28.11.23
22-ц/812/1280/23
Справа № 477/2550/23 Головуючий у 1-й інстанції Глубоченко С. М.
Провадження № 22ц/812/1280/23 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2023 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючої-судді: Ямкової О. О.,
суддів: Локтіонової О. В., Самчишиної Н. В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , подану від його імені
адвокатом Разумовським Олексієм Артуровичем,
на ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області Глубоченка С. М., постановлену 4 жовтня 2023 року у приміщенні суду у місті Миколаєві зі складанням її повного тексту по справі
за позовом
ОСОБА_1 до
Державної казначейської служби України,
Головного управління Національної поліції в Миколаївській області,
Миколаївської обласної прокуратури,
треті особи - Відділення поліції №2 Миколаївського районного управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області,
Окружна прокуратура міста Миколаєва,
про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури,
ВСТАНОВИЛА:
25 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду Миколаївської області з позовом, який пред'явив до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Миколаївської обласної прокуратури, треті особи - Відділення поліції №2 Миколаївського районного управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Окружна прокуратура міста Миколаєва, та просив стягнути на свою користь з держави Україна компенсацію моральної шкоди в розмірі 271 797 грн та майнову шкоду в розмірі 69 000 грн, що заподіяні незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 4 жовтня 2023 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 передано за підсудністю на розгляд іншого суду - Центрального районного суду міста Миколаєва.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє його представник - адвокат Разумовський О. А., просить скасувати ухвалу судді про передачу справи за підсудністю іншому суду, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду. Посилається на помилковість висновків суду, з огляду на приписи статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 9 листопада 2023 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Передаючи матеріали справи за підсудністю на розгляд Центрального районного суду міста Миколаєва, суддя керувався положеннями частини 4 статті 28 ЦПК України, якою територіальна підсудність визначається за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Тому враховуючи, що позивач проживає у Центральному районі міста Миколаєва, а місцем знаходження деяких відповідачів є, як територія Печерського району міста Києва, так і територія Центрального району міста Миколаєва, передав матеріали за альтернативною підсудністю на розгляд Центрального районного суду міста Миколаєва.
Разом з тим, за матеріалами справи вбачається, що позов ОСОБА_1 подано до Жовтневого районного суду Миколаївської області, як суду першої інстанції, яким розглянуте відповідне кримінальне провадження із його закриттям, як підставу для відшкодування шкоди за рахунок держави Україна.
Така шкода, що завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною 1 статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Порядок відшкодування цієї шкоди визначається законом (частина 7 статті 1176 ЦК України). Цим законом є Закон України від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Згідно з пунктами 1-4 частини 1 статті 2 вищенаведеного Закону України право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду або закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, складу кримінального правопорушення або невстановлення винуватості особи та вичерпанням можливості їх отримати.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню та зазначена в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.
Пунктами 11, 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 6/5/3/41, визначено, що у разі винесення виправдувального вироку або при закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку, для визначення розміру шкоди, передбаченої в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися до суду, який розглянув справу по першій інстанції.
Тобто, у випадку закриття провадження судом, питання про відшкодування шкоди за заявою громадянина вирішується цим судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною 1 статті 12 вказаного Закону.
Наведене дає підстави для висновку, що розгляд справ про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду у зв'язку з винесенням судом виправдувального вироку або закриття провадження у справі за Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» віднесено до виключної юрисдикції того суду, який розглядав кримінальну справу у суді першої інстанції.
Отже, позивач за захистом свого порушеного права обґрунтовано звернувся у порядку цивільного судочинства із позовом про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування та прокуратури, до Жовтневого районного суду Миколаївської області, як суду, що закрив кримінальне провадження стосовно нього.
За таких обставин висновки судді по те, що цей спір може розглядатися Жовтневим районним судом Миколаївської області лише в порядку кримінального судочинства, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а посилання на статті 27 та 28 ЦПК України, як підставу для передачі справи за підсудністю до іншого суду - є помилковими, оскільки ОСОБА_1 подано позов до Жовтневого районного суду Миколаївської області, як суду, який розглянув кримінальну справу по першій інстанції, в порядку статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду».
Саме по собі обрання підсудності за частиною 4 статті 28 ЦПК України є правом позивача, який натомість не скористався ним, а пред'явив позов у відповідності до статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду».
Таким чином суддя суду першої інстанції, вказавши на відсутність підстав для застосування положень статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», помилково застосував правила, визначені частиною 4 статті 28 ЦПК України.
Враховуючи викладене, оскаржувану ухвалу судді слід скасувати та повернути справу позовного провадження до Жовтневого районного суду Миколаївської області, як суду, який розглянув кримінальне провадження по першій інстанції за правилами, встановленими статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду».
Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Разумовський О. А. - задовольнити.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 4 жовтня 2023 року скасувати та направити справу до того ж суду для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуюча О. О. Ямкова
Судді О. В. Локтіонова
Н. В. Самчишина