОБА_1 про порядок проведення огляду на стан сп'яніння та не з'ясовано його позиції, тобто, до з'ясування всіх обставин, що свідчить про упередженість працівників поліції та порушення процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Крім того, як вказано в апеляційній скарзі, у порушення процедури оформлення матеріалів вищезгаданої Інструкції працівником поліції, всупереч п. 3 Розділу ІІХ, не було виписано тимчасовий талон на право керування транспортним засобом, про що свідчить відповідний запис у графі протоколу, натомість, є відмітка про тимчасове вилучення водійських прав, хоча акт їх вилучення - відсутній.
Також в апеляційній скарзі звертається увага, що судом першої інстанції взято до уваги показання свідка ОСОБА_3 , проте, не надано належної оцінки показанням самого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 , відповідно до яких вживання алкоголю ОСОБА_1 відбулось вже вдома, по його поверненню, після чого останній транспортним засобом не керував. Працівники поліції застали його у той момент, коли він сидів у неприведеному у рух автомобілі, припаркованому біля двору. ОСОБА_1 повернувся в автомобіль за сумкою з документами. Відеозаписом не зафіксовано моменту виявлення правопорушення, рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та його подальшої зупинки. Крім того, з часу відеозапису вбачається, що між фактом можливого керування транспортним засобом ОСОБА_1 та фактичним приїздом працівників поліції до місця проживання останнього минув відповідний час, а це близько до 30 хв., достатній час для прийому їжі та вжиття незначної кількості алкоголю дома, що само по собі не є порушенням. А з урахуванням того, що ОСОБА_1 не був учасником ДТП, згідно з чинними Правилами дорожнього руху, стосовно нього не існували обмеження щодо утримання від вживання алкогольних напоїв після того, які він закінчив керувати транспортними засобами та припаркував автомобіль біля двору свого власного будинку, з огляду на що вимоги працівників поліції щодо необхідності проходження ним обстеження на алкотестері після припинення руху транспортного засобу та не знаходження його за кермом суперечить вимогам ПДР та Інструкції, а відтак не могло бути беззаперечно встановлено факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що потягло б за собою виникнення обов'язку у водія пройти освідування.
Також, як зазначають апелянти, судом не взято до уваги той факт, що зі слів ОСОБА_1 свідок ОСОБА_3 може мати щодо нього і мотив обмови, оскільки раніше з цим свідком виникали конфліктні ситуації у належному йому (ОСОБА_1) продуктовому магазині.
Таким чином, на переконання апелянтів, сукупність вказаних вище обставин дають підстави вважати, що матеріалами справи належним чином не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гарбар М.Л. на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення поліцейського СРПП ВП № 2 Білоцерківського РУП сержанта поліції Шмагельського О.О., дослідивши матеріали справи та відтворивши відеозапис подій, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 виконав вимоги ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та правильно застосував норми матеріального права.
За змістом оскаржуваної постанови, суддя місцевого суду вислухав пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гарбар М.Л., свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , дослідив наявні у справі письмові докази та відеозапис, проаналізувавши які у взаємозв'язку між собою, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянтів, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
В суді першої інстанції, надаючи пояснення за досліджуваних обставин, ОСОБА_1 пояснив, що 10 серпня 2023 року зранку їздив на автомобілі до міськгазу, повернувся о 12 год. Автомобіль залишився за двором. Близько 14 год. він обідав та вжив одну чи дві чарки алкоголю. У подальшому йому необхідно було забрати з автомобіля документи та гроші, тож він вийшов за двір, сів в автомобіль та почав шукати документи. Він нікуди не їхав. В цей час під'їхали працівники поліції, почали звинувачувати його у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та вимагали пройти освідування на стан сп'яніння. Оскільки він не керував транспортним засобом, він намагався пояснити це працівникам поліції та вважав їх дії незаконними. У подальшому йому стало зле за станом здоров'я та його забрала швидка допомога. Зазначив, що він не керував транспортним засобом у стані сп'яніння, а працівники поліції не роз'яснили йому процедуру проходження огляду, а тому просив справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити. Також зазначив, що з свідком ОСОБА_3 у нього раніше виникали конфліктні ситуації.
В суді апеляційної інстанції, підтримуючи пояснення, надані ним у суді першої інстанції, додав, що за досліджуваних обставин транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не керував, двигун був заглушений. Коли приїхали працівники поліції, він на їх вимогу надав документи, проте, змістовно вони не могли пояснити, що від нього хочуть, як і не пояснили, де проходити експертизу. Зазначив, що є інвалідом 2 групи, а тому після спілкування з працівниками поліції та вжиття перед цим гр. 150 алкоголю, йому стало зле, була викликана бригада швидкої допомоги, яка його відвезла до лікарні.
Проте, всупереч таким поясненням ОСОБА_1 його винуватість у порушені п. 2.5 Правил дорожнього руху доводиться даними:
- рапорту помічника чергового ВП № 2 (м. Тараща) Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Пономаренка О.С. від 10 серпня 2023 року, за змістом якого до ЧС відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП надійшло повідомлення від заявника ОСОБА_5 , тел. НОМЕР_2 про те, що 10 серпня 2023 року близько 14.15 год. у м. Тараща по вул. Боженка проїхав водій на автомобілі «Ягуар», д/н НОМЕР_1 сріблястого кольору, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Виїздом ГРПП на місце події в м. Тараща по вул. Довженка було виявлено автомобіль, на якій вказував заявник гр. ОСОБА_3 , а саме «Jaguar Xtype» держаний номерний знак НОМЕР_1 , в якому перебував водій, сидів в автомобілі біля свого місця проживання у стані алкогольного сп'яніння, ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: поведінка, яка не відповідає обстановці, різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Заявник був свідком того, що даний водій керував транспортним засобом. Також було викликано швидку медичну допомогу на прохання гр. ОСОБА_1 . На ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ААД № 103528 (ас. 3);
- у поясненнях свідка ОСОБА_3 від 10 серпня 2023 року, відповідно до змісту яких у цей день о 14.20 год. він йшов по тротуару у м. Тараща по вул. Володимира Сікевича та його увагу привернув автомобіль «Jaguar» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по даній вулиці. Він ( ОСОБА_3 ) повернувся у бік до цього автомобіля та побачив, що водій даного автомобіля почав рух заднім ходом, створюючи аварійну ситуацію. Він ( ОСОБА_3 ) зупинився на перехресті вулиць Сікевича та Боженка, підійшов до даного автомобіля, в якому було відчинено вікно, запитав водія, чи потрібна йому допомога, і у відповідь почув нерозбірливу мову та почув запах алкоголю, після чого водій почав рух у бік по вул. Довженка. Потім він ( ОСОБА_3 ) викликав поліцію, додавши у цих поясненнях, що у його присутності водій ображав нецензурною лайкою його та працівників поліції, на зауваження не реагував (ас. 4);
- у поясненнях свідка ОСОБА_2 від 10 серпня 2023 року, відповідно до змісту яких вона 10 серпня 2023 року йдучи по вулиці зі своїм чоловіком - ОСОБА_3 , виявили автомобіль «Ягуар» сріблястого кольору, у якому водій керував транспортним засобом неналежним чином, а саме рухався по всій дорозі. Думала, що водієві погано, підійшла до водія впевнитись у його здоровому стані. Після чого її чоловік запропонував допомогу водію, відчув різкий запах алкоголю з порожнини рота, після чого здійснив виклик на «102» та повідомив про даний факт працівникам поліції (ас. 5);
- акту відсторонення водія від керування транспортним засобом від 10 серпня 2023 року, відповідно до змісту якого інспектором СРПП ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції Михайлюком Б.В. відсторонено від керування водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував транспортним засобом «Jaguar X-type», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння та передано водієві ОСОБА_6 (ас. 11);
- довідки № 1 (без дати), відповідно до якої вона видана ОСОБА_1 про те, що він знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні АІТ КНП ТРР «Таращанська ЦРЛ» з 10 по 11 серпня 2023 року, переведений в неврологічне відділення; діагноз: Дисциркуляторна гіпертонічна емнеролопатія; кризовий перебіг; алкогольне сп'яніння (ас. 12);
- відеозапису нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського від 10 серпня 2023 року, з якого слідує, що працівники поліції підійшли до автомобіля, припаркованого біля двору приватного будинку, де на сидінні водія знаходиться ОСОБА_1 . Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що на лінію «102» надійшло повідомлення від пересічного громадянина, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані сп'яніння, та попросив пред'явити документи. ОСОБА_1 пред'явив документи, повідомив, що його автомобіль стоїть, він нікого не чіпає, та запитав, з якого приводу приїхали працівники поліції. Працівник поліції поінформував ОСОБА_1 , що, наразі, очікується людина, яка і зробила заявку на лінію «102». У цей момент, як слідує з відеозапису, ОСОБА_1 у розмові з працівниками поліції почав використовувати ненормативну лексику, на що отримав зауваження щодо своєї поведінки та ненормативних висловлювань. На ці зауваження ОСОБА_1 не реагував, продовжуючи використовувати слова та вирази, які є неприпустимими у суспільстві. На запитання працівників поліції, де у цей день знаходився ОСОБА_1 , останній відповів, що ніде не був, знаходився дома, а коли вийшов, то приїхали працівники поліції. Зазначив, що автомобіль стояв на місці. У своїй розмові ОСОБА_1 неодноразово використовував ненормативну лексику. На запитання працівника поліції, чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, останній відповів, що «так», а після уточнення запитання, відповів: «а зараз кажу - ні, не вживав». Від ОСОБА_1 йшли непристойні вислови і у сторону заявника - свідка ОСОБА_3 після того, як працівники поліції оголосили письмові пояснення ОСОБА_3 та повідомили, що повідомлення на службу «102» надійшло саме від нього. ОСОБА_1 зазначив, що є пенсіонером, інвалідом 2 групи, а тому може впасти прямо зараз на місці і, постійно звертаючись до працівників поліції виключно на «ти», сказав, адресуючи поліцейському що він інвалід, що зараз впаде, а поліцейський буде відчитуватись, будуть проблеми, чому впав, чому обгадився, що поліцейський наривається і т.д. На вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або у закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 відповів, що у цьому не має потреби, оскільки не їхав. Працівник поліції повідомив, що є свідчення свідка, який повідомив, що ОСОБА_1 перед цим керував транспортним засобом, і знову запропонував пройти огляд на стан сп'яніння на місці або у медичному закладі, на що ОСОБА_1 показав працівникам поліції непристойний жест та у грубій формі з використанням нецензурної лайки відмовився від проходження огляду, при цьому зазначивши «зараз поспілкуєшся з моїм наркологом, у якого я лікуюсь». Працівником поліції вкотре вказано ОСОБА_1 на виявлені у нього ознаки сп'яніння, як-то різкий запах алкоголю з порожнини рота. Як далі слідує з відеозапису, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 повідомив про погане самопочуття, була викликана бригада швидкої допомоги, лікар якої оглянув ОСОБА_1 , а потім відвезли його до лікарні, у якій ОСОБА_1 оглянутий штатним лікарем медичного закладу (ас. 13, 50).
Окрім того, відеозаписом зафіксовані також різні пояснення ОСОБА_1 з приводу керування або не керування транспортним засобом: в одному випадку він каже, що керував, приїхав додому, поїв, під час чого вжив алкоголь, в іншому випадку - нікуди не їздив.
Наведені докази, які суддя місцевого суду поклав в основу своїх висновків, є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, об'єктивно узгоджуються між собою, взаємодоповнюють один одного, а тому підстав не брати їх до уваги у судді місцевого суду не було.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги щодо обставин досліджуваних подій, для повного та всебічного розгляду вказаного провадження, в суді апеляційної інстанції опитаний інспектор поліції СРПП ВП № 2 Білоцерківського РУП сержант поліції Шмагельський О.О., який пояснив, що всі досліджувані події, які мали місце 10 серпня 2023 року за участю ОСОБА_1 зафіксовані на бодікамеру. 10 серпня 2023 року на лінію «102» надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_3 про те, що близько 14.15 год. того дня останній був свідком того, що проїхав водій, який керував автомобілем «Ягуар», з явними ознаками алкогольного сп'яніння. По приїзду на місце, був виявлений вказаний автомобіль за місцем проживання ОСОБА_1 . ОСОБА_1 знаходився на водійському сидінні. Автомобіль був зачинений, тому постукали у вікно, на що ОСОБА_1 спочатку ніяк не реагував, а потім відчинив вікно та на вимогу працівника поліції пред'явив документи. У ході спілкування з водієм у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, проте ОСОБА_1 відмовився, і, як пам'ятає працівник поліції, погодився на місці. Разом з тим, у подальшому ОСОБА_1 , за повідомленням останнього, стало зле, була викликана бригада швидкої допомоги, яка відвезла його до медичної установи.
Інспектор поліції додатково зазначив, що у ході всього спілкування ОСОБА_1 поводив себе неадекватно, що, на його переконання, пов'язано внаслідок наявних захворювань з одночасним вживання алкоголю.
Після дослідження відеозапису та пояснень інспектора поліції ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції погодився, що його поведінка за досліджуваних обставин була непристойною, і зазначив, що у той день (10 серпня 2023 року) їхав на автомобілі, з ОСОБА_3 не спілкувався, а може і казав йому пару слів.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності на відеозапису досліджуваних подій факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом на увагу не заслуговують та спростовуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , а також відомостями рапорту помічника чергового ВП № 2 (м. Тараща) Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Пономаренко О.С. від 10 серпня 2023 року, як і поясненнями самого ОСОБА_1 .
З огляду на відмову ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, у працівника поліції також не було підстав як для складання акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, так і підстав для оформлення письмового направлення водія на огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції вважає слушним зазначити, що огляд особи на стан сп'яніння проводиться відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 9 листопада 2015 року, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Згідно вказаних нормативних документів, якщо водій погодився на проведення огляду він направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (п. 8 розділу ІІ Інструкції від 9 листопада 2015 року). З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п. 9 розділу ІІ Інструкції від 9 листопада 2015 року та п. 7 Порядку від 17 грудня 2008 року). Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку, перший примірник якого видається під підпис поліцейському (п.п. 17, 20 розділу ІІІ Інструкції від 9 листопада 2015 року, п. 13 Порядку від 17 грудня 2008 року).
Отже, за змістом даних норм направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння складається не для вручення водію і йому не передається, як помилково вважає апелянт, а складається працівником поліції для лікаря, як підстава проведення цим лікарем огляду особи.
Щодо посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на факт керування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, то слід зазначити, що означений протокол складений за порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху, а не за порушення п. 2.9 (а) цих Правил.
Є безпідставними й доводи апеляційної скарги про порушення порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме бажання ОСОБА_1 пройти огляд на місці, в чому йому безпідставно було відмовлено, оскільки ці обставини спростовані дослідженим відеозаписом, у тому числі, і щодо бажання пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що ОСОБА_1 не роз'яснялись його права та обов'язки, як і не буловиписано тимчасовий талон на право керування транспортним засобом, є непереконливими, та за змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 10 серпня 2023 року ОСОБА_1 відмовився під підпису, у тому числі і у графі про роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та у графі про отримання тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом.
Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення інформації про технічний пристрій/засіб, яким здійснювався відеозапис, його серія та номер, письмових пояснень свідків, не є тими порушеннями, які б могли вплинути на законність прийнятого рішення судом першої інстанції. Окрім того, відомості про технічній пристрій зафіксовані на самому відеозаписі, і ОСОБА_1 події, зафіксовані на відеозаписі, не заперечувались.
Доводи в апеляційній скарзі про упередженість працівників поліції та порушення процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений 10 серпня 2023 року о 15.01 год., тобто, до виникнення об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину останньому, оскільки на цей момент не було ще поінформовано ОСОБА_1 про порядок проведення огляду на стан сп'яніння та не з'ясовано його позиції, тобто, до з'ясування всіх обставин, є безпідставними та спростовуються дослідженим відеозаписом подій, відповідно до якого працівник поліції почав заповнювати протокол про адміністративне правопорушення, починаючи з дати, місця вчинення адміністративного правопорушення, уточнення та заповнення анкетних даних ОСОБА_1 після відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію ОСОБА_1 та його захисника Гарбар М.Л. про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновки судді місцевого суду в постанові від 6 жовтня 2023 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає законних підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просять апелянти.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому спільна апеляційна скарга ОСОБА_1 та в його інтересах захисника Гарбар М.Л. не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 6 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника Гарбар Марини Леонтіївни - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А.Васильєва